Біль у горлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:43, 18 лютого 2022, створена Mykola7 (обговорення | внесок) (Скасовано редагування (188.163.37.22))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 18 лютого 2022, заснована на цій версії.
Біль у горлі
Вірусний фарингіт, найчастіша причина болю в горлі.
Вірусний фарингіт, найчастіша причина болю в горлі.
Вірусний фарингіт, найчастіша причина болю в горлі.
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11MD36.0

Біль у горлі — біль або подразнення, що виникає у горлі. Біль у горлі, як правило, спричинений вірусною або бактеріальною інфекцією стрептокока групи А.[1] Іншими причинами болю у горлі є фарингіт (запалення горла), тонзиліт (запалення мигдалин) або зневоднення, що призводить до пересихання горла. Біль у горлі також може бути наслідком травми. Найчастіше болі у горлі викликані вірусом, для якого антибіотики не є ефективними.[1] Дослідження свідчать про сильний зв'язок між зловживанням антибіотиками при болі у горлі та резистентністю до антибіотиків.[2]

При болі у горлі, спричиненому бактеріями, лікування антибіотиками може допомогти людині швидше покращити самопочуття, зменшити ризик поширення бактеріальної інфекції, запобігти ретрофарингеальним абсцесам● і ангіні та зменшити ризик інших ускладнень, таких як ревматична лихоманка[en] та ревматичні вади серця.[1] У більшості розвинених країн постстрептококові захворювання стали виникати набагато рідше. Через це основна увага приділяється ініціативам щодо підвищення обізнаності та громадського здоров'я, спрямованих на мінімізацію використання антибіотиків при вірусних інфекціях.[1]

Приблизно 35 % дитячих болів у горлі та 5-25 % дорослих болів у горлі викликані бактеріальною інфекцією стрептокока групи А.[1] Припускають, що біль у горлі, що викликаний не стрептококом групи А, спричинений вірусною інфекцією. Біль у горлі є поширеною причиною відвідування лікарів первинної медичної допомоги та основною причиною призначення антибіотиків лікарями первинної медичної допомоги, такими як сімейні лікарі.[1] У Сполучених Штатах близько 1 % усіх відвідувань лікарняного відділення невідкладної допомоги, лікарського кабінету? медичних клінік та амбулаторій припадає на біль у горлі (понад 7 мільйонів відвідувань дорослих та 7 мільйонів відвідувань дітей на рік).[1]

Визначення

Болем у горлі називають біль, що відчувається не у якійсь окремо взятій частині горла, а у будь-якому місці горла.[3]

Діагностика

Найбільш частою причиною болю є горлі (80 %) є гострий[en] вірусний фарингіт, вірусна інфекція горла.[3] Іншими причинами є інші бактеріальні інфекції (такі як стрептокок групи А або стрептококовий фарингіт), травми та пухлини●.[3] Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба може призвести до того, що шлунковий сік потрапляє в горло, що також спричиняє біль у горлі.[4] У дітей стрептококовий фарингіт є причиною болю у горлі у 35-37 % випадків.[1][5]

Симптоми вірусної інфекції та бактеріальної інфекції можуть бути дуже схожими. Деякі клінічні настанови передбачають встановлення причини болю у горлі до призначення антибіотикотерапії, і рекомендують антибіотики лише дітям, які мають високий ризик негнійних ускладнень.[6][7] Стрептококову інфекцію групи А можна діагностувати за допомогою посіву горла[en] або швидкого тесту. Для проведення посіву горла зразок із горла (отриманий мазком) культивують (вирощують) в чашці Петрі з кров'яним агаром для підтвердження присутності стрептокока групи А.[1] Посіви горла ефективні для людей з низьким вмістом бактерій (висока чутливість), однак отримання результатів посівів горла зазвичай займає близько 48 годин.[1]

Клініцисти також часто приймають рішення про лікування, спираючись лише на ознаки та симптоми людини. У США приблизно 2/3 дорослих та половину дітей із болем у горлі діагностують спираючись на симптоми і не тестують на наявність стрептокока групи А для підтвердження бактеріальної інфекції.[1]

Швидкі тести на виявлення стрептокока групи А (бактерій) дають позитивний чи негативний результат, який, як правило, базується на зміні кольору на тест-смужці, що містить мазок із горла[en] (зразок). Тест-смужки виявляють вуглевод клітинної стінки, який є специфічним для стрептокока групи А, за допомогою імунологічної реакції.[1] Швидке тестування можна провести в кабінеті лікарів, і, як правило, потрібно 5-10 хвилин, щоб тест-смужка показала результат. Специфічність для більшості швидких тестів становить приблизно 95 %, однак чутливість становить близько 85 %.[1] Використання швидкого тестування було пов'язане із загальним зменшенням призначення антибіотиків.[1]

Для підтримки клінічних рішень (ухвалення рішень) також були розроблені численні клінічні бальні системи. Запропоновані системи підрахунку балів включають критерії Centor[en], McIsaacтта feverPAIN.[1] Клінічна бальна система часто використовується поряд із швидким тестом.[1] Системи підрахунку балів використовують спостережувані ознаки та симптоми, щоб визначити ймовірність бактеріальної інфекції.[1]

Лікування

Знеболювальні, такі як нестероїдні протизапальні препарати та парацетамол (ацетамінофен), допомагають в лікуванні болю[en].[8][9] Застосування кортикостероїдів, схоже, збільшує ймовірність одужання та зменшує рівень болю.[10][11] Антибіотики скорочують тривалість больових симптомів в середньому приблизно на одну добу.[12] Невідомо, чи ефективні антибіотики для запобігання повторному болю у горлі.[13]

Існує казка старих дружин[en], згідно з якою гарячий напій може допомогти при застуді та симптомах грипу, включаючи біль у горлі, але є лише обмежені докази, що підтверджують цю думку.[14] Якщо біль у горлі не пов'язаний із застудою та спричинений, наприклад, тонзилітом, корисним може бути холодний напій.[15] Для заспокоєння болю у горлі часто радять їсти заморожені десерти (морозиво, заморожені соки) або пити холодні напої.[16][17]

Існують також інші ліки, такі як льодяники для горла[en], які можуть допомогти людям полегшити біль у горлі.

Без активного лікування симптоми зазвичай тривають від двох до семи днів.[18]

Статистика

У США щороку відбувається близько 2,4 мільйона відвідувань відділень екстреної допомоги зі скаргами на біль у горлі.[3]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Джеремі Ф. Коен; Жан-Ів Пошар; Нільс Гельм; Роберт Коен; Мартін Шалумо (Червень 2020). Efficacy and safety of rapid tests to guide antibiotic prescriptions for sore throat. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 6: CD012431. doi:10.1002/14651858.CD012431.pub2. ISSN 1469-493X. PMC 7271976. PMID 32497279. (англ.)
  2. ↑ Antibiotic resistance. www.who.int. Процитовано 18 вересня 2020. (англ.)
  3. ↑ а б в г Джон Маркс (2010). Rosen's emergency medicine: concepts and clinical practice (вид. 7). Philadelphia, PA: Mosby/Elsevier. с. Chapter 30. ISBN 978-0-323-05472-0. (англ.)
  4. ↑ Sore Throat and Other Throat Problems-Topic Overview. (англ.)
  5. ↑ Н. Шейх, Е. Леонард, Дж. М. Мартін (Вересень 2010). Prevalence of streptococcal pharyngitis and streptococcal carriage in children: a meta-analysis. Pediatrics. 126 (3): e557—64. doi:10.1542/peds.2009-2648. PMID 20696723. (англ.)
  6. ↑ Group A Strep | Strep Throat | For Clinicians | GAS | CDC. www.cdc.gov. 19 квітня 2019. Процитовано 18 вересня 2020. (англ.)
  7. ↑ Clinical Practice Guidelines : Sore throat. www.rch.org.au. Процитовано 18 вересня 2020. (англ.)
  8. ↑ М. Томас, С. Дель Мар, П. Глазіу (Жовтень 2000). How effective are treatments other than antibiotics for acute sore throat?. Br J Gen Pract. 50 (459): 817—20. PMC 1313826. PMID 11127175. (англ.)
  9. ↑ Сімона де Кассан; Метью Дж. Томпсон; Рафаель Перера; Пол П. Глазіу; Кріс Б. Дель Мар; Карл Дж. Генеган; Гейл Гейворд (1 травня 2020). Corticosteroids as standalone or add-on treatment for sore throat. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 5: CD008268. doi:10.1002/14651858.CD008268.pub3. ISSN 1469-493X. PMC 7193118. PMID 32356360. (англ.)
  10. ↑ Гейл Гейворд; Метью Дж. Томпсон; Рафаель Перера; Пол П. Глазіу; Кріс Б. Дель Мар; Карл Дж. Генеган (17 жовтня 2012). Corticosteroids as standalone or add-on treatment for sore throat. Cochrane Database of Systematic Reviews. 10: CD008268. doi:10.1002/14651858.cd008268.pub2. PMID 23076943. (англ.)
  11. ↑ Бехнам Садегірад; Рід A.C. Сіменюк; Роміна Брігнарделло-Петерсен; Давіде Папола; Любов Литвин; Пер Олав Вандвік; Арно Мерглен; Гордон Г. Гайят; Томас Агоріцас (20 вересня 2017). Corticosteroids for treatment of sore throat: systematic review and meta-analysis of randomised trials. BMJ. 358: j3887. doi:10.1136/bmj.j3887. PMC 5605780. PMID 28931508. (англ.)
  12. ↑ Аннелізе Спінс; Пол П. Глазіу; Кріс Б. Дель Мар (5 листопада 2013), Antibiotics for sore throat, The Cochrane Library, John Wiley & Sons, Ltd, № 11, с. CD000023, doi:10.1002/14651858.cd000023.pub4, PMC 6457983, PMID 24190439 (англ.)
  13. ↑ Гарет Дж. Й. Нг; Стефані Тан; Ань Н. Ву; Кріс Б. Дель Мар; Міке Л. ван Дріель (14 липня 2015). Cochrane ENT Group (ред.). Antibiotics for preventing recurrent sore throat. Cochrane Database of Systematic Reviews (7): CD008911. doi:10.1002/14651858.CD008911.pub2. PMID 26171901. (англ.)
  14. ↑ Hot drinks ease cold and flu. National Health Service. 10 грудня 2008. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 3 жовтня 2020. (англ.)
  15. ↑ С. Батхала, Р. Екклз (Березень 2013). A review on the mechanism of sore throat in tonsillitis. J Laryngol Otol (Review). 127 (3): 227—32. doi:10.1017/S0022215112003003. PMID 23317998. (англ.)
  16. ↑ Strep throat. Diagnosis & treatment. mayoclinic.org. Mayo Foundation for Medical Education and Research (MFMER). Процитовано 27 вересня 2020. (англ.)
  17. ↑ Sore throat (pharyngitis). healthdirect.gov.au. Healthdirect Australia. Процитовано 27 вересня 2020. (англ.)
  18. ↑ М. Томпсон; Т.А. Водічка; П.С. Блер; Д.І. Баклі; С. Генеган; Ей.Д. Гей; Команда Програми TARGET (11 грудня 2013). Duration of symptoms of respiratory tract infections in children: systematic review. BMJ (Clinical Research Ed.). 347: f7027. doi:10.1136/bmj.f7027. PMC 3898587. PMID 24335668. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біль_у_горлі&oldid=34684432