Чортомлик (селище)
| смт Чортомли́к | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Дніпропетровська область | ||
| Рада | Покровська міська рада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Облікова картка | Облікова картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | |||
| Статус | із 1957 року | ||
| Площа | км² | ||
| Населення | ▲1 379 (01.01.2016)[1] | ||
| Поштовий індекс | 53393, 53394 | ||
| Телефонний код | +380 5667 | ||
| Географічні координати | 47°37′ пн. ш. 34°08′ сх. д. / 47.617° пн. ш. 34.133° сх. д.Координати: 47°37′ пн. ш. 34°08′ сх. д. / 47.617° пн. ш. 34.133° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 33 м
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Чортомлик | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 53300, м. Покров, вул. Центральна, 48 | ||
| Голова селищної ради | Цупров Іван Іванович | ||
| Карта | |||
  Чортомли́к | |||
 Чортомли́к | |||
| |||
|
| |||
Чортомли́к — селище міського типу Дніпропетровської області, Покровська міська рада. Населення за переписом 2001 року становить 1324 особи.
Географічне розташування
Селище міського типу Чортомлик знаходиться за 4,5 км від правого берега Каховського водосховища і за 3 км від річки Базавлук. На відстані 2,5 км від міста Покров. Через селище проходять автомобільні дороги Н23, Т 0434 і залізниця, станція Чортомлик.
Назва
Назва походить від однойменних острова в гирлі річки Базавлук та рукава в гирлі цієї річки, або невеличкої річки Чортомлик, правого притоку Дніпра. Про них поширюється багато легенд, які виводять їх назву від слів чорт і мликнув (тобто «щез у воді»). Згідно одної з них, кошовий отаман Іван Сірко побачив на поверхні річки чорта, вистрілив у нього з пістоля і той назавжди зник («мликнув») в болоті.
Дехто тлумачить цей гідронім, як «щуча річка». Проект герба від 1996 року враховує всі ці версії.
Історичні відомості
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Чортомлицької волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 521 особа, налічувалось 128 дворових господарств[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1162 осіб (579 чоловічої статі та 583 — жіночої), з яких 1152 — православної віри[3].
Сучасне селище виросло при залізничній станції, побудованій в 1904 році для обслуговування перевезень руди Покровського марганцевого рудника. Деякий час станція називалася Осокорівка, але з 1910 року повернула собі первинне ім'я.
З 1957 року присвоєно статус селища міського типу.
Таблиця зміни чисельності населення
Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.
| 2001* | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 324 | 1 353 | 1 355 | 1 365 | 1 368 | 1 384 | 1 368 |
Екологія
- Покровський кар'єр Покровського ГЗК. Видобуток марганцевої руди відкритим способом.
- Олександрівський кар'єр Покровського ГЗК.
Примітки
- ↑ Чисельність наявного населення за регіонами (за оцінкою) на 1 січня 2016 року // Чисельність наявного населення УКРАЇНИ. — К., 2016. — С. 21.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 21 (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-64. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Джерела
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
- Сайт Верховної Ради України
Посилання
| ||||||||
| |||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
