Степанюк Руслан Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Руслан Степанюк
Особисті дані
Повне ім'я Руслан Юрійович Степанюк
Народження 16 січня 1992(1992-01-16)[1] (32 роки)
  Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, Україна
Зріст 181 см
Вага 76 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник і півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Ворскла»
Номер 11
Юнацькі клуби
2005—2009 Україна ДВУФК (Дніпро)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009—2011 Україна «Колос» (Нікополь) 2 (0)
2011 Україна «Таврія» 0 (0)
2012—2014 Україна «Сталь» (Алчевськ) 60 (16)
2014 Україна «Говерла» 16 (0)
2015 Україна «Олександрія» 15 (1)
2016 Україна «Олімпік» (Донецьк) 4 (0)
2016—2018 Україна «Верес» 65 (26)
2018—2020 Казахстан «Жетису» 44 (8)
2020— Україна «Ворскла» 45 (16)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 жовтня 2021.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степанюк.

Русла́н Ю́рійович Степаню́к (нар. 16 січня 1992, Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, Україна) — український футболіст, нападник полтавського клубу «Ворскла».

Біографія

Ранні роки

Вихованець нікопольського футболу, перший тренер — Віталій Міняйло, який порекомендував його в Дніпропетровський спортінтернат. Після закінчення спортінтернату був на перегляді в дублі Дніпра протягом двох тижнів, але контракту так і не підписав. Пізніше вступив до інституту і почав грати на область за «Колос» з Нікополя. Перший матч на аматорському рівні зіграв 5 травня 2002 року вийшовши на заміну на 61 хвилині проти клубу «Дніпро-2»[2].

У Колосі товаришем по кімнаті в гуртожитку був хлопець, який займався у дніпропетровській команді. Руслан попросився з ним на тренування, позаймався там, і там Олександр Мельников запропонував йому з'їздити в дубль «Таврії» і незабаром він опинився в сімферопольській команді, але в основі клубу так і не заграв і незабаром з Таврії йому запропонували з'їздити на перегляд до «Сталі» з Алчевська. Після двохсторонки Степанюк був прийнятий в команду, після чого він провів збори в Криму, і перед поїздкою в Туреччині йому запропонували підписати контракт.

«Сталь»

За «Сталь» дебютував у Першій лізі України 29 березня 2012 вийшовши на заміну за 4 хвилини до кінця основного часу, в матчі проти «Севастополя». Закріпитися в основному складі до кінця сезону не вдалося, але вже з нового сезону 14 липня 2013 в першому ж матчі вийшов в основі і забив перший гол за «Сталь» у ворота «Титана» з Армянська, ставши в результаті твердим гравцем основи і срібним призером Першої ліги з футболу сезону 2012/13, завоювавши також право виступати у Вищій ліги України і кілька разів отримував виклик до молодіжної збірної України[3] .

«Говерла»

Незабаром Степанюка покликали на перегляд в харківський «Металіст», але пройшовши двічі збори так не підписав контракт[4]. 2 березня 2014 року підписав контракт з «Говерлою» з Ужгорода та 29 березня дебютував у Прем'єр-лізі України вийшовши на заміну на 80 хвилині в матчі проти полтавської «Ворскли», а в останній грі сезону проти луганської «Зорі», відіграв за основний склад 90 хвилин, але пізніше був замінений на Максима Фещука[5]. Наступний сезон Степанюк розпочав в основному складі, але через час втратив у ньому місце. В «Говерлі» Степанюку довелося діяти в опорній зоні, на позиції, на якій він раніше ніколи не грав, що послужило причиною відходу з клубу[6].

«Олександрія»

В лютому 2015 року перейшов до клубу Першої ліги «Олександрії»[7]. 21 березня 2015 року Степанюк вийшов на заміну на 53 хвилині, в матчі проти охтирського клубу «Нафтовик-Укрнафта», і дебютував за свій новий клуб[8]. Свій перший гол за новий клуб забив 23 травня 2015 року у ворота «Буковини» з Чернівців. Разом з «Олександрією» вийшов у Прем'єр-лігу і 15 серпня зіграв за команду на новому рівні, проти донецького «Олімпіка», вийшовши на заміну замість Василя Грицука на 78 хвилині[9]. 22 серпня, забив гол у ворота «Авангарду» з Краматорська в матчі на Кубок України[10]. 1 грудня 2015 року Руслан повідомив, що покинув клуб[11].

«Олімпік»

28 січня 2016 року стало відомо, що Степанюк гратиме за донецький «Олімпік»[12], в якому він дебютував 6 березня 2016 року, вийшовши на заміну на 65 хвилині замість Івана Матяжа, в матчі проти луганської «Зорі»[13]. У травні того ж року, зігравши лише 103 хвилини, за обопільною згодою припинив співпрацю з донецьким клубом[14].

«Верес»

7 червня 2016 року став гравцем рівненського «Вереса»[15], за який він забив у першому ж матчі переможний гол у ворота «Буковини»[16]. Всього ж в перших 5 матчах за новий клуб з урахуванням Кубка, Степанюк забив 6 м'ячів. 9 листопада 2016 року він зробив перший хет-трик у своїй кар'єрі, і знову забивши у ворота «Буковини», що дозволило випередити Руслана Кисіля, і вийти на перше місце серед бомбардирів Першої ліги України з 14 голами[17], яке він не залишив до кінця сезону, разом з клубом завоювавши бронзові медалі та путівку в Прем'єр-лігу[18].

Перший матч у новому сезоні Прем'єр-ліги України зіграв 16 липня 2017 року в основному складі проти «Маріуполя»[19], а в матчі проти «Олімпіка», 30 липня, міг вперше відзначитися на вищому рівні, але на 92 хвилині матчу його удар з пенальті відбив Артем Кичак.[20]. 10 вересня 2017 року на 53 хвилині після пасу Василя Кобіна забив свій перший гол у Прем'єр-лізі України у ворота львівських «Карпат», зробивши рахунок 3:0 і відігравши весь матч в основі, допоміг клубу виграти 6:1 на виїзді[21]. 26 лютого 2018 року, на 82 хвилині після пасу Дениса Кожанова забив свій перший гол у домашньому матчі у ворота київського «Динамо», зробивши остаточний рахунок 3:1[22].

«Жетису»

Коли після сезону 2017/18 «Верес» було відправлено до Другої ліги, 30 липня 2018 року Степанюк поповнив склад казахстанського клубу «Жетису»[23], де провів наступні півтора сезони.

«Ворскла»

9 січня 2020 року повернувся на батьківщину, де підписав контракт з «Ворсклою»[24] і того ж року став з командою фіналістом Кубка України 2019/20, забивши гол у фіналі проти «Динамо» (Київ), втім команда поступилась в серії пенальті[25].

Досягнення

Командні

Особисті

Примітки

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Руслан Степанюк — «нападающий в оттяжке». {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |2= (довідка)
  3. ↑ «Говерла» дозаявила форвардов из первой лиги. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |2= (довідка)
  4. ↑ Степанюк: «Хочется доказать, что я способен играть в Премьер-лиге». {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |2= (довідка)
  5. ↑ Заря - Говерла 1:0. Терпение и труд...
  6. ↑ Руслан Степанюк: Если бы я остался ещё на год в Говерле – я бы просто забыл, как играть в футбол.
  7. ↑ Александрия дозаявила Мягкова и Степанюка
  8. ↑ Перша ліга. Охтирка-місце сенсацій.
  9. ↑ Олимпик обыгрывает Александрию.
  10. ↑ Олександрія пройшла Авангард.
  11. ↑ ФК «Олександрія» розстався зі Степанюком
  12. ↑ Санжар: «Степанюка и Немчанинова подписываем, но больше новичков не будет»(рос.). SportArena.com (28 січня 2016). Перевірено 28 січня 2016.
  13. ↑ Олимпик и Заря расходятся миром.
  14. ↑ Лебедь, Борзенко, Степанюк та Башлай залишили «Олімпік». Champion.com.ua (21 травня 2016). Перевірено 21 травня 2016.
  15. ↑ У «Вересі» новачок з Прем’єр-ліги. Інформаційна служба НК «Верес» (7 червня 2016). Перевірено 9 червня 2016.
  16. ↑ Олимпик и Заря расходятся миром. Команды обменялись голами во втором тайме, так и не выявив в итоге сильнейшего (1:1). Football.ua. 6 березня 2016. Процитовано 14 січня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  17. ↑ Інтерв'ю з нападником "Вереса" Русланом Степанюком. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
  18. ↑ Десну не пустили в УПЛ, из Первой лиги выйдет Верес.
  19. ↑ Мариуполь и Верес сильнейшего не выявили.
  20. ↑ Олімпік і Верес переможця не виявили.
  21. ↑ 10 сентября 2017 года, воскресенье. 17:00 МСК.
  22. ↑ Динамо проиграло Вересу в матче с тремя удалениями.
  23. ↑ Степанюк продовжить кар'єру в Казахстані. «UA-Футбол». 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
  24. ↑ Лік трансферам 2020-го року відкрито. ФК Ворскла, Полтава.
  25. ↑ «Динамо» — «Ворскла» — 1:1, по пенальті 8:7

Посилання

«Ворскла» — поточний склад
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Степанюк_Руслан_Юрійович&oldid=33662261