Габріель Міліто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:47, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
Ф
Габріель Міліто
Габріель Міліто
Габріель Міліто
Особисті дані
Повне ім'я Габріель Алехандро Міліто
Народження 7 вересня 1980(1980-09-07) (44 роки)
  Берналь, Аргентина
Зріст 179 см
Вага 78 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2003 Аргентина «Індепендьєнте» 123 (3)
2003–2007 Іспанія «Реал Сарагоса» 137 (5)
2007–2011 Іспанія «Барселона» 48 (1)
2011–2012 Аргентина «Індепендьєнте» 31 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Аргентина Аргентина U-17 4 (0)
1999 Аргентина Аргентина U-20 2 (0)
2000–2011 Аргентина Аргентина 42 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2013–2014 Аргентина «Індепендьєнте» (дублери)
2015 Аргентина «Естудьянтес»
2016 Аргентина «Індепендьєнте»
2017– Чилі «О'Хіггінс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Габріель Міліто (ісп. Gabriel Milito, нар. 7 вересня 1980, Берналь) — колишній аргентинський футболіст, що виступав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Має старшого брата Дієго, який токож є футболістом.

Більшу частину кар'єри провів на батьківщині у клубі «Індепендьєнте». Крім того грав за іспанські команди «Реал Сарагоса» та «Барселона», а також національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1997 року виступами за «Індепендьєнте» (Авельянеда), в якому провів шість сезонів, взявши участь у 123 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Індепендьєнте», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул чемпіона Аргентини.

У 2003 році контракт з Габріелем Міліто готовий був підписати мадридський «Реал», проте в іспанському суперклубі він не пройшов медогляд, оскільки не повністю відновився після травми коліна. Тим не менш Міліто залишився в Іспанії і став гравцем «Реала Сарагоси», куди пізніше перейшов і його брат Дієго. Відіграв за клуб з Сарагоси наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри, два з яких був капітаном команди. Граючи у складі сарагоського «Реала» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Іспанії.

10 липня 2007 року за 18,5 млн. євро перейшов у «Барселону», підписавши контракт на чотири роки з зарплатою в 4 млн. євро на рік[1]. Проте вже 5 травня 2008 року Міліто зазнав дуже важку травму правого коліна, від якої лікувався 602 дні, через що пропустив майже два сезони (вийшов на поле лише 6 січня 2010 року), а після відновлення втратив місце в основі і рідко виходив на поле в стартовому складі. Незважаючи на невдалі виступи, він за час виступів у складі каталонців додав до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Іспанії, став володарем Кубка Іспанії, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА та володарем Суперкубка УЄФА.

4 серпня 2011 року, після завершення контракт з «Барселоною», повернувся до «Індепендьєнте» (Авельянеда)[2][3][4][5]. З командою, у якій Габріель розпочинав кар'єру, він підписав трирічний контракт. Проте за два тури до закінчення чемпіонату Аргентини (Клаусура 2012) Габріель Міліто заявив, що вирішив завершити кар'єру після закінчення сезону. За чей час він встиг відіграти за команду з Авельянеди 32 матчі в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну

Міліто у грі за збірну 2011 року.

1997 року виступав у складі юнацької збірної Аргентини, взяв участь у 4 іграх на юнацькому рівні.

1999 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

20 грудня 2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини в товариській грі проти збірної Мексики.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Конфедерацій 2005 року у Німеччині, де разом з командою здобув «срібло»,чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, розіграшу Кубка Америки 2007 року у Венесуелі, де разом з командою здобув «срібло» та домашнього розіграшу Кубка Америки 2011 року.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у формі головної команди країни 42 матчі, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2013 року, очоливши команду дублерів «Індепендьєнте» (Авельянеда). В 2014 році покинув команду через розбіжності з президентом клубу Уго Мояно

15 квітня 2015 року став головним тренером «Естудьянтеса», замінивши на цій посаді Маурісіо Пельєгріно[6]. Попри непогані результати пішов у відставку з посади головного тренера команди, яка під його керівництвом здобула 16 перемог і 8 нічиїх при 6 поразках у 30 іграх, наприкінці того ж року.

12 травня повернувся до «Індепендьєнте», цього разу вже як головний тренер основної команди клубу, знову прийнявши команду після Маурісіо Пельєгріно. Того ж року залишив команду з Авельянеди.

9 серпня 2017 року було оголошено про призначення Міліто головним тренером чилійського «О'Хіггінса».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1997-98 Аргентина «Індепендьєнте» (Авельянеда) ПД 2 0  — N/A N/A  —  —  — -  —  — 2 0
1998-99 ПД 25 0  —  —  — КМ 2 0 -  —  — 27 0
1999-00 ПД 34 2  —  —  — КМ 8 0 -  —  — 42 2
2000-01 ПД 25 1  —  —  — КМ 5 0 -  —  — 30 1
2001-02 ПД 3 0  —  —  —  —  —  —  —  —  — 3 0
2002-03 ПД 34 0  —  —  —  —  —  —  —  —  — 34 0
Усього за «Індепендьєнте» 123 3 15 0 138 3
2003-04 Іспанія «Реал Сарагоса» ПД 35 0 КІ 0 0  —  —  — СІ 2 0 37 0
2004-05 ПД 33 3 КІ 0 0 КУЄФА 10 0 -  —  — 43 3
2005-06 ПД 34 1 КІ 0 0  —  —  — -  —  — 34 1
2006-07 ПД 35 1 КІ 4 0  —  —  — -  —  — 39 1
Усього за «Реал» 137 5 4 0 10 0 2 0 153 5
2007-08 Іспанія «Барселона» ПД 27 1 КІ 6 0 ЛЧ 9 0 -  —  — 42 1
2008-09 ПД 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 -  —  — 0 0
2009-10 ПД 11 0 КІ 1 0 ЛЧ 5 0 -  —  — 17 0
2010-11 ПД 10 0 КІ 1 1 ЛЧ 1 0 СІ 1 0 13 1
Усього за «Барселону» 48 1 8 1 15 0 1 0 72 2
2011-12 Аргентина «Індепендьєнте» (Авельянеда) ПД 19 0 КА 1 0 ПаК 2 0 РПА 2 0 24 0
Усього за кар'єру 327 9 13 1 42 0 5 0 387 10

Збірна

Габі Міліто 9 лютого 2011 року в складі збірної Аргентини
Збірна Аргентини
РокиІгриГоли
2000 1 0
2001 0 0
2002 0 0
2003 3 0
2004 4 0
2005 6 0
2006 4 0
2007 14 1
2008 0 0
2009 0 0
2010 2 0
2011 8 0
Всього 42 1

Титули і досягнення

Габріель Міліто з партнерами по «Барселоні» святкує перемогу в чемпіонаті Іспанії сезону 2009-10
Габріель Міліто (в центрі) з партнерами по «Барселоні» святкує перемогу в чемпіонаті Іспанії сезону 2010-11
«Індепендьєнте» (Авельянеда): Апертура 2002
«Барселона»: 2008-09, 2009-10, 2010-11
«Реал Сарагоса»: 2003-04
«Барселона»: 2008-09
«Реал Сарагоса»: 2004
«Барселона»: 2009, 2010
«Барселона»: 2008-09, 2010-11
«Барселона»: 2009
«Барселона»: 2009

Примітки

  1. ↑ Габриэль Милито — игрок «Барселоны»[недоступне посилання з квітня 2019]. Football.ua 11 июля 2007
  2. ↑ Milito rep la carta de llibertat (кат.). Lloc web oficial del FC Barcelona. 4.08.2011. Архів оригіналу за 26.02.2012. Процитовано 11 серпня 2011.
  3. ↑ Milito diu adéu amb 10 títols (кат.). Lloc web oficial del FC Barcelona. 4.08.2011. Архів оригіналу за 26.02.2012. Процитовано 11 серпня 2011.
  4. ↑ El regreso de un ídolo (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Independiente. 4.08.2011. Архів оригіналу за 01.10.2011. Процитовано 11 серпня 2011.
  5. ↑ Milito zurück in die Heimat (нім.). transfermarkt.de. 5.08.2011. Архів оригіналу за 26.02.2012. Процитовано 11 серпня 2011.
  6. ↑ La hora de Milito (Milito's time); Olé, 16 квітня 2015

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Габріель Міліто
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Габріель_Міліто&oldid=34602033