Писемність фульфульде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Писемність фульфульде (або пулар) — писемність мови фульфульде (пулар). Спочатку мова фульфульде записувалась арабським письмом (аджамі), а потім почала записуватись латинським письмом.

Латинське письмо[ред. | ред. код]

Мова фульфульде поширена у багатьох державах Західної Африки (Нігер, Нігерія, Камерун, Гвінея, Сенегал, Малі та інші), і тому склад абеток, використовуємих для цієї мови у різних країнах, буде трохи відрізнятись.

Гвінея[1][ред. | ред. код]

A a B b Ɓ ɓ Nb nb D d Ɗ ɗ Nd nd E e F f G g Ɠ ɠ Ng ng H h I i J j Nj nj
K k L l M m N n Ɲ ɲ Ŋ ŋ O o P p R r S s T t C c U u W w Y y Ƴ ƴ

Стара версія абетки мала трохи інші букви для передачі деяких звуків.

A a B b Bh bh Mb mb D d Dh dh Nd nd E e F f G g Gh gh Ng ng H h I i Dy dy Ndy ndy
K k L l M m N n Ny ny Nh nh O o P p R r S s T t Ty ty U u W w Y y Yh yh

Малі[2][ред. | ред. код]

ʼ A a B b Ɓ ɓ C c D d Ɗ ɗ E e F f G g H h I i J j K k L l M m Mb mb
/ʔ/ /a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /g/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /l/ /m/ /mb/
N n Nd nd Ng ng Nj nj Ɲ ɲ Ŋ ŋ O o P p R r S s T t U u W w Y y Ƴ ƴ
/n/ /nd/ /ng/ /nd͡ʒ/ /ɲ/ /ŋ/ /o/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /w/ /j/ /ʔj/
  • Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для голосних.
  • Подвоєння приголосних позначається подвоєнням букв для приголосних.

Раніше була у вжитку абетка, де один звук позначався іншою буквою[3].

ʼ A a B b Ɓ ɓ C c D d Ɗ ɗ E e F f G g H h I i J j K k L l M m Mb mb
/ʔ/ /a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /g/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /l/ /m/ /mb/
N n Nd nd Ng ng Nj nj Ny ny Ŋ ŋ O o P p R r S s T t U u W w Y y Ƴ ƴ
/n/ /nd/ /ng/ /nd͡ʒ/ /ɲ/ /ŋ/ /o/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /w/ /j/ /ʔj/
  • Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для голосних.
  • Подвоєння приголосних позначається подвоєнням букв для приголосних.

Сенегал[4][ред. | ред. код]

ʼ A a B b Ɓ ɓ C c D d Ɗ ɗ E e F f G g H h I i J j K k L l M m Mb mb
/ʔ/ /a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /g/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /l/ /m/ /mb/
N n Nd nd Nj nj Ŋ ŋ Ŋg ŋg Ñ ñ O o P p Q q R r S s T t U u W w Y y Ƴ ƴ
/n/ /nd/ /nd͡ʒ/ /ŋ/ /ŋg/ /ɲ/ /ɔ/ /p/ /q/ /ɾ/ /s/ /t/ /ʊ/ /w/ /j/ /ʔj/
  • Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для голосних.

Гамбія[5][6][ред. | ред. код]

Показано лише частину алфавіту.

Ɓ ɓ Ɗ ɗ Ɗy ɗy Ŋ ŋ Ny ny C c ʼ Ɛ ɛ E e Ee ee A a Aa aa I i Ii ii O o Oo oo U u Uu uu
/ɓ/ /ɗ/ /ʄ/ /ŋ/ /ɲ/ /t͡ʃ/ /ʔ/ /ɛ/ /e/ /eː/ /a/ /aː/ /i/ /iː/ /o/ /oː/ /u/ /uː/

Бенін[7][ред. | ред. код]

A a E e I i O o U u B b C c D d F f H h J j K k
L l M m N n Ŋ ŋ P p R r S s T t W w Y y Ny ny

Стандартизована абетка[8][ред. | ред. код]

A a Aa aa B b Mb mb Ɓ ɓ C c D d Nd nd Ɗ ɗ E e Ee ee F f G g Ng ng H h I i Ii ii J j Nj nj
/a/ /a:/ /b/ /ᵐb/ /ɓ/ /tʃ/ /d/ /ⁿd/ /ɗ/ /e/ /e:/ /f/ /ɡ/ /ᵑɡ/ /h/ /i/ /i:/ /ʤ/ /ⁿʤ/
K k L l M m N n Ŋ ŋ Ny ny O o Oo oo P p R r S s T t U u Uu uu W w Y y Ƴ ƴ ʼ
/k/ /l/ /m/ /n/ /ŋ/ /ɲ/ /o/ /o:/ /p/ /ɾ/ /s/ /t/ /u/ /u:/ /w/ /j/ /ʄ/ /ʔ/

Ця абетка зараз використовується в Камеруні[9][10] та Нігері[11].

Аджамі (арабське письмо)[ред. | ред. код]

Аджамі — арабське письмо, використовується для мови фульфульде. Аджамі використовувалося ще до приходу європейців, але зараз його сильно потіснило латинське письмо. Зараз аджамі використовується в Нігерії, Камеруні та Сенегалі.

Камерун і Нігерія[12][13][14][ред. | ред. код]

Арабське МФА
  َ◌  [a]
  ا َ◌  [aː]
  ب [b]
  مب [ᵐb]
 
інші варіанти:
  ٻ
[ɓ]
  ش
інші варіанти:
  ث
[ʧ]
  د [d]
  ند [ⁿd]
  ط [ɗ]
  ٜ◌  [e]
  ىٰ ٜ◌  [eː]
  ڢ [f]
  غ [ɡ]
Арабське МФА
  نغ‎ [ᵑɡ]
  ح [h]
  ِ◌  [i]
  ي ِ◌  [iː]
  ج [ʤ]
  نج‎ [ⁿʤ]
  ک [k]
  ل [l]
  م [m]
  ن [n]
  نغ
інші варіанти:
  ‎ݝ‎
[ŋ]
  ࢩ‎
інші варіанти:
  ‎ݧ‎
[ɲ]
Арабське МФА
  ٛ◌  [o]
  و ٛ◌  [oː]
  ݠ
інші варіанти:
  ڤ‎‎
[p]
  ر [ɾ]
  رّ [r]
  س [s]
  ت [t]
  ُ◌  [u]
  و ُ◌  [uː]
  و [w]
  ي [j]
 
інші варіанти:
  ۑ‎
[ʄ]
  ع‎ [ʔ]
  • Букви ٻ [ɓ], ۑ [ʄ], ‎ݝ‎ [ŋ], ‎ݧ‎ [ɲ], ڤ‎‎ [p] використовуються в Нігерії.
  • Для запозичень з арабської мови можуть використовуватись також і інші букви.

Сенегал[15][ред. | ред. код]

Арабське МФА
  َ◌  [a]
  ِ◌  [i]
  ࣷ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вліво, зверху.(зображення)
[ɔ]
  ُ◌  [ʊ]
  ࣹ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вліво, знизу.(зображення)
[e]
  ب [b]
  پ [p]
  [ɓ]
Арабське МФА
  ت [t]
  ݖ [ʧ]
  ج [ʤ]
  ڃ [ʔj]
  د [d]
  ر [ɾ]
  س [s]
  ط [ɗ]
  ‎ݝ‎ [ŋ]
  ف [f]
Арабське МФА
  ق [q]
  ک [k]
  گ [ɡ]
  ل [l]
  م [m]
  ن [n]
  ݧ‎ [ɲ]
  ‎ه [h]
  و [w]
  ي [j]
  • Буква ا використовується для передачі голосних на початку слова як носій залежних знаків для голосних.

ISESCO/إيسيسکٯ[ред. | ред. код]

Ця абетка була розроблена Ісламською організацією з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ‎/ISESCO)[16][17]

Арабське МФА
  َ◌  [a]
  ِ◌  [i]
  ٝ◌  [o]
  ُ◌  [u]
  ࣹ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вліво, знизу.(зображення)
[e]
  أ
  ب [b]
  پ [p]
  [ɓ]
Арабське МФА
  ت [t]
  چ [ʧ]
  ج [ʤ]
  ڃ [ʄ]
  د [d]
  ر [r]
  س [s]
  Буква ɗ [ɗ]
  ف [f]
  ش [ʃ]
Арабське МФА
  ك [k]
  گ [ɡ]
  ل [l]
  م [m]
  ن [n]
  ݧ‎ [ɲ]
  ‎ھ [h]
  و [w]
  ي [j]
Арабське МФА
  نْگ [ng]
  نْد [nd]
  مْب [mb]
  مْپ [mp]
  مْࢠ [mɓ]
  • Буква ɗ Буква ɗ ще не внесена в Юнікод, але вона є в юнікодівських документах[18].

Традиційне[19][ред. | ред. код]

Показано лише деякі букви.

Арабське
(фульфульде)
МФА
  ڌ [nd]
  ٽ [mb]
  ݝ [ng]
  ڃ [nd͡ʒ]
  يي [ʄ]
  ݥ [ɓ]
Арабське
(пулар)
МФА
  ش [t͡ʃ]
  غ [g]
  ݑ [p]
  ݒ [ɓ]
  ڃ [ʔj]
  ڤ [ŋ]

Малі і Сенегал[20][ред. | ред. код]

Показано лише деякі букви.

Малі
(фульфульде)
МФА
  ٺ [t͡ʃ]
  ݝ [g]
  ݠ [p]
  ݔ [ɲ]
  ݐ [ʄ]
  ݗ [ŋ]
  ݥ [ɓ]
  ڌ [nd]
Сенегал
(пулар)
МФА
  ش [t͡ʃ]
  غ [g]
  ݑ [p]
  ݔ [ɲ]
  ڃ [ʔj]
  ق [ŋ]
  ݒ [ɓ]
  ند [nd]

Стандартизований алфавіт[21][ред. | ред. код]

Голосні показано не всі.

  أ
  ب
  ت
  ج
  د
  ر
  س
  ط
  ف
  ك
  ل
  م
  ن
  ھ
  و
  ‎ي
  ق
  ٺ
  ݐ
  ݑ
  ݝ
  ڃ
  ݔ
  ݠ‎
  مب
  ند
  نج
  نع
Серединна і кінцева
форми
  َ◌ 
  ِ◌ 
  ࣸ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вправо, зверху.(зображення)
  ࣷ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вліво, зверху.(зображення)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. James G. Bennett, Abdallah Diallo. «Firo kalfe fii laawol ngalu e huuwondiral Lagine. Aala kumpital, fahmu e saakital witto pular». Ст. 5—6.
  2. Sarah Buddell, Mitzi Hanold, Ngada Sankar, Janet Souster. «Lisons le fulfulde. Guide pour apprendre à lire en langue peule». Ст. 5.
  3. Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
  4. Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
  5. David P. Gamble, Linda K. Salmon, Mary Umah Baldeh. «Firdu-Fula grammar (Gambian dialect)». Ст. 3.
  6. David P. Gamble, Meri Ouma Baldeh. «Gambian Fula — English dictionary (Firdu dialect)».
  7. Centre national de linguistique appliquée (CENALA). Alphabet des langues nationales. Архівовано 3 березень 2016 у Wayback Machine. Ст. 42—43. (книга доступна за запитом)
  8. Meeting of a group of experts for the unification of alphabets of national languages. Bamako, Mali, 28 February — 5 March 1966. Final report. Ст. 7.
  9. Andy Warren-Rothlin. «West African scripts and Arabic-script orthographies in socio-political context». Ст. 278—279.
  10. Scott Clark. «Alphabet and Orthography Statement For Fulfulde Ajamiya».
  11. Alphabet fulfulde (arrété 211-99 de la République du Niger).
  12. Andy Warren-Rothlin. «West African scripts and Arabic-script orthographies in socio-political context». Ст. 278—279.
  13. Scott Clark. «Alphabet and Orthography Statement For Fulfulde Ajamiya».
  14. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 10 — 11; 27.
  15. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 8—9; 21—22.
  16. Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization/لمنظمة الإسلامية للتربية والعلوم والثقافة — Ісламська організація з питань освіти, науки і культури
  17. Kitab Fulani.
  18. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Сторінка 10.
  19. Proposal to encode Arabic-script letters for African languages. Ст. 7.
  20. Proposal to encode Arabic-script letters for African languages. Ст. 9.
  21. Proposal to encode Arabic-script letters for African languages. Ст. 11.