Писемність беджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Писемність беджа — писемність мови беджа. Ця мова може записуватись і арабськоюСудані), і латинськоюЕритреї та Судані) абетками.

Латинське письмо[ред. | ред. код]

Латинська абетка використовується для запису мови беджа в Еритреї, а також в Судані. В Судані у 2009 році Червономорський університет (місто Порт-Судан) випустив буквар та книгу з текстами латинським письмом. В Еритреї у 1990-их роках були оприлюднені навчальні книжки для шкіл беджа такою ж абеткою.[1][2][3].

A a Aa aa Ee ee I i Ii ii Oo oo U u Uu uu ʼ B b D d Dh dh F f G g Gw gw
/a/ /a:/ /e:/ /i/ /i:/ /o:/ /u/ /u:/ /ʔ/ /b/ /d/ /ɖ/ /f/ /g/ /ɡʷ/
Gh gh H h J j K k Kw kw Kh kh L l M m N n R r S s Sh sh T t Th th W w Y y
/ɣ/ /h/ /ɟ/ /k/ /kʷ/ /x/ /l/ /m/ /n/ /r/ /s/ /ʃ/ /t/ /ʈ/ /w/ /j/
  • Поєднання приголосного з приголосним [h] передаються на письмі так: deh [dh], keh [kh], seh [sh], teh [th].

Арабське письмо[ред. | ред. код]

Арабська абетка використовується для запису мови беджа в Судані. Оскільки цю абетку офіційно не затверджено, то існує декілька її різновидів[4][5][6].

У 1990-их роках Мохаммед Адарооб Мохаммед розробив арабський алфавіт для мови беджа. Довгі голосні [eː] і [oː] передавалися поєднаннями певних арабських букв, приголосні [ɖ] і [ʈ] — буквами для емфатичних приголосних. Ця азбука не знайшла підтримки у інших авторів беджа.

Алфавіт, використовуємий в граматиці мови беджа, наведено нижче[7]. Також на сайті bejalanguage, де оприлюднено різні тексти мовою беджа (усна народна творчість, християнська література, переклади), використовується дуже схожа арабська абетка.

Арабське МФА
  ء
 أ
 إ
 ئ
[ʔ]
  ب [b]
  د [d]
  [ɖ]
  ف [f]
  ق [g]
  قْو [gʷ]
  غ [ɣ]
  ه [h]
  ج [ɟ]
  ك‎‎ [k]
Арабське МФА
  كْو [kʷ]
  ل [l]
  م [m]
  ن [n]
  ر [r]
  س [s]
  ش [ʃ]
  ت‎ [t]
  [ʈ]
  و [w]
  ي [j]
  خ [x]
Арабське МФА
  أَ [a]
  آ
 ا
[aː]
  إ
 ے
[i]
  إٍي [iː]
  أُ [u]
  أُو
 أٌو
[uː]
  ێ [eː]
  ۆ [oː]

На інтернет-сторінці bijaculture наведено ще один варіант арабського алфавіту для мови беджа. Від вищенаведеного він відрізняється способом передачі голосних[8].

Арабське МФА
  ء [ʔ]
  ب [b]
  د [d]
  ذ [ɖ]
  ف [f]
  ق [g]
  قْو [gʷ]
  ھ [h]
  ج [ɟ]
  ك‎‎ [k]
Арабське МФА
  كْو [kʷ]
  ل [l]
  م [m]
  ن [n]
  ر [r]
  س [s]
  ش [ʃ]
  ت‎ [t]
  ث [ʈ]
  و [w]
  ی [j]
Арабське МФА
Початкова та ізольована
форми
Серединна форма Кінцева форма
  أ   َ◌    َ◌  [a]
  آ   ا   ا [aː]
  إ   ِ◌    ِ◌  [i]
  إي   ي ِ◌    ي ِ◌  [iː]
  أُ   ُ◌    ُ◌  [u]
  أُو   و ُ◌    و ُ◌  [uː]
  إيّ   يّ ِ◌    يّ ِ◌  [eː]
  أُوّ   وّ ُ◌    وّ ُ◌  [oː]

ISESCO/إيسيسکٯ[ред. | ред. код]

Ця абетка була розроблена Ісламською організацією з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ‎/ISESCO)[9][10][11].

Арабське МФА
  ا
  ب [b]
  پ [p]
  ت‎ [t]
  ٺ [ʈ]
  ج [ɟ]
  د [d]
  ݚ [ɖ]
  ر [r]
  س [s]
Арабське МФА
  ش [ʃ]
  ف [f]
  ك‎‎ [k]
  گ [g]
  ل [l]
  م [m]
  ن [n]
  ھ [h]
  و [w]
  ي [j]
Арабське МФА
  كو [kʷ]
  گو [gʷ]
  مھ [mh]
  يھ [jh]
Арабське МФА
Серединна та кінцева
форми
Початкова та ізольована
форми
  َ◌    اَ [a]
  ِ◌    اِ [i]
  ُ◌    اُ [u]
  ٝ◌    اٝ [o]
  ࣹ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вліво, знизу (e)(зображення)
  اࣹ
Арабська буква е.(зображення)
[e]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Klaus Wedekind, Mahmud Mohammed. «Beja dialects: dynamic perspectives». Ст. 8—9.
  2. Martine Vanhove, «The Beja language today in Sudan: the state of the art in linguistics». Ст. 1.
  3. Klaus and Charlotte Wedekind and Abuzeinab Musa, «Beja Pedagogical Grammar». Ст. 7 — 8.
  4. Klaus Wedekind, Mahmud Mohammed. «Beja dialects: dynamic perspectives». Ст. 9—11.
  5. Martine Vanhove, «The Beja language today in Sudan: the state of the art in linguistics». Ст. 1.
  6. Klaus and Charlotte Wedekind and Abuzeinab Musa, «Beja Pedagogical Grammar». Ст. 7 — 8.
  7. Klaus and Charlotte Wedekind and Abuzeinab Musa, «Beja Pedagogical Grammar». Ст. 7 — 8; 9 і 8 (інший варіант довгого [uː])
  8. CONSONANTS VOWELS
  9. Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization/لمنظمة الإسلامية للتربية والعلوم والثقافة — Ісламська організація з питань освіти, науки і культури
  10. Kitab bidawit
  11. Standardized Quranic Script

Додаткові джерела і посилання[ред. | ред. код]