Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Писемність фульфульде (або пулар) — писемність мови фульфульде (пулар) . Спочатку мова фульфульде записувалась арабським письмом (аджамі), а потім почала записуватись латинським письмом .
Мова фульфульде поширена у багатьох державах Західної Африки (Нігер , Нігерія , Камерун , Гвінея , Сенегал , Малі та інші), і тому склад абеток, використовуємих для цієї мови у різних країнах, буде трохи відрізнятись.
A a
B b
Ɓ ɓ
Nb nb
D d
Ɗ ɗ
Nd nd
E e
F f
G g
Ɠ ɠ
Ng ng
H h
I i
J j
Nj nj
K k
L l
M m
N n
Ɲ ɲ
Ŋ ŋ
O o
P p
R r
S s
T t
C c
U u
W w
Y y
Ƴ ƴ
Стара версія абетки мала трохи інші букви для передачі деяких звуків.
A a
B b
Bh bh
Mb mb
D d
Dh dh
Nd nd
E e
F f
G g
Gh gh
Ng ng
H h
I i
Dy dy
Ndy ndy
K k
L l
M m
N n
Ny ny
Nh nh
O o
P p
R r
S s
T t
Ty ty
U u
W w
Y y
Yh yh
ʼ
A a
B b
Ɓ ɓ
C c
D d
Ɗ ɗ
E e
F f
G g
H h
I i
J j
K k
L l
M m
Mb mb
/ʔ/ /a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /g/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /l/ /m/ /mb/
N n
Nd nd
Ng ng
Nj nj
Ɲ ɲ
Ŋ ŋ
O o
P p
R r
S s
T t
U u
W w
Y y
Ƴ ƴ
/n/ /nd/ /ng/ /nd͡ʒ/ /ɲ/ /ŋ/ /o/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /w/ /j/ /ʔj/
Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для голосних.
Подвоєння приголосних позначається подвоєнням букв для приголосних. Раніше була у вжитку абетка, де один звук позначався іншою буквою[3]
ʼ
A a
B b
Ɓ ɓ
C c
D d
Ɗ ɗ
E e
F f
G g
H h
I i
J j
K k
L l
M m
Mb mb
/ʔ/ /a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /g/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /l/ /m/ /mb/
N n
Nd nd
Ng ng
Nj nj
Ny ny
Ŋ ŋ
O o
P p
R r
S s
T t
U u
W w
Y y
Ƴ ƴ
/n/ /nd/ /ng/ /nd͡ʒ/ /ɲ/ /ŋ/ /o/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /w/ /j/ /ʔj/
Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для голосних.
Подвоєння приголосних позначається подвоєнням букв для приголосних.
ʼ
A a
B b
Ɓ ɓ
C c
D d
Ɗ ɗ
E e
F f
G g
H h
I i
J j
K k
L l
M m
Mb mb
/ʔ/ /a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /g/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /l/ /m/ /mb/
N n
Nd nd
Nj nj
Ŋ ŋ
Ŋg ŋg
Ñ ñ
O o
P p
Q q
R r
S s
T t
U u
W w
Y y
Ƴ ƴ
/n/ /nd/ /nd͡ʒ/ /ŋ/ /ŋg/ /ɲ/ /ɔ/ /p/ /q/ /ɾ/ /s/ /t/ /ʊ/ /w/ /j/ /ʔj/
Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для голосних. Показано лише частину алфавіту.
Ɓ ɓ
Ɗ ɗ
Ɗy ɗy
Ŋ ŋ
Ny ny
C c
ʼ
Ɛ ɛ
E e
Ee ee
A a
Aa aa
I i
Ii ii
O o
Oo oo
U u
Uu uu
/ɓ/ /ɗ/ /ʄ/ /ŋ/ /ɲ/ /t͡ʃ/ /ʔ/ /ɛ/ /e/ /eː/ /a/ /aː/ /i/ /iː/ /o/ /oː/ /u/ /uː/
A a
E e
I i
O o
U u
B b
C c
D d
F f
H h
J j
K k
L l
M m
N n
Ŋ ŋ
P p
R r
S s
T t
W w
Y y
Ny ny
A a
Aa aa
B b
Mb mb
Ɓ ɓ C c
D d
Nd nd
Ɗ ɗ E e
Ee ee
F f
G g
Ng ng
H h
I i
Ii ii
J j
Nj nj
/a/ /a:/ /b/ /ᵐb/ /ɓ/ /tʃ/ /d/ /ⁿd/ /ɗ/ /e/ /e:/ /f/ /ɡ/ /ᵑɡ/ /h/ /i/ /i:/ /ʤ/ /ⁿʤ/
K k
L l
M m
N n
Ŋ ŋ
Ny ny
O o
Oo oo
P p
R r
S s
T t
U u
Uu uu
W w
Y y
Ƴ ƴ
ʼ
/k/ /l/ /m/ /n/ /ŋ/ /ɲ/ /o/ /o:/ /p/ /ɾ/ /s/ /t/ /u/ /u:/ /w/ /j/ /ʄ/ /ʔ/
Ця абетка зараз використовується в Камеруні[9] [10] [11]
Аджамі (арабське письмо) [ ред. | ред. код ] Аджамі — арабське письмо, використовується для мови фульфульде. Аджамі використовувалося ще до приходу європейців, але зараз його сильно потіснило латинське письмо. Зараз аджамі використовується в Нігерії, Камеруні та Сенегалі.
Арабське МФА
َ◌
[a]
ا َ◌
[aː]
ب
[b]
مب
[ᵐb]
ࢡ інші варіанти: ٻ
[ɓ]
ش інші варіанти: ث
[ʧ]
د
[d]
ند
[ⁿd]
ط
[ɗ]
ٜ◌
[e]
ىٰ ٜ◌
[eː]
ڢ
[f]
غ
[ɡ]
Арабське МФА
نغ
[ᵑɡ]
ح
[h]
ِ◌
[i]
ي ِ◌
[iː]
ج
[ʤ]
نج
[ⁿʤ]
ک
[k]
ل
[l]
م
[m]
ن
[n]
نغ інші варіанти: ݝ
[ŋ]
ࢩ інші варіанти: ݧ
[ɲ]
Арабське МФА
ٛ◌
[o]
و ٛ◌
[oː]
ݠ інші варіанти: ڤ
[p]
ر
[ɾ]
رّ
[r]
س
[s]
ت
[t]
ُ◌
[u]
و ُ◌
[uː]
و
[w]
ي
[j]
ࢨ інші варіанти: ۑ
[ʄ]
ع
[ʔ]
Букви ٻ [ɓ], ۑ [ʄ], ݝ [ŋ], ݧ [ɲ], ڤ [p] використовуються в Нігерії.
Для запозичень з арабської мови можуть використовуватись також і інші букви.
Арабське МФА
َ◌
[a]
ِ◌
[i]
ࣷ◌ (зображення)
[ɔ]
ُ◌
[ʊ]
ࣹ◌ (зображення)
[e]
ب
[b]
پ
[p]
ࢠ
[ɓ]
Арабське МФА
ت
[t]
ݖ
[ʧ]
ج
[ʤ]
ڃ
[ʔj]
د
[d]
ر
[ɾ]
س
[s]
ط
[ɗ]
ݝ
[ŋ]
ف
[f]
Арабське МФА
ق
[q]
ک
[k]
گ
[ɡ]
ل
[l]
م
[m]
ن
[n]
ݧ
[ɲ]
ه
[h]
و
[w]
ي
[j]
Буква ا використовується для передачі голосних на початку слова як носій залежних знаків для голосних. Ця абетка була розроблена Ісламською організацією з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ /ISESCO)[16] [17]
Арабське МФА
َ◌
[a]
ِ◌
[i]
ٝ◌
[o]
ُ◌
[u]
ࣹ◌ (зображення)
[e]
أ
ب
[b]
پ
[p]
ࢠ
[ɓ]
Арабське МФА
ت
[t]
چ
[ʧ]
ج
[ʤ]
ڃ
[ʄ]
د
[d]
ر
[r]
س
[s]
[ɗ]
ف
[f]
ش
[ʃ]
Арабське МФА
ك
[k]
گ
[ɡ]
ل
[l]
م
[m]
ن
[n]
ݧ
[ɲ]
ھ
[h]
و
[w]
ي
[j]
Арабське МФА
نْگ
[ng]
نْد
[nd]
مْب
[mb]
مْپ
[mp]
مْࢠ
[mɓ]
Буква ɗ [18] Показано лише деякі букви.
Арабське МФА
ڌ
[nd]
ٽ
[mb]
ݝ
[ng]
ڃ
[nd͡ʒ]
يي
[ʄ]
ݥ
[ɓ]
Арабське МФА
ش
[t͡ʃ]
غ
[g]
ݑ
[p]
ݒ
[ɓ]
ڃ
[ʔj]
ڤ
[ŋ]
Показано лише деякі букви.
Малі МФА
ٺ
[t͡ʃ]
ݝ
[g]
ݠ
[p]
ݔ
[ɲ]
ݐ
[ʄ]
ݗ
[ŋ]
ݥ
[ɓ]
ڌ
[nd]
Сенегал МФА
ش
[t͡ʃ]
غ
[g]
ݑ
[p]
ݔ
[ɲ]
ڃ
[ʔj]
ق
[ŋ]
ݒ
[ɓ]
ند
[nd]
Голосні показано не всі.
Серединна і кінцева
َ◌
ِ◌
ࣸ◌ (зображення)
ࣷ◌ (зображення)
↑ James G. Bennett, Abdallah Diallo. «Firo kalfe fii laawol ngalu e huuwondiral Lagine. Aala kumpital, fahmu e saakital witto pular». Ст. 5—6.
↑ Sarah Buddell, Mitzi Hanold, Ngada Sankar, Janet Souster. «Lisons le fulfulde. Guide pour apprendre à lire en langue peule». Ст. 5.
↑ Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
↑ Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
↑ David P. Gamble, Linda K. Salmon, Mary Umah Baldeh. «Firdu-Fula grammar (Gambian dialect)». Ст. 3.
↑ David P. Gamble, Meri Ouma Baldeh. «Gambian Fula — English dictionary (Firdu dialect)».
↑ Centre national de linguistique appliquée (CENALA). Alphabet des langues nationales. Архівовано 3 March 2016 у Wayback Machine . Ст. 42—43. (книга доступна за запитом)
↑ Meeting of a group of experts for the unification of alphabets of national languages. Bamako, Mali, 28 February — 5 March 1966. Final report. Ст. 7.↑ Andy Warren-Rothlin. «West African scripts and Arabic-script orthographies in socio-political context». Ст. 278—279.
↑ Scott Clark. «Alphabet and Orthography Statement For Fulfulde Ajamiya».
↑ Alphabet fulfulde (arrété 211-99 de la République du Niger). ↑ Andy Warren-Rothlin. «West African scripts and Arabic-script orthographies in socio-political context». Ст. 278—279.
↑ Scott Clark. «Alphabet and Orthography Statement For Fulfulde Ajamiya».
↑ Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 10 — 11; 27.↑ Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 8—9; 21—22.↑ Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization/لمنظمة الإسلامية للتربية والعلوم والثقافة — Ісламська організація з питань освіти, науки і культури
↑ Kitab Fulani. ↑ Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Сторінка 10.↑ Proposal to encode Arabic-script letters for African languages. Ст. 7.↑ Proposal to encode Arabic-script letters for African languages. Ст. 9.↑ Proposal to encode Arabic-script letters for African languages. Ст. 11.
._Left_arrowhead_above_(Arabic_script).svg){kind=small}
._Left_arrowhead_below_(Arabic_script).svg){kind=small}
.svg){kind=small}
ще не внесена в Юнікод, але вона є в юнікодівських документах[18].
