Кальцит
Кальцит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Cal[2] |
Хімічна формула | CaCO3 |
Клас мінералу | карбонати |
Nickel-Strunz 10 | 5.AB.05[3] |
Dana 8 | 14.1.1.1 |
Ідентифікація | |
Колір | безбарвний, молочний, рожевий, жовтий, коричневий, червонуватий |
Форма кристалів | найрізноманітніша (конкреції, ооліти, сталактити, агрегати тощо) |
Сингонія | тригональна |
Спайність | досконала {10-11} |
Злам | крихкий (конхоїдальний) |
Твердість | 2,75—3,50 |
Блиск | скляний |
Прозорість | від напівпрозорого до матового |
Колір риси | білий, до сіруватої |
Густина | 2,6—2,8 |
Розчинність | розчиняється в розведених кислотах |
Оптичні властивості кристалів | |
Показник заломлення | nω = 1,640 - 1,660 nε = 1,486 |
Подвійне променезаломлення | δ = 0,154 - 0,174 |
Інші характеристики | |
Плавкість | при 470°C перетворюється на арагоніт, при подальшому нагріванні розщеплюється на CO2 та вапно |
Хімічні властивості | легко реагує з кислотами |
Подібні мінерали | Арагоніт, доломіт. |
Названо на честь | вапно (латина)[4] |
Особливі характеристики | Здатен до флюоресценції усіма барвами в ультрафіолетових променях, та фосфоресценції |
Кальцит у Вікісховищі |
Кальцит (від лат. calx — «вапно») — породотвірний мінерал, карбонат кальцію острівної будови, клас карбонатів з хімічною формулою CaCO3. Один з найпоширеніших на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід — кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.
Для кальциту характерна текстура «конус в конус».
Назва і історія відкриття
Назву запропонував австрійський мінералог Вільгельм Гайдінгер у 1845 році. Як і для хімічного елементу кальцію назва походить від от лат. calx (calcis) — вапно.
Структура і склад
Хiмічна формула СаСО3. Склад у %: СаО — 56,03; СО2 — 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr. Сингонія тригональна.
Властивості
Умови формування
Кальцит — типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мінералу можливе біогенне, хімічне, гідротермальне, метаморфічне та магматичне. Може виділятися у вигляді зернистих, сталактитоподібних, грудкуватих або землистих агрегатів. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.
Зміни
Використання
Вапняки, які складені переважно кальцитом, широко використовуються у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і будівельний матеріал, як флюс в металургії, ісландський шпат — в оптиці.
Основній метод збагачення кальциту — флотація.
Різновиди
- кальцит-агат (шаруватий агрегат, який складається з халцедону, кварцу і кальциту);
- кальцит атласний (шпат атласний);
- кальцит баріїстий (баритокальцит);
- кальцит волокнистий (тонковолокниста відміна кальциту з шовковистим блиском у вигляді тонких кристалів, які розвиваються по пінакоїду);
- кальцит димчастий (доломіт);
- кальцит доломітовий (кальцит магніїстий);
- кальцит жилкуватий (тонкожилкувата відміна кальциту з перламутровим блиском);
- кальцит залізистий (відміна кальциту, в якій Fe2+ заміщує Са у співвідношенні Fe: Са = 1:4,5);
- кальцит звичайний (кальцит);
- кальцит кобальтистий (відміна кальциту з острова Ельба, що містить до 2 % СоО);
- кальцит конкреційний (кальцит радіально-волокнистої будови з концентричною шаруватістю або смугастістю);
- кальцит кременистий (кальцит піщанистий);
- кальцит магнезіальний (доломіт);
- кальцит магніїстий (відміна кальциту з невеликими домішками магнію);
- кальцит марганцевистий (різновид кальциту, який містить до 16 % Mn);
- кальцит мучний (глиноподібна відміна кальциту, яка складається з окремих дуже дрібних кристалів);
- кальцит піщанистий (пойкілітовий кальцит, кристали якого містять захоплені при їх рості численні зерна кварцу);
- кальцит пластинчастий (відміна кальциту у вигляді пластинок, звичайно сплюснутих);
- кальцит радіїстий (відміна кальциту з незначним вмістом радію);
- кальцит-родохрозит (перша назва мінерального виду, склад і властивості якого змінюються від кальціїстого різновиду (кальциту) до марганцевистого (родохрозиту); друга — суміш кальциту з родохрозитом);
- кальцит свинцевистий (відміна кальциту, яка містить свинець у відношенні Pb: Ca = 1:8,5);
- кальцит свинцево-цинковистий (кальцит зі скарнів родовища Карамазар (Середня Азія), який містить PbO — 0,27÷0,47 % і ZnO — 0,66÷0,88 %);
- кальцит сірчистий (ольдгаміт–сульфід кальцію координаційної будови, CaS, Ca — 55,55; S — 44,45);
- кальцит стронціїстий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Sr);
- кальцит цинковистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % ZnO);
- кальцит цинковисто-марганцевистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Zn і до 4 % Mn).
Галерея
-
Кристали кальциту inside a test of the cystoid Echinosphaerites aurantium (Middle Ordovician, північно-східна Естонія).
-
Великий монокристал кальциту з Iceberg claim, Діксон, Нью-мехіко. Добре видно ефект подвійне променезаломлення.
-
Місісіпський мергель (складений кальцитом) у Big Cottonwood Каньйон, Wasatch Mountains, Юта.
-
Thin section view of calcite crystals inside a recrystallized bivalve shell in a biopelsparite.
-
Nailhead spar calcite.
-
Червонуваті ромбоедричні кристали кальциту з Китаю. Його червоний колір зумовлений присутністю заліза.
-
Calcite fluoresces blue under short wave ultraviolet light.
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2017) — 2017.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кальцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Кальцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Klein, Cornelis and Cornelius S. Hurlbut, Jr. (1985) Manual of Mineralogy, Wiley, 20th, 329 р. ISBN 0-471-80580-7
- Thompson, D.W. (1998) Determination of optical anisotropy in calcite from ultraviolet to mid-infrared by generalized ellipsometry. Thin Solid Films 313—314 (1998)
- Palmer, T.J. and Wilson, M.A. (2004) Calcite precipitation and dissolution of biogenic aragonite in shallow Ordovician calcite seas. Lethaia 37: 417—427.
- Harper, E.M. , Palmer, T.J. and Alphey, J.R. (1997) Evolutionary response by bivalves to changing Phanerozoic sea-water chemistry. Geological Magazine 134: 403—407
- Schmittner Karl-Erich and Giresse Pierre (1999) «Micro-environmental controls on biomineralization: superficial processes of apatite and calcite precipitation in Quaternary soils», Roussillon, France. Sedimentology 46/3: 463—476.
Посилання
- Кальци́т // ЕСУ
- Кальцит в базі webmineral.com (англ.)
- Кальцит в базі catalogmineralov.ru (рос.)
- Кальцит (англ.)