Гончарівка (Чортківський район)
| село Гончарівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Монастириська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310060086052 |
| Облікова картка | Гончарівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1785 |
| Населення | 1 086 |
| Територія | 4.004 км² |
| Густота населення | 271.23 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48332 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°5′16″ пн. ш. 25°6′42″ сх. д. / 49.08778° пн. ш. 25.11167° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48332, с. Гончарівка |
| Карта | |
  Гончарівка | |
 Гончарівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Гончарі́вка — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району, неподалеку (бл. 2 км північніше) автодороги Н18.
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Монастириської міської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади [1]
Історія
У податковому реєстрі 1515 року в селі Вичолки (Vyczolky) документується 1/2 лану (близько 12 га) оброблюваної землі[2].
Перша згадка про село датована 1785 роком. До 1946 року село називалося Вичілки (Вичулки).
До села включена територія колишнього — Старої Гути,[3][4] в якому у 1939 році проживали 5 українців та 775 поляків.[5]
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[6].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1195 осіб, з яких 559 чоловіків та 636 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1093 особи[8].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,82 % |
| молдовська | 0,09 % |
| російська | 0,09 % |
Видання про село
Книга І. Гулея «До Вичілок дороженька» (2000).
Відомі люди
- д-р Ярослав Розумний — професор, славіст, дійсний член НТШ, народився тут.[10]
-
Дерев'яна церква -
Дзвіниця біля дерев'яної церкви
Примітки
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Б. Мельничук, М. Ониськів. Лесів Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 352. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Huta 17.) H.-nowa i stara z Izabelą, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 236. (пол.) — S. 236. (пол.)
- ↑ Гута Стара // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 509.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Б. Мельничук. Розумний Ярослав Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 190. — ISBN 978-966-528-279-2.
Джерела
- Вичілки // калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 497.
- Євгенія Крочак-Шевчук. До Вичілок доріженька // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 498-500.
- П. Горожанський, В. Уніят. Гончарівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 390-391. — ISBN 966-528-199-2.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |