Mammillaria sempervivi
| Mammillaria sempervivi Мамілярія вічножива | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Mammillaria sempervivi DC., 1828 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Mammillaria caput-medusae Otto, 1837 Mammillaria tetracentra Hort.Berol. ex Salm-Dyck, 1850 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Mammillaria sempervivi (укр. Мамілярія вічножива[1], мамілярія семпервіві) — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).
Історія
Вид вперше описаний швейцарським ботаніком Огюстеном Пірамом Декандолєм (фр. Augustin Pyramus (Pyrame) de Candolle, 1778—1841) у 1828 році у виданні фр. «Mémoires du Muséum d'Histoire Naturelle».[2]
Етимологія
Видова назва походить від лат. sempervivus — «вічно живий»[3].
Ареал і екологія
Mammillaria sempervivi є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Ідальго, Сан-Луїс-Потосі, Нуево-Леон, Гуанахуато і Керетаро. Рослини зростають на висоті від 1300 до 2250 метрів над рівнем моря передгірському матторалі на вапняних ґрунтах.
Морфологічний опис
| Орган | Опис |
| Рослини | спочатку поодинокі, пізніше формують групи і не набагато піднімаються вище рівня землі. |
| Центральний корінь | великий |
| Стебло | здавлено-кулясте, в діаметрі 7-10 см. |
| Епідерміс | тьмяно-сіро-зелений. |
| Маміли | пірамідальні, тверді, з молочним соком. |
| Ареоли | |
| Аксили | покриті пухом. |
| Центральні колючки | 2-3, короткі, міцні, червонувато-коричневі до чорних, з віком стають сірими, до 4 мм завдовжки. |
| Радіальні колючки | зазвичай на молодих рослинах тільки 2-6, білі, щетино-подібні, до 3 мм завдовжки. |
| Квіти | воронкоподібні, які виростають трохи вище туберкул, брудно-білі до блідо-жовтих, до 10 мм завдовжки і в діаметрі. |
| Бутони | |
| Зовнішні пелюстки | |
| Внутрішні пелюстки | |
| Тичинки | |
| Маточка | |
| Плоди | булавоподібні, червоні, до 10 мм завдовжки. |
| Насіння | коричневе. |
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
Mammillaria sempervivi входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Вид широко поширений і хоч він рідкісний у всьому діапазоні зростання, чисельність його не знижується зі швидкістю, достатньою для обґрунтування внесення до категорії росин, що перебувають під загрозою.
Існує загроза через випас худоби, що спричиняє витоптування, а незаконний збір загрожує деяким субпопуляціям.
Необхідні подальші дослідження щодо екології цього виду.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Використання та торгівля
Вид рідко використовується як декоративний.
Утримання в культурі
Нескладний у вирощуванні вид, але зростає повільно. До розміру близько 10 см доростає за 8 років, а кущитися починає ще пізніше. За звітами, виростає на вапняках, тому рекомендовано додати в ґрунтову суміш вапняну крихту. Легко цвіте. Рослина досить морозостійка, якщо зберігати її сухою, витримує до -5 °C.
У культурі довгий час під цією назвою поширювалася інша мамілярія — рослина з рожевими квітками, густо опушена, яка є насправді Mammillaria formosa subsp. pseudocrucigera.
Див. також
Примітки
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ Mémoires du Muséum d'Histoire Naturelle 17: 114. 1828.
- ↑ Словарь иностранных слов. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Процитовано 28.01.2019. (рос.)
- ↑ Mammillaria sempervivi. CITES. (англ.)
Література
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
- David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
- John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
- Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
Джерела
- Mammillaria sempervivi. Mammillarias.net. Процитовано 28.01.2019. (англ.)
- Mammillaria sempervivi. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 28.01.2019. (англ.)
- Mammillaria sempervivi. Desert-tropicals. Процитовано 28.01.2019. (англ.)
- Mammillaria sempervivi. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 28.01.2019. (англ.)
- Mammillaria sempervivi. JSTOR. Процитовано 28.01.2019. (англ.)
- Mammillaria sempervivi. Cactiguide. Процитовано 28.01.2019.(англ.)
- Mammillaria sempervivi. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 28.01.2019. (англ.)
- Mammillaria sempervivi. Plantsystematics. Процитовано 28.01.2019. (англ.)
- Mammillaria sempervivi. Dave's Garden. Процитовано 28.01.2019. (англ.)
- Mammillaria sempervivi. Cactuspedia. Процитовано 28.01.2019. (англ.)
- Mammillaria theresae. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 28.01.2019. Процитовано 10.07.2019. (рос.)