Писемність волоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поширення мови волоф в Сенегалі.

Писемність волоф — писемність мови волоф. Мова волоф використовує як арабську, так і латинську абетки.


Латинське письмо[ред. | ред. код]

Латинське письмо було стандартизоване у 1971—1985 роках, і стало офіційним для мови волоф в Сенегалі.[1][2][3][4][5]

A a À à I i O o Ó ó U u E e É é Ë ë B b P p T t C c J j
/ɐ/ /a:/ /i/ /ɔ/ /o/ /u/ /ɛ/ /e/ /ə/ /b/ /p/ /t/ /c/ /ɟ/
X x D d R r S s Ŋ ŋ F f Q q K k G g L l M m N n Ñ ñ W w Y y
/χ/ /d/ /r/ /s/ /ŋ/ /f/ /q/ /k/ /g/ /l/ /m/ /n/ /ɲ/ /w/ /j/
H h
/h/
  • Довгі голосні передаються подвоєнням відповідних букв для голосних. Якщо буква має діакритичний знак, то при передачі довгого голосного перша буква пишеться з діакритикою, а друга — без: aa [a:], ii [i:], oo [ɔ:], óo [o:], uu [u:], ee [ɛ:], ée [e:], ëe [ə:].
  • Довгі приголосні передаються подвоєнням відповідної букви для приголосного: bb [b:], cc [c:], dd [d:], gg [g:], jj [ɟ:], kk [k:], ll [l:], mm [m:], nn [n:], ññ [ɲ:], ŋŋ [ŋ:], pp [p:], rr [r:], tt [t:], ww [w:], yy [j:].
  • Преназалізовані приголосні передаються написанням букви m або n перед відповідною буквою для приголосного: mp [mp], mb [mb], nc [ɲc], nd [nd], ng [ŋg], nj [ɲɟ], nk [ŋk], nq [ɴq], nt [nt].
  • Звук [a:] записується як à перед преназалізованими та подвоєними приголосними.
  • Гортанне зімкнення [ʔ] на письмі не передається.
  • Буква h використовується в іншомовних запозиченнях.

Арабська абетка[ред. | ред. код]

Сенегал[ред. | ред. код]

Арабська абетка для мов Сенегалу (волоф, серер, пулар, мандінка, сонінке, балант, діола) була стандартизована впродовж 1986—1990 років Міністерством освіти Сенегалу відділом розвитку національних мов (Directíon de la Promotion des Langues Nationales (DPLN))[6]. Арабська абетка для мови волоф повністю дублює латинську азбуку. Ця азбука створена на основі арабського алфавіту, розробленого إيسيسکٯ‎/ISESCO. Приблизно 20000 людей, — імами та учні коранічних шкіл, — користуються стандартизованим арабським письмом для мов Сенегалу.

Арабське МФА
  َ◌  [ɐ]
  ࣵ◌ 
Фатха з крапкою зверху (à)(зображення)
[a:]
  ِ◌  [i]
  ࣷ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вліво, зверху (о)(зображення)
[ɔ]
  ٗ◌  [o]
  ُ◌  [u]
  ࣹ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вліво, знизу (e)(зображення)
[ɛ]
  ࣺ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вправо, знизу (é)(зображення)
[e]
  ࣴ◌ 
Фатха з кругом (ë)(зображення)
[ə]
Арабське МФА
  ب [b]
  ݒ [p]
  ت [t]
  ݖ [c]
  ج [ɟ]
  خ [χ]
  د [d]
  ر [r]
  س [s]
  ‎ݝ‎ [ŋ]
Арабське МФА
  ف [f]
  ق [q]
  ک [k]
  گ [ɡ]
  ل [l]
  م [m]
  ن [n]
  ݧ‎ [ɲ]
  و [w]
  ي [j]
  • Буква ا‎ використовується для передачі голосних на початку слова як носій залежних знаків для голосних.

ISESCO/إيسيسکٯ[ред. | ред. код]

Ця абетка була розроблена Ісламською організацією з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ‎/ISESCO).[7][8][9][10]

Арабське МФА
  َ◌  [ɐ]
  ِ◌  [i]
  ٝ◌  [ɔ]
  ٗ◌  [o]
  ُ◌  [u]
  ࣹ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вліво, знизу (e)(зображення)
[ɛ]
  ࣺ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вправо, знизу (é)(зображення)
[e]
  ࣴ◌ 
Фатха з кругом (ë)(зображення)
[ə]
Арабське МФА
  ب [b]
  پ [p]
  ت [t]
  چ [c]
  ج [ɟ]
  خ [χ]
  ح [h]
  د [d]
  ر [r]
  س [s]
  ‎ݝ‎ [ŋ]
Арабське МФА
  ف [f]
  ق [q]
  ك [k]
  گ [ɡ]
  ل [l]
  م [m]
  ن [n]
  ݧ‎ [ɲ]
  و [w]
  ي [j]
Арабське МФА
  مب [mb]
  مپ [mp]
  نت [nt]
  نج [ɲɟ]
  نچ [ɲc]
  ند [nd]
  نک [ŋk]
  نگ [ŋg]
  • Буква أ‎ використовується для передачі голосних на початку слова як носій залежних знаків для голосних.

Сенегал, традиційне (волофал)[11][12][ред. | ред. код]

Арабське письмо для мови волоф (волофал) існувало ще до приходу в Сенегал європейських колонізаторів. Використовувалося воно в коранічних школах для написання ісламської літератури. Найбільшого поширення література на волофал набула після створення суфійського тариката мюридія (засновник — шейх Амаду Бабмба). На відміну від інших тарикатів, які використовували для записів, в основному, арабську мову, послідовники мюридії часто використовували мову волоф. Волофал зараз використовується поряд із стандартизованим арабським письмом, створеним сенегальським відділом розвитку національних мов (DPLN).

Арабське МФА
  َ◌  [a], [ə]
  ِ◌  [i], [e], [ɛ]
  ُ◌  [u], [o], [ɔ]
  ٜ◌  [e], [ɛ]
  ࣾ◌ 
Дамма з крапкою (арабське письмо).(зображення)
[o], [ɔ]
  ا َ◌  [aː]
  ي ِ◌  [iː]
  و ُ◌  [uː]
Арабське МФА
  ب [b]
  ت [t]
  ج [ɟ]
  ح [ħ]
  خ [χ]
  د [d]
  ر [r]
  س [s]
  ف
інші варіанти:
ڢ
[f]
  ‎ق‎
інші варіанти:
ڧ
[q]
  ک‎ [k]
Арабське МФА
  ل [l]
  م [m]
  ن [n]
  ھ [h]
  و [w]
  ي [j]
  ء [ʔ]
  ݑ‎ [p]
  ݣ
інші варіанти:
ک
غ
[g]
  Арабська буква джім з трьома крапками зверху.
інші варіанти:
ج
ني
[ɲ]
Арабське МФА
  ݣ
інші варіанти:
ڠ
غ
[ŋ]
  Арабська буква джім з трьома крапками зверху.
інші варіанти:
ج
[c]
  ݑ
інші варіанти:
ب
[mp]
  نت
інші варіанти:
ت
[nt]
  Арабська буква джім з трьома крапками зверху.
інші варіанти:
ج
[ɲɟ]
Арабське МФА
  نک
інші варіанти:
ک
[ŋk]
  ب
інші варіанти:
ݑ
[mb]
  ند
інші варіанти:
ڎ
د
[nd]
  Арабська буква джім з трьома крапками зверху.
інші варіанти:
ج
[ɲc]
  ݣ
інші варіанти:
ڠ
[ŋg]
  ق
інші варіанти:
ڧ
[ɴq]
Арабське Призначення
  ّ◌  подвоєння
приголосних
  • Буква ا‎ використовується для передачі голосних на початку слова як носій залежних знаків для голосних.
  • Волофал може використовувати як стандартні накреслення букв ق‎ та ف‎, так і західноафрикансько-магрибські — ڧ‎ і ڢ‎ відповідно.
  • Буква Арабська буква джім з трьома крапками зверху. в Юнікод ще не внесена.
  • Подвоєння приголосних передається шляхом написання шадди над відповідною буквою для приголосного.
  • Дифтонги передаються так: перший голосний позначається залежним діакритичним знаком для голосних; другий — буквами із сукуном وْ‎ і يْ‎.

Приклад написання дифтонгів.

Арабське МФА
  وْ َ◌  [aw]
  يْ َ◌  [aj]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://web.archive.org/web/20151206081551/http://aflang.humnet.ucla.edu/Wolof_video_course/Lesson_files/Ch_01_Le_01_sounds.pdf «Lesson 1. The sounds of Wolof», ст. 1 — 3.
  2. http://www.unicode.org/L2/L2010/10288r-arabic-proposal.pdf Сторінки 5 — 9.
  3. Maximilien Guérin. "Le syntagme nominal en wolof. Une approche typologique". Ст. 29 — 30. https://web.archive.org/save/_embed/http://maximilien.guerin.free.fr/doc/guerinm_memoire.pdf
  4. Mame Thierno. "Problemes de phonetique et de phonologie en wolof". Ст 56 — 57. https://web.archive.org/web/20150121203816/http://www.sudlangues.sn/IMG/pdf/doc-134.pdf
  5. Hartell, Rhonda L. "Alphabets of Africa". https://ia802304.us.archive.org/16/items/rosettaproject_wol_ortho-1/rosettaproject_wol_ortho-1.pdf
  6. http://www.unicode.org/L2/L2010/10288r-arabic-proposal.pdf Сторінки 5 — 9, 21 — 22.
  7. Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization/لمنظمة الإسلامية للتربية والعلوم والثقافة — Ісламська організація з питань освіти, науки і культури
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересень 2016. Процитовано 25 вересень 2016. 
  9. http://www.unicode.org/L2/L2010/10288r-arabic-proposal.pdf Ст. 23 — 24.
  10. http://www.isesco.org.ma/standardized-quranic-script/
  11. Fallou Ngom. "Ajami scripts in the Senegalese speech community". Ст. 5—20. https://web.archive.org/web/20160327120425/http://www.lancaster.ac.uk/jais/volume/docs/vol10/JAIS_10_(2010)_1-145.pdf
  12. Friederike Lüpke, Sokhna Bao-Diop. "Beneath the surface? Contemporary Ajami writing in West Africa, exemplified through Wolofal". https://web.archive.org/web/20170104103014/http://eprints.soas.ac.uk/19019/1/03%20Luepke%20%2526%20Bao%20Diop%20clean.pdf