Координати: 27°54′51″ пд. ш. 55°45′18″ зх. д. / 27.91417° пд. ш. 55.75500° зх. д. / -27.91417; -55.75500

Апостолес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апостолес
Apóstoles
Герб Прапор
герб flag of Apóstolesd
Апостолес
Розташування у провінції Місьйонес
Розташування у провінції Місьйонес
Основні дані
27°54′51″ пд. ш. 55°45′18″ зх. д. / 27.91417° пд. ш. 55.75500° зх. д. / -27.91417; -55.75500
Країна Аргентина
Регіон Місьйонес
Столиця для Апостолес[d] (департамент Аргентини)
Засновано 1652
Перша згадка 1663
Площа 316 км²
Населення 42 457 осіб (перепис 2010 р.)
· густота 70,87 осіб/км²
Висота НРМ 151  м
Міста-побратими Тернопіль (8 травня 2018)
Телефонний код (+54) 3758
Часовий пояс UTC-3
GeoNames 3436311
OSM r3966895  ·R
Поштові індекси 3350
Міська влада
Адреса Juan de San Martín, 70
Мер міста Хосе Рамон Кура
Вебсайт apostoles.gov.ar
Мапа
Мапа
Апостолес. Карта розташування: Аргентина
Апостолес
Апостолес
Апостолес (Аргентина)
Провінція Місьйонес
Апостолес
Апостолес
Апостолес (Місьйонес (провінція)|Провінція Місьйонес)


CMNS: Апостолес у Вікісховищі

Апо́столес (ісп. Apóstoles — Апостоли) — місто, найстаріше українське поселення у провінції Місьйонес у північний Аргентині. Населення 42 457 осіб (перепис 2010). Центр департаменту Апостолес, до якого також входить ще одне українське поселення Азара.

Історія

Муніципалітет Апостолес на мапі однойменного департаменту

1638 року до місцевості, де зараз знаходиться Апостолес, було перенесено єзуїтське поселення Натівідад (ісп. Natividad — Різдво), яке раніше розташовувалося на території Ріу-Гранді-ду-Сул. Нова місія отримала ім'я апостолів Петра та Павла. Від цього й утворилась сучасна назва.

Перші згадки про Апостолес зустрічаються 1663 року. Однак пізніше, 1767 року іспанський король відкликав єзуїтський чин до Іспанії, а ці землі спустошились, їх поглинули джунглі.

2 червня 1817 року поблизу Апостолеса відбулася битва між військами Андреса Гвасурарі і бразильськими бандейрантами. Бандейранти були розбиті, але 1825 року вони повернулися і знищили місто.

Перші українські переселенці (12 родин — 69 осіб) разом з кількома польськими родинами 27 серпня 1897 прибули до Апостолеса[1]. На той час в Апостолесі проживало 297 осіб, більшість з яких займалася випасом худоби. Разом з хуторами населення не перевищувало 900 осіб. 1898 року було створено сільськогосподарську колонію і зведено першу церкву Апостолеса — храм Богородиці Ченстоховської. 1908 року було створено муніципальну раду. Упродовж 18971903 сюди прибуло 6 тисяч переселенців, переважно українців. Основний приплив емігрантів припадає на 1901—1903 рр.

28 листопада 1913 року було офіційно створено муніципалітет Апостолес.

Життя української громади

Святкування 60-ти річчя українського поселення в Аргентині, місто Апостолес, 1958 р.

Кожній родині переселенців надавали 50 га землі (два наділи по 25 га кожний: один для випасу худоби, інший — для хліборобства), допомагали також худобою й харчами. 1909 року отець Я. Карп'як організував парафіяльну школу. 1910 засновано «Просвіту» (нині Аргентино-український клуб). 1922 збудовано в еклектичному стилі греко-католицьку церкву. У 1920-30-х рр. діяла театральна трупа під керівництвом отця Степана Вапровича. В Апостолесі є семінарія і монастир отців Василіян, при якому діє друкарня та школа сестер Василіянок. Від 1994 у середній школі офіційно викладають українську мову. Від 1997 діє український етнографічний музей. Є пам'ятник Т. Шевченкові.

Багато українських сімей займаються хліборобством, вирощують рис, кукурудзу, тютюн, чай, цукрову тростину, бавовну. Є серед українців промисловці, власники магазинів.

Відомими аргентинцями українського походження є співак Чанґо Спасюк та акордеоніст Руло Грабовецький.[2]

31 березня 2018 року у місті на перехресті вулиць України і Польщі було відкрито пам'ятник писанці. Автором української половини монументу став коломийський майстер Мирослав Ясинський[3].

Економіка

Плантація мате

Головною галуззю економіки міста є вирощування, виробництво і продаж йерба мате. Апостолес навіть називають аргентинською столицею мате[4].

Також важливим джерелом доходу міста є інші галузі сільського господарства:

Також у Апостолесі присутні підприємства лісової промисловості.

Промисловість міста представлена переважно дробильнями і сушильнями для мате, рису і кукурудзи, сушильнями для чаю, холодокомбінатами і бійнями, кузнями і металообробними підприємствами, виробництвом шиферу, кераміки і цегли, дроту, автомобільних кузовів і сільськогосподарської техніки.

Населення

Згідно з даними перепису 2001 року населення Апостолеса становить 26 649 осіб, що на 44,42 % більше, ніж за минулим переписом 1991 року, коли місто мало 15 881 мешканця. За кількістю жителів Апостолес займає п'яте місце серед населених пунктів провінції Місьйонес.

Роксана Атаманюк — королева національного фестивалю Йерба Мате

За переписом 2010 року населення Апостолеса склало 42 457 мешканців[5].

Туризм

Місто Апостолес відоме як один з найбільших виробників мате в Аргентині. Щороку у місті проводиться Міжнародний фестиваль мате (ісп. Fiesta Internacional de la Yerba Mate), під час якого відбуваються тематичні виставки галузі вирощування і обробки мате, мистецькі заходи тощо.

Також щороку в Апостолесі проводиться з'їзд мотоциклістів з усієї Аргентини і сусідніх країн.

Найвідомішими туристичними принадами Апостолеса є:

  • Монумент першим колоністам (ісп. Monumento a los Primeros Colonos)
  • Монумент Мате (ісп. Monumento del Mate)
  • Церква Святих Петра та Павла (ісп. Iglesia de San Pedro y San Pablo)
  • Історичний Музей і Архів Дієго де Альфаро (ісп. Museo y Archivo Histórico de Diego de Alfaro)
  • Історичний Музей Хуан Шичовскі (ісп. Museo Histórico Juan Szychowski)

За межею міста знаходяться кемпінги, є кілька готелів у центрі, де також знаходяться бари, ресторани, магазини, дискотеки, казино.

Транспорт

Місто Апостолес має такі шляхи сполучення:

Література

  • Kucy S., Nélida M. Apóstoles. Historias, memorias y culturas de un pueblo. Posadas, 1997;
  • Українці в Аргентині. Київ, 1997-98. Видання 1, 2;
  • Vasylyk M. Inmigración Ucrania en la República Argentina. Buenos Aires, 2000.
  • М. Василик Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 616

Посилання

Примітки

  1. Сергій ЦІПКО. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРО УКРАЇНЦІВ АРГЕНТИНИ. www.historians.in.ua. Процитовано 30 січня 2021.
  2. Los 4 Ases - Apostoles Ciudad de las Flores - Video Clip. YouTube. RB sonidos. 6 жовтня 2013. Процитовано 29 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. В Аргентині відкрили пам'ятник українській писанці. Укрінформ. 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 29 травня 2021.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 24 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)