Антошин Олексій Миколайович
| Антошин Олексій Миколайович | ||
|---|---|---|
 Підполковник | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
20 квітня 1976 (48 років) Очаків, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР | |
| Alma Mater | Військова академія | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олексі́й Микола́йович Анто́шин (нар. 20 квітня 1976, Очаків) — підполковник Збройних сил України, 14-та механізована бригада.
Життєпис[ред. | ред. код]
Його батько — військовик. 1998 року Олексій закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, службу розпочав у Володимирі-Волинському, 51-а ОМБр.
2004 року брав участь у миротворчій операції в Іраку.
У зоні бойових дій перебував з початку травня по листопад 2014-го, брав участь у багатьох боях на території Луганщини, зокрема за Сватове, Старобільськ, Станицю Луганську. За час перебування в зоні бойових дій його рота не втратила жодного бійця.
Родина[ред. | ред. код]
З дружиною Ольгою виховують доньку Настю 2005 р.н. та сина Бориса 2010 р.н. 14 вересня 2014-го в районі міста Щастя в Луганській області загинув його брат, капітан Іван Антошин (1981—2014).
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений
- орденом Богдана Хмельницького III ступеня (3.1.2015).
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 3 січня 2015 року року № 3/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Найбільша нагорода — це те, що повернувся живим[недоступне посилання з червня 2019]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |