Координати: 44°56′24″ пн. ш. 26°01′48″ сх. д. / 44.94000° пн. ш. 26.03000° сх. д. / 44.94000; 26.03000

Плоєшті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 24 січня 2022, заснована на цій версії.
Плоєшті
рум. Ploiești
Герб Прапор
герб прапор
Плоєшті
Плоєшті
Розташування міста Плоєшті
Основні дані
44°56′24″ пн. ш. 26°01′48″ сх. д. / 44.94000° пн. ш. 26.03000° сх. д. / 44.94000; 26.03000
Країна Румунія
Регіон Прахова
Адмінцентр Плоєшті[d]
Столиця для Прахова
Засновано 1596
Площа 60 км² км²
Населення 209 945 (2011)
Висота НРМ 165 ± 1 м
Географічна зона Волощина
Міста-побратими Уральськ, Радом, Хинчешти, Берат, Дніпро, Харбін, Лефкада, Маракайбо[1], Осієк
Телефонний код (402) 56
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 8334810
OSM ↑2355507 ·R (Прахова)
Поштові індекси 100001–100585
Міська влада
mayor of Ploieștid Andrei Liviu Volosevic
Вебсайт ploiesti.ro
Мапа
Мапа
CMNS: Плоєшті у Вікісховищі
Положення у межах Румунії

Плоєшті (рум. Ploiești) — місто на півдні Румунії, адміністративний центр жудця Прахова. Населення 209,9 тис. осіб (2011).

Господарство

У 1861 р. у районі Плоєшті розпочала роботу перша бурова установка, буріння свердловин почало поступово витісняти колодязний видобуток.

Плоєшті є центром головного нафтодобувного району Румунії. Також поблизу Плоєшті видобувається природний газ, буре вугілля, кам'яна сіль. Переважаючі галузі промисловості: нафтопереробна, машинобудування (устаткування для нафтопереробки та хімічної промисловості, підшипники, транспортні засоби), харчова промисловість. У Плоєшті побудовано великі хімічні (пластмаси, мийні засоби, отрутохімікати, фарби, гумові вироби), текстильні, скло-фаянсові підприємства, розвинені виробництво будівельних матеріалів, поліграфічна справа. Діє ТЕС[2].

Історія

Плоєшті вперше з'являються в документах у XVI ​​столітті, під час правління князя Волощини Михайла Хороброго. у XVII–XVIII сторіччях місто квітло як центр торгівлі та ремісничого виробництва. 1864 року відкрили дорогу, що сполучила Плоєшті з Брашовом, а 1882 року до міста провели залізницю. З того часу походять і багато шкіл та лікарень.

У середині ХІХ століття район Плоєшті став одним із провідних у світі нафтовидобувних і нафтопереробних центрів. У 1856–1857 роках брати Мехединцяну відкрили у місті перший у світі великий НПЗ.[3] Історія також пам'ятає місто як осереддя самозваної «Республіки Плоєшті» — короткочасного повстання 1870 року проти румунської монархії.

Під час Першої світової війни нафтовидобуток у Плоєшті зробив місто мішенню для Центральних держав, які 1916 року вдерлися в Румунію, але операція британської армії під командуванням полковника Джона Нортона-Гріффітса знищила виробництво та підірвала більшу частину інфраструктури галузі.[4]

Нафтопереробний завод Columbia Aquila горить після нальоту бомбардувальників B-24 Liberator у ході операції «Припливна хвиля» 1943 року

Незважаючи на серйозні пошкодження після землетрусу у листопаді 1940 року, місто функціонувало як важливе1 джерело нафти для нацистської Німеччини протягом більшої частини Другої світової війни. Союзники обрали Плоєшті ціллю свого т. зв. «нафтового походу Другої світової війни» і неодноразово його бомбили,[5] як-от у червні 1942 р. (HALPRO = Halverson Project) і 1 серпня 1943 р. (операція «Припливна хвиля»), що оберталося великими втратами, не викликаючи при цьому жодної істотної затримки у видобутку чи виробництві. 24 серпня 1944 року місто зайняли війська радянської Червоної Армії.

Після війни новий комуністичний режим Румунії націоналізував нафтову промисловість, яка переважно була у приватній власності, здійснивши в цю галузь потужні капіталовкладення у спробі модернізувати країну та відшкодувати збитки, завдані війною.

Музей нафти

Навесні 1957 р. у Румунії святкували сторіччя національної нафтової промисловості. Того ж року уряд країни прийняв рішення про відкриття у Плоєшті — колисці румунської нафтової промисловості — Республіканського музею нафти. Цим же рішенням було поставлено завдання поєднати функції науково-дослідної організації у галузі історії нафтової промисловості та культурно-просвітницького закладу, який пропагував би історію нафтової галузі та техніки. Святкове відкриття музею відбулося 8 жовтня 1961 р. у День нафтовика.[6]

Нині експозиція Музею нафти у Плоєшті розміщена на площі 1700 м² і включає у себе справжні історичні матеріали, унікальні пам'ятки нафтової науки ті техніки, діючі макети та моделі, демонстраційні установки та художні діорами, різноманітні аудіовізуальні засоби.

Міста-побратими

Відомі мешканці міста

Виноски

↑  Джерела надають різні оцінки щодо румунського виробництва:
  • 1942: The Axis Oil Position in Europe, November 1942 від Hartley Committee підрахувало, що «румунські нафтові родовища» забезпечили 33% поставок «Осі».[8]
  • 1944: Плоєшті, за тридцять п'ять миль від Бухареста, постачало третину всього нафтового палива, яке Німеччина потребувала у воєнних цілях.[9]
  • 1999: Крихкі, концентровані потужності Бухареста забезпечували «60% поставок сирої нафти Німеччини»[10]

Примітки

  1. ↑ https://www.municipio.co.ve/municipio-maracaibo.html
  2. ↑ Велика радянська енциклопедія
  3. ↑ WORLD EVENTS: 1844-1856. PBS.org. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 22 квітня 2009. world's first oil refinery
  4. ↑ Burg, David F. (2010). Almanac of World War I. L. Edward Purcell. University Press of Kentucky. с. 336. ISBN 9780813137711. Процитовано 29 жовтня 2012. 7 грудня 1916 [...] 9-та армія Фалькенгайна повертає на північ у надії захопити нафтові родовища й нафтопереробні заводи у Плоєшті, але Фалькенгайн запізнився: Джон Нортон-Гріффітс зробив свою справу. Нафтові родовища у Плоєшті, Тирговіште і деінде палають, а їхні переробні потужності в руїнах — тяжка втрата для німецьких воєнних потреб, оскільки пройдуть місяці, перш ніж видобуток можна буде відновити.
  5. ↑ Video: American Bombers Smash Axis Oil Fields In Romania Etc. (1943). Universal Newsreel. 1943. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
  6. ↑ Журнал «Нафта Росії»
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2008. Процитовано 17 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ US Secretary (January 1943). Casablanca Conference: Papers and Minutes of Meetings. Dwight D. Eisenhower Presidential Library; COMBINED CHIEFS OF STAFF: Conference proceedings, 1941–1945; Box 1: Office of the Combined Chiefs of Staff. с. 40—43, 88, 256. Brehon Somervell[inside front cover] … DECLASSIFIED … 10/29/73 … U.S. SECRET … BRITISH MOST SECRET … COPY NO. 32[inside back cover]
  9. ↑ Turner, S.J., F. R. G. S -- maps (1944). Vol. 2 [September 3, 1941—August 15, 1943]. Wm. H. Wise & Co., Inc. с. 519–1020 [986]. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  10. ↑ Modrovsky, Robert J. (April 1999). 1 August 1943 -- Today's Target is Ploesti: A Departure from Doctrine. с. 4.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Ploieşti
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Плоєшті&oldid=34381858