Зигмунт Мишковський
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2019) |
| Зигмунт Мишковський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1562 |
| Помер |
5 липня 1615[1] Бассано-дель-Граппа, Провінція Віченца, Венето, Італія |
| Поховання | Myszkowski Chapel in Krakówd |
| Країна |
 Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Посада | великий маршалок коронний[1], каштелян войніцькийd, Новокорчинський старостаd, староста солецькийd, староста вісьліцькийd, городоцький старостаd, рабштинський старостаd і Q66201102? |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Мишковські гербу Ястшембецьd |
| Батько | Zygmunt Myszkowskid |
| Діти | Владислав Мишковський, Jan Myszkowskid і Ferdynand Myszkowskid |
 | |
Зигмунт Мишковський гербу Ястребець (також Ґонзаґа-Мишковскi; бл. 1562 — після 15 липня 1615, Бассано поблизу Триденту) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій, магнат, меценат. Перший ординат на Пінчеві.
Життєпис
Син Зигмунта з Пшецішова та його дружини Беати Пшерембської. Виховувався кальвіністом.
24 вересня 1575 записався на студії в Гайдельбергу. Після смерті батька опікуном став біскуп краківський П. Мишковський. В листопаді 1578 в костелі домініканців Кракова разом з братом Пйотром «урочисто відмовились від кальвінізму», потім були вислані до колегіуму єзуїтів Сієни з листами-ручаннями від короля та опікуна.
Після повернення почав політичну кар'єру. Посол Коронного трибуналу 1590 року, сеймів 1593, 1596, 1698 років (на останніх двох лавірував між таборами прихильників короля та Яна Замойського). 1592 року заснував на землях східніше Піньчова місто Мірув. Викликав на дуель за несплачений борг радомського каштеляна Яна Фірлея. В січні 1603 року за протекції примаса (колись куявського біскупа) Яна Тарновського став маршалком великим коронним. Був одним з чільників абсолютистських реформ в Речі Посполитій.
В 1608 році маршалок великий коронний запропонував Ґабріель з Городка (Гродецькому) заснувати монастир в Пінчеві, тому вислав до Польщі кілька монахів-поляків, -італійців. За його підтримки королеви Констанції почав домагатись визнання комісаром реформатів Польщі о. Ґабріеля з Городка (Гродецького), чому завадили Міколай Зебжидовський, надвірний маршалок Миколай Вольський.[2]
Санті Ґуччі разом з учнями працював на його замовлення в Пінчеві (замок, каплиця, лазня).
Помер під час відвідин Італії. Тіло було перевезене до Кракова, урочисто поховане 17 грудня 1615 року в родинній каплиці.
Сім'я
Відомості про родину не є цілком певними. Вважають фактом, що його дружина — Ельжбета із Зємиць Богушівна, донька завіхостського каштеляна Яна (†1643, похована в Пінчеві 11 січня 1644). Діти:
- Ян (†1621) — ІІ-й ординат, староста корчинський 1615 року
- Фердинанд (†1647) — ІІІ-й ординат, староста городоцький 1619 року
- Владислав Мишковський — брацлавський воєвода, староста городоцький, мостиський
- 5 доньок.
Примітки
- ↑ а б в Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 80. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ O. Edward Sokołowski OFM. Gabriel z Gródka (z Grodzka, Grodecki) (†1619) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 191—192. (пол.)
Джерела
- Urszula Augustyniak. Myszkowski (Gonzaga-Myszkowski margrabia na Mirowie) Wladyslaw h. Jastrzębiec udostojniony (zm. 1658) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/2 zeszyt 93. — S. 404—407. (пол.)
Посилання
- Myszkowscy (01) (пол.) [недоступне посилання]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |