Mammillaria sempervivi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Mammillaria sempervivi
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид:
M. sempervivi
Біноміальна назва
Mammillaria sempervivi
Синоніми

Mammillaria caput-medusae Otto, 1837
Mammillaria tetracentra Hort.Berol. ex Salm-Dyck, 1850

Mammillaria sempervivi (укр. Мамілярія вічножива[1], мамілярія семпервіві) — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).

Історія

[ред. | ред. код]
Mammillaria sempervivi в оранжереї Парку волонтерів, Сіетл, штат Вашингтон, США
Цвітіння Mammillaria sempervivi в Ботанічному саду Жибоу, Румунія

Вид вперше описаний швейцарським ботаніком Огюстеном Пірамом Декандолєм (фр. Augustin Pyramus (Pyrame) de Candolle, 1778—1841) у 1828 році у виданні фр. «Mémoires du Muséum d'Histoire Naturelle».[2]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Видова назва походить від лат. sempervivus — «вічно живий»[3].

Ареал і екологія

[ред. | ред. код]

Mammillaria sempervivi є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Ідальго, Сан-Луїс-Потосі, Нуево-Леон, Гуанахуато і Керетаро. Рослини зростають на висоті від 1300 до 2250 метрів над рівнем моря передгірському матторалі на вапняних ґрунтах.

Морфологічний опис

[ред. | ред. код]
Орган Опис
Рослини спочатку поодинокі, пізніше формують групи і не набагато піднімаються вище рівня землі.
Центральний корінь великий
Стебло здавлено-кулясте, в діаметрі 7-10 см.
Епідерміс тьмяно-сіро-зелений.
Маміли пірамідальні, тверді, з молочним соком.
Ареоли
Аксили покриті пухом.
Центральні колючки 2-3, короткі, міцні, червонувато-коричневі до чорних, з віком стають сірими, до 4 мм завдовжки.
Радіальні колючки зазвичай на молодих рослинах тільки 2-6, білі, щетино-подібні, до 3 мм завдовжки.
Квіти воронкоподібні, які виростають трохи вище туберкул, брудно-білі до блідо-жовтих, до 10 мм завдовжки і в діаметрі.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плоди булавоподібні, червоні, до 10 мм завдовжки.
Насіння коричневе.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

[ред. | ред. код]

Mammillaria sempervivi входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Вид широко поширений і хоч він рідкісний у всьому діапазоні зростання, чисельність його не знижується зі швидкістю, достатньою для обґрунтування внесення до категорії росин, що перебувають під загрозою.

Існує загроза через випас худоби, що спричиняє витоптування, а незаконний збір загрожує деяким субпопуляціям.

Необхідні подальші дослідження щодо екології цього виду.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Використання та торгівля

[ред. | ред. код]

Вид рідко використовується як декоративний.

Утримання в культурі

[ред. | ред. код]

Нескладний у вирощуванні вид, але зростає повільно. До розміру близько 10 см доростає за 8 років, а кущитися починає ще пізніше. За звітами, виростає на вапняках, тому рекомендовано додати в ґрунтову суміш вапняну крихту. Легко цвіте. Рослина досить морозостійка, якщо зберігати її сухою, витримує до -5 °C.

У культурі довгий час під цією назвою поширювалася інша мамілярія — рослина з рожевими квітками, густо опушена, яка є насправді Mammillaria formosa subsp. pseudocrucigera.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  2. Mémoires du Muséum d'Histoire Naturelle 17: 114. 1828.
  3. Словарь иностранных слов. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 28.01.2019. (рос.)
  4. Mammillaria sempervivi. CITES. Архів оригіналу за 28 січня 2019. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]