Банда (мови)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Банда — група мов чи діалектів, яку відносять до убангійських.

До неї належать такі мови:

Писемність

В ЦАР абетка для мов банда має наступний вигляд[10].

A a Ah ah B b C c D d E e Eh eh F f G g Gb gb I i Ih ih J j K k Kp kp
/a/ /ɛ/ /b/ /t͡ʃ/ /d/ /ə/
/e/
/e/ /f/ /g/ /ɡ͡b/ /i/ /ɨ/ /d͡ʒ/ /k/ /k͡p/
L l M m Mb mb Mv mv N n Nd nd Ng ng Ngb ngb Nj nj Ny ny Nz nz O o Oh oh
/l/ /m/ /mb/ /mv/ /n/ /nd/ /ŋg/ /ŋmɡ͡b/ /nd͡ʒ/ /ɲ/ /nz/ /o/ /ɔ/
P p Q q R r S s Sh sh T t U u Uh uh V v Vh vh W w X x Y y Z z Zh zh
/p/ /ʔ/ /ř/ /s/ /ʃ/ /t/ /u/
/ʉ/
/v/ /v̌/ /w/ /h/ /j/ /z/ /ʒ/
Oa oa
/oa/
  • Буква e передає звук [e] тільки після середньопіднебінних приголосних. В усіх інших випадках вона передає звук [ə].
  • Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: циркумфлекс (ˆ) — високий тон; діарезис (¨) — середній. Низький тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків. Якщо на один голосний припадає два тони, то на письмі пишуть дві букви для цього голосного, і над однією буквою ставлять один тон, а над другою — інший.

Примітки