Івницький Михайло Борисович

Михайло Борисович Івницький
Народження	19 лютого 1916(1916-02-19) Стрижавка
Смерть	14 квітня 1996(1996-04-14) (80 років)
	Одеса
Країна	Україна
Навчання	Одеське художнє училище
Діяльність	сценограф, викладач
Вчитель	Мучник Леонід Овсійович і Фруміна Діна Михайлівна
Працівник	Одеський обласний академічний драматичний театр, Одеське театрально-художнє училище і Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного
Член	Національна спілка художників України
Партія	ВКП(б)
Звання	Заслужений художник УРСР
Нагороди

Михайло Борисович Івни́цький (нар. 19 лютого 1926, Стрижавка — пом. 14 квітня 1996, Одеса) — український художник театру, член Спілки художників України; заслужений художник УРСР з 1980 року. Чоловік художниці Зої Івницької.

Біографія

Народився 19 лютого 1926 року в селі Стрижавці (тепер селище міського типу Вінницького району Вінницької області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1944 року. У 1948—1953 роках навчався в Одеському художньому училищі (викладачі Леонід Мучник, Діна Фруміна). Член ВКП(б) з 1949 року. З 1955 року працював в Одеському російському драматичному театрі імені А. Іванова. З 1967 року працював в Одеському театрі музичної комедії. Брав участь у республіканських виставках з 1960 року.

Жив в Одесі в будинку на вулиці Лейтенанта Шмідта, 20, квартира 3. Помер в Одесі 14 квітня 1996 року.

Роботи

Працювавє в галузі театрально-декораційного мистецтва. Оформив вистави:

Одеський російський драматичний театр імені А. Іванова

• «Дамоклів меч» Н. Хімкета (1959);
• «Цар Федір Іоаннович» О. Толстого (1964);
• «Різдво в домі сеньйора Куп’єлло» Е. де Філіппо (1964);
• «Біг» М. Булгакова (1968);
• «Цезар і Клеопатра» Б. Шоу (1986);
• «Сьомий подвиг Геракла» М. Рощина (1987);
• «Занепад» І. Бабеля (1987);
• «Присмерк» І. Бабеля (1988);
• «Ревізор» М. Гоголя (1989);
• «Антихрист» Д. Мережковського (1990);
• «Гроза» О. Островського (1991).

Одеський театр музичної комедії

• «Пізня серенада» В. Ільїна (1976);
• «Місто на світанку» В. Ільїна (1979);
• «Старі будинки» О. Фельцмана (1979);
• «На світанку» О. Сандлера (1982);
• «Кажан» Й. Штраусса (1983);
• «Моя чарівна леді» Ф. Лоу (1984);
• «Слон» В. Гроховського (1988);
• «Великий Мікадо, або Шлюб по-японськи» А. Саллівана (1989).

Одеський український драматичний театр

• «97» М. Куліша (1967);
• «Мій бідолашний Марат» О. Арбузова (1972);
• «Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом (1984).

Одеський театр юного глядача

• «Король Матіуш» Я. Корчака (1968).

Великий драматичний театр у Ленінграді

• «Три мішки смітної пшениці» В. Тендрякова (1974).

театр «Соврємєннік» у Москві

• «Ешелон» М. Рощина (1975).

Київський український драматичний театр імені Івана Франка

• «Старик» М. Горького (1968).

Література

• Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.
• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 92.
• Лидер Д. Мастер действующей сценографии // Вечірня Одеса. 1975, 23 листопада(рос.);
• Альшиц Л. Самая увлекательная игра // Вечірня Одеса. 1980, 9 лютого(рос.);
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 275. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.