Люпин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:33, 17 серпня 2021, створена Sehrg (обговорення | внесок) (Automatic taxobox)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Люпин
Дикий багаторічний люпин (Lupinus perennis)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Papilionoideae
Триба: Genisteae
Підтриба: Lupininae
Рід: Люпин (Lupinus)
L., 1753
Види

150-200 видів, дивитись Список видів роду люпин

Вікісховище: Lupinus
Квіти люпину на узбіччі траси М10 поблизу Страдча
Lupinus polyphyllus

Люпин (Lupinus) — рід квіткових рослин родини бобових.

Етимологія

Українське «люпин» походить від латинської назви цієї рослини — Lupinus, утвореної від слова lupus («вовк»). Поряд зі словом «люпин», відома інша українська назва рослини — «вовкиня», яка являє собою кальку чи з лат. lupinus чи з нім. Wolfsbohne («вовчий біб»)[1].

Вважають, що назва утворилася від того, що рослина «як вовк» виїдає мінеральні речовини з ґрунту.[2]

Опис

Це, в основному, великі рослини з прямостоячими стеблами і з пальчасто-складними листками, які складені з 5-15 листочків з прилистками. Квітки білі, жовті, сині, зібрані у вертикальні китиці. Чашечка двогуба; човник віночка дзьобоподібно зігнутий. Нитки усіх 10-ти тичинок зрослися у трубочку; добре виражений диморфізм андроцея: приблизно 50 % тичинок мають брунькоподібну форму, інші видовжені та розкриваються скоріше. Стовпчик з головчастою приймочкою. Біб сплюснутий, з поперечною перегородкою.

Поширення

Значна кількість видів росте в Південній Америці (Анди). Це, в основному, багаторічники (трави, напівчагарники, чагарники), зрідка однорічники. Другий природний центр люпинів — Середземномор'я, де вони представлені однорічними великонасінними формами. В Україні у дикій природі росте 7 видів.

Вирощування та використання

Інтерес до люпину обумовлений високим вмістом в його насінні білку (до 50 %), олії (від 5 до 20 %), за якістю близької до маслинової, відсутністю інгібіторів травлення і інших антипоживних речовин. Насіння люпину з давніх часів використовується в їжу людиною і на корм тваринам. Зелена маса безалкалоїдних сортів також є чудовим кормом. Завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями люпин здатний накопичувати в ґрунті до 200 кг азоту на гектарі і є прекрасним сидератом. Його використання як зеленого добрива дозволяє зберігати в чистоті довкілля, економити дорогі добрива, вирощувати екологічно чисту продукцію.

Люпин використовується також у медицині, фармакології, квітникарстві, лісівництві, як корм при розведенні риби.

Види

Посилання

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  2. Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House,  2006—256 p. — P.  124  ISBN 10: 1846810213  ISBN 13: 9781846810213