Азарьонок Григорій Юрійович
| Азарьонок Григорій Юрійович | |
|---|---|
| біл. Рыгор Юр’евіч Азаронак рос. Григорий Юрьевич Азарёнок | |
.png) | |
| Ім'я при народженні | біл. Рыгор Юр’евіч Азаронак |
| Народився |
18 жовтня 1995 (28 років) Мінськ, Білорусь |
| Країна |
 Білорусь |
| Діяльність | телеведучий, журналіст, кореспондент, пропагандист |
| Alma mater | Білоруська державна академія мистецтв |
| Знання мов | білоруська і російська |
| Заклад | СТВ |
| Військове звання | єфрейтор |
| Партія | Belaya Rusd |
| Батько | Азарьонок Юрій Володимирович |
| Нагороди |
 |
Азарьо́нок Григорій Юрійович (біл. тарашк. Азаронак Рыгор Юр’евіч, рос. Азарёнок Григорий Юрьевич, нар. 18 жовтня 1996) — білоруський проросійський пропагандист.
Життєпис
Народився в сім'ї тележурналіста та проросійського пропагандиста Юрія Азарьонка. Навчався режисури в Академії мистецтв, потім пройшов військову службу, отримавши звання єфрейтора[1].
До 2020 року висвітлював регіональні події на білоруському державному телебаченні, але під час виборів президента 2020 року він почав знімати відео на політичні теми[2].
2020—2021
У квітні 2020 року Григорій озвучив конспіративну версію походження COVID-19, пов'язавши його з бактеріологічною зброєю США, і похвалив пасивну позицію режиму Лукашенка щодо протидії пандемії[3].
Азарьонок звинуватив передвиборчий штаб Світлани Тихановської у намірі побудувати в Білорусі «болотний концтабір» і організувати заворушення, порівнявши протестувальників з нацистами[4], так само пояснював масові протести проти режиму Лукашенка наслідками конспірологічних подій[5]. Азарьонок звинуватив колишніх працівників Білоруського державного телебачення в демонстративному звільненні та приєднанні до акцій протесту в обмін на «великі гроші»[2].
У вересні 2020 року створив телевізійний сюжет про нібито комфортні умови в СІЗО на вулиці Акрестіна в Мінську, де, за численними свідченнями, затриманих протестувальників катували[6]. Телешоу викликало суттєву критику в ЗМІ[7][8]. За історію про похорон протестувальника Романа Бондаренка, який загинув після побиття міліціянтами Лукашенка, мати загиблого подала на пропагандиста до суду. В історії Азарьонка використовувались матеріали з таємного прослуховування її телефонних розмов[8].
20 листопада 2020 року внесений до санкційніх списків Латвії, Литви та Естонії[9], 2 грудня 2021 — Великій Британії[10]. Через антиукраїнську пропаганду у березні 2021 року Азарьонка також занесли в базу «Миротворця»[11].
East StratCom Task Force зазначила як приклад пропаганди в Білорусі передачі Азарьонка на каналі «СТВ», в яких дезінформація супроводжується мовою ворожнечі[12].
Нагороди
11 січня 2021 р. Лукашенко підписав Указ № 13 «Про нагородження» медаллю «За відвагу» Азарьонка «за високий професіоналізм, великий особистий внесок у розвиток державної інформаційної політики та національної журналістики»[13]. 16 січня 2021 року Лукашенко особисто вручив медаль на прийомі у виставковому центрі «БелЕкспо»[14].
Родина
- Батько — проросійський білоруський журналіст Юрій Азарьонок
Примітки
- ↑ Памятаеце прапагандыста Азаронка з 1990-х? Цяпер яго сын падрос і пляжыць апазіцыю ў эфіры СТБ (біл.). Наша Ніва. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ а б Овсепьян, Ирина (20 листопада 2020). Журналист и ведущий СТВ Григорий Азаренок рассказал о психологии «невероятных» и работе в толпе (рос.). Радянська Білорусь. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Дзяржаўнае ТБ: Беларусь — не істэрычная паненка-падлетак, што схавала твар пад маскай (біл.). Наша Ніва. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ «Это один из самых жестких фейков»: Как я читал весь трэш официальной пропаганды. The Village Беларусь. 29 липня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Белорусам поведали о мистической войне против Лукашенко. Lenta.ru. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Владыко, Александр (14 вересня 2020). «Здесь никого не били». Руководство ЦИП на Окрестина приняло журналистов СТВ с экскурсией - Люди Onliner (рос.). Onliner.by. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Начальник ЦИП на Окрестина: изолятор заполнен на 90-100% (рос.). Reform.by[be]. 14 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ а б Беларусь: мать погибшего Романа Бондаренко подала в суд на журналиста (рос.). Deutsche Welle. 26 листопада 2020. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Литва, Латвия и Эстония расширили санкционные списки беларусских чиновников (рос.). Reform.by[be]. 20 листопада 2020. Процитовано 5 вересня 2021.
- ↑ Віолетта Орлова (2 грудня 2021). Син Лукашенка та пропагандист Азарьонок: США з ЄС і Британією «вдарили» новими санкціями по Білорусі (укр.). УНІАН. Процитовано 11 грудня 2021.
- ↑ Скляревська, Гала (27 квітня 2021). Во втором поколении. Кто такой Григорий Азарёнок, один из «жесточайших» пропагандистов Беларуси (рос.). Детектор медіа. Процитовано 10 вересня 2021.
- ↑ Disinformation Fuels Hate on Belarusian TV (англ.). Аператыўная рабочая група па стратэгічных камунікацыях. 28 червня 2021. Архів оригіналу за 8 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
- ↑ https://president.gov.by/bucket/assets/uploads/documents/2021/13uk.pdf
- ↑ https://zviazda.by/be/news/20210116/1610812533-alyaksandr-lukashenka-belarusy-byli-i-buduc-adnym-narodam
Див. також
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
