Одра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:36, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 5 грудня 2021, заснована на цій версії.
Одра
Одра у Вроцлаві
49°36′47.880000100009″ пн. ш. 17°31′14.880000100005″ сх. д. / 49.61330° пн. ш. 17.52080° сх. д. / 49.61330; 17.52080
ВитікФідлув Копець, Судети
• координати49°36′47″ пн. ш. 17°31′15″ сх. д. / 49.61306° пн. ш. 17.52083° сх. д. / 49.61306; 17.52083
• висота, м634 м
ГирлоЩецинська затока Балтійського моря
• координати53°40′19″ пн. ш. 14°31′24″ сх. д. / 53.67194° пн. ш. 14.52333° сх. д. / 53.67194; 14.52333
• висота, м0
БасейнБалтійське море
Країни:Чехія, Республіка Польща і Німеччина
Прирічкові країни:Чехія Чехія, Польща Польща, Німеччина Німеччина
РегіонБранденбург
Опольське воєводство
Нижньосілезьке воєводство
Сілезьке воєводство
Любуське воєводство
Західнопоморське воєводство
Оломоуцький край
Мораво-Сілезький край
Довжина854 км
Площа басейну:118 861 км²
Середньорічний стік574 м³/сек
Притоки:Бубр, Ниса-Лужицька, Ниса-Клодзька, Олава, Качава (ліві)
Варта, Барич (праві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Одра (значення).
Басейн Одри з розташованими на річці містами

Одра, Одер (пол. і чеськ. Odra, нім. Oder, сіл. Uodra) — міжнародна річка в Центральній Європі. Протікає у західній Польщі, східній Німеччині та східній Чехії. Бере початок у Судетських горах (Чехія) на висоті 634 метра над рівнем моря (Фідлув Копець). Впадає в Одерську губу Щецинської затоки Балтійського моря трьома гирлами — Дзівна, Свіна, Пене. Площа басейну становить 118 861 км², 106 056 з яких у Польщі (89 %), 7 217 в Чехії (6 %), і 5 587 в Німеччині (5 %). Довжина 854 км: 112 км у Чехії, 742 км у Польщі (враховуючи 187 км на кордоні з Німеччиною). На Одрі розташовані великі міста Острава, Вроцлав (нім. Бреслау) і Щецін.

Слов'янська назва — Одра, що прийнята у Чехії, Польщі і Лужиці.

Стародавні римляни називали річку Wiadua, або Wiadrus; середньовічною латиною назва річки: Od(d)era; латиною періоду Відродження: Viadrus.

Загальна інформація

Джерело Одри розташоване на південно-східній стороні гори Фідлув Копець в Одерських горах на висоті 633 м над рівнем моря, звідти річка прямує Моравською брамою, далі через Сілезію. У верхній течії між Богуміном й гирлом Ользи[2] на короткій ділянці річка є кордоном між Польщею та Чехією, а у нижній — від гирла Ниси-Лужицької (на 542,4 км течії) — між Польщею та Німеччиною (161,7 км)[3][4]. У Костшин-над-Одрою в Одру впадає Варта.

Нижче міста Грифіно в селі Відухова на 704,1 км, Одра розгалужується на два гирла — Східна Одра, що переходить у Регалицю та вливається до озера Домб'є, протікає через центральні ділові райони Щецина, і Західну Одру що оминає із заходу озеро Домбе. В околицях Щецину у Мендзиздроє, Одра вже розгалужується (на додаток до Одеру Східного і Західного) на Дуншицю, Парницю і Святу. Північний рукав Західної Одри, від північного мосту Траси Замкової в Щецині, належить до акваторії польських внутрішніх морських вод.

Ділянка річки від Полице, що об'єднує Західний Одер та води з озера Домбе, прямує до Одерської губи та має назву Домйонжа (Domiąża).

Середній ухил річки в її верхній течії становить 7 ‰, нижче Моравської брами падає до 1 ‰ і середній ухил по всій довжині становить 0,73 ‰.

Гідрографія

Одра має обмежений обсяг стоку; її середнє відношення стоку до опадів є найнижчим серед річок, що впадають у Балтику. У маловодні періоди, влітку і восени, річка живиться від водосховищ, побудованих у верхів'ях на її притоках. Влітку в верхів'ях водної системи Одри йдуть сильні дощі, а навесні її середня і нижня течії страждають від повені, викликаної талими водами. Обсяг стоку залежить від кількості опадів. Наприклад, у період 1951-80 рр. в верхній течії річки стік Одри становив 45 м³/сек, з екстремумами 4,25 і 890 м³/сек; у той же період в середній течії річки стік становив 530 м³/сек, а крайні значення — 156 та 2169 м³/сек. Річка покрита льодом до 40 днів на рік.

Сильні паводки: липень — серпень 1496, серпень 1501, серпень — вересень 1515, березень 1565, липень 1675, березень — квітень 1698, березень — квітень 1709, червень — липень 1736, квітень 1785, серпень — вересень 1813, березень 1830, вересень 1831, березень 1838, серпень — вересень 1854, лютий — березень 1876, березень 1891, липень 1903, жовтень 1915, червень 1926, жовтень — листопад 1930, березень — квітень 1940, березень — квітень 1947, січень 1982), липень — серпень 1997, травень — червень 2010[5].

Як і у випадку з багатьма іншими річками світу, які течуть через індустріальні регіони, води Одра сильно забруднені. За даними інспекції з охорони довкілля тільки за 2012 рік води Одри винесли в Балтійське море велику кількість важких металів, в тому числі 19,1 тонн цинку, 56,1 тонн міді, 7,5 тонн свинцю, 0,4 тонни кадмію, 26,5 тонн нікелю і близько 200 кг ртуті[6]. З риб, які все ще зустрічаються в річці, найбільш поширеними є лящ і вугор.

Притоки

Ліві притоки — Опава, Псіна, Цисек, Олшувка, Страдуня, Особлога, Прушковський Потік, Ниса-Клодзька, Олава, Шленза, Бистшиця, Шредська Вода, Ціха Вода, Качава, Слєпця, Зімниця, Дембняк, Бяла Вода, Чарна Струга, Шльонська Охла, Холодний Потік, Бубр, Лом'янка, Рача, Ниса-Лужицька, Фінов, Гуниця.

Праві — Остравіце, Ольза, Руда, Беравка, Клодниця, Чарнка, Мала-Панев, Стобрава, Відава, Єзєжиця, Барич, Кжицькі-Рув, Обжиця, Яблонна, Плішка, Олобок, Грижинка, Варта, Мисла, Кужиця, Стуб'я, Ружиця, Тива, Плоня, Іна, Говениця.

Канали

Одра судноплавна на більшій частині своєї течії, від міста Кендзежин-Козле, де річка з'єднується з Глівіцким каналом, до Щецинської затоки.

Канали поєднують Одру з річками Гафель, Шпрее, Вісла та Клодниця.

Міста на Одрі

Основна секція: Острава, Богумін (Чехія), Ратибор, Кендзежин-Козьле, Крапковіце, Ополе, Бжеґ, Олава, Єльч-Лясковіце, Вроцлав, Бжег-Дольний, Сцинава, Шліхтинґова, Ґлоґув, Битом-Оджанський, Нова Суль, Кросно-Оджанське (Польща), Айзенхюттенштадт, Франкфурт-на-Одері (Німеччина), Слубіце, Костшин-над-Одрою, Цединя (Польща), Шведт, Гарц (Німеччина), Грифіно, Щецин, Поліце (Польща).

Секція Дзівни (між островом Волін і материковою Польщею): Волін, Камінь-Поморський, Дзівнув (Польща).

Секція Свіни (між островами Волін і Узедом): Свіноуйсьце (Польща).

Щецинська затока: Нове Варпно (Польща) і Уккермунде (Німеччина).

Секція Пєєнє (між островом Узедом і материковою Німеччиною): Узедом, Лассан, Вольгаст (Німеччина).

Галерея

Одра поблизу Бжегу-Дольного

Примітки

  1. ↑ DIBAVOD — ISSN 0322-8916
  2. ↑ Nowa encyklopedia powszechna PWN. T. 4. Warszawa: PWN, 1996, s. 600. 
  3. ↑ Ogólna charakterystyka obszaru działania RZGW w Szczecinie (польською) . RZGW w Szczecinie. Процитовано 15 грудня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ Śródlądowe drogi wodne w regionie (PDF) (польською) . RZGW w Szczecinie. Процитовано 15 грудня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з липня 2019]
  5. ↑ Undine — Extremereignisse Oder: Hochwasser, Niedrigwasser. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
  6. ↑ Rocznik Statystyczny Gospodarki Morskiej 2013

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Oder River


Річка Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Німеччина Це незавершена стаття з географії Німеччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Чехія Це незавершена стаття з географії Чехії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одра&oldid=33962895