Джон Бергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:38, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Бергер
англ. John Peter Berger
Ім'я при народженніангл. John Peter Berger[1]
Народився5 листопада 1926(1926-11-05)[4][5][…]
Гекні, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Помер2 січня 2017(2017-01-02)[2][3][…] (90 років)
Антоні[7][1]
Країна Велика Британія
 Франція[8]
Діяльністьсценарист, мистецтвознавець, художник, прозаїк-романіст, журналіст, поет, критик, публіцист, художній критик, письменник
Галузьтворче та професійне письмоd[9], art criticismd[9], мистецтвознавство[9] і образотворче мистецтво[9]
Alma materChelsea College of Art and Designd, Центральна школа мистецтв та дизайнуd і St Edward's Schoold
Знання мованглійська[10][9][11]
ЗакладSt Mary's University, Twickenhamd
УчасникДруга світова війна
ЧленствоБерлінська академія мистецтв
Роки активності1948[12]2005[12]
ДітиJacob Bergerd
Нагороди
IMDbID 0074237
Сайтjohnberger.org

Джон Бергер (англ. John Peter Berger; 5 листопада 1926 — 2 січня 2017) — англійський мистецтвознавець, письменник, поет, художник. Його роман «G.» здобув Букерівську премію (1972). Світове визнання отримала його робота в чотирисерійному серіалі «Мистецтво бачити» (англ. Ways of Seeing) знятого ВВС (1972 р.) і однойменна книга (1972 р.) про дослідження візуальної культури й історії мистецтва[13]. Видавництво IST Publishing у 2020 році готує публікацію книги «Мистецтво бачити» українською мовою (переклад — Ярослава Стріха).[14]

Життєпис

Бергер народився 5 листопада 1926 року в Stok Newington, Лондон. Навчався в школі Святого Едуарда, Оксфорд (англ. St Edward's School, Oxford). 19441946 рр. проходив військову службу в армії Великої Британії. Отримав освіту в Школі мистецтв у Челсі (англ. Chelsea School of Art) і у Центральній школі мистецтв у Лондоні (англ. Central School of Art in London).[15]

Кар'єру художника розпочав у кінці 1940-х років із виставок власних робіт у галереях Лондону  (англ. Wildenstein, Redfern i Leicester)[16].

19481955 роках Бергер викладав малювання і паралельно працював арт-критиком, публікував різні есе й рецензії у тижневику New Statesman.

1962 року емігрував до Франції, де прожив понад півстоліття.  

Джон Бергер був одружений тричі. 1949 року одружився з художницею та ілюстратором Петт Мерріотт, шлюб закінчився розлученням. Другий шлюб уклав з росіянкою  Анею Босток (уроджена Анна Сіссерман) у середині 1950-х років. У них народилось двоє дітей: Катя Бергер — письменник і кінокритик; Яків Бергер — режисер. У середині 1990-тих роках Бергер одружився втретє з Беверлі Бенкрофт, яка померла 2013 року. Від цього шлюбу в нього народився син Ів — художник[17].   

2 січня 2017 Джон Берджер помер у містечку Антоні, неподалік Парижа, у віці 90 років.   

Примітки

  1. а б Fichier des personnes décédées mirror
  2. а б Muere John Berger, escritor, pintor y crítico de arte británico
  3. а б http://nyti.ms/2iYcAOn
  4. а б в Blumberg N. Encyclopædia Britannica
  5. Babelio — 2007.
  6. Discogs — 2000.
  7. http://www.humanite.fr/lecrivain-john-berger-est-mort-629585
  8. https://www.letemps.ch/culture/john-berger-loiseau-blanc
  9. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  10. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  11. CONOR.Sl
  12. а б RKDartists
  13. Searle, Adrian (2 січня 2017). Adrian Searle on John Berger: 'Art for him was never apart from being alive'. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 6 січня 2017.
  14. https://vogue.ua/article/culture/art/chto-nuzhno-znat-o-kultovoy-knige-dzhona-berdzhera-iskusstvo-videt.html
  15. Contented exile. The Guardian. 13 February 1999. Процитовано 3 січня 2017. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  16. Literary Encyclopedia | John Berger. www.litencyc.com. Процитовано 4 січня 2017.
  17. McNay, Michael (2 січня 2017). John Berger obituary. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 4 січня 2017.

Посилання