A Saucerful of Secrets

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
A Saucerful of SecretsM:
Saucerful of secrets2.jpg
Студійний альбом
Виконавець Pink Floyd
Дата випуску 29 червня 1968
Записаний квітень-грудень 1967
Abbey Road Studios, Лондон
Жанр прогресивний рок,
психоделічний рок
Тривалість 39 хв 25 с
Мова англійська мова
Лейбл Columbia/EMI(Велика Британія)
Capitol (США)
Продюсер Norman Smith
Професійні огляди
Хронологія Pink Floyd
Попередній
←
The Piper at the Gates of Dawn
(1967)
More
(1968)
Наступний
→

A Saucerful of Secrets (англ. Блюдце, повне секретів) — другий студійний альбом британського рок-гурту Pink Floyd, який було випущено 29 червня 1968 року та записано на студії «Еббі Роуд» в Лондоні. Альбом досяг дев'ятого місця в хіт-параді у Великій Британії, це єдиний з усіх альбомів Pink Floyd, який не потрапив до хіт-параду в США.

Через проблеми, які виникли з гітаристом та автором більшості пісень групи Сідом Барретом, «A Saucerful of Secrets» — останній альбом, в запису якого він брав участь. Також, починаючи з цього альбому, постійним членом гурту Pink Floyd стал Девід Гілмор. З січня 1968 він заняв місце Баррета в колективі.

Дизайном обкладинки альбому вперше займався Сторм Торгесон. Він оформлював майже всі альбоми групи, починаючи з A Saucerful of Secrets.

З цього альбому почався перехід від по-дитячому розчулених форм психоделічної поп-музики до «дорослішого» матеріалу, який стане характерним для подальшого стилю гурту. В ньому також відчувають усю ту емоційну напругу, через яку повинні були пройти музиканти після виходу з гурту Сіда Баррета та приходу на його місце Дейва Гілмора.

У зв'язку з тим, що Барретт більше нічого не міг писати, займатися цим були змушені інші члени гурту. Це неминуче змусило змінити напрямок творчості. «Те, що цікавило нас в студії, аж ніяк не було пов'язано з імпровізацією, — згадував Нік Мейсон. — Дуже швидко виявилося, що нашим завданням є ретельне вдосконалення композицій, особливо в перші роки, коли ми працювали на чотирьох доріжках». Ось чому Pink Floyd альбом А Saucerful Of Secrets ніколи не задумували як цілісний твір, а, скоріше, як збірка того, що залишилося від початкового періоду творчості гурту, розбавлена деякими новими композиціями.

Учасники запису[ред.ред. код]

Композиції[ред.ред. код]

Let There Be More Light[ред.ред. код]

Стала першою піснею, яка була створена без участі Сіда Баррета. Написана Вотерсом, у ній плине розповідь про приземлення інопланетного корабля на військово-повітряній базі в Мілденхоллі. Іронія пісні полягає в тому, що перед здивованими військовими з'являється знаменита Люсі, з часів бітлівської «Lucy In The Sky With Diamonds» яка стала персоніфікацією наркотика ЛСД. «Я не великий любитель фантастики, — пояснював Вотерс вибір теми. — Раніше я читав її багато, але тепер лише час від часу. Мені здається, я любив її за те, що вона дає письменникові можливість переглянути важливі поняття. Якщо ти відриваєш поняття від його звичного контексту, це дозволяє поглянути на нього в новому світлі».

Remember A Day[ред.ред. код]

Плач Ріка Райта за остаточно минулим дитинством. Райт, дитинство якого не було затьмареним ніякими конфліктами, гостріше інших членів гурту переживав вступ до дорослого життя з його жорстокими правилами гри. Писати пісні він почав під впливом Сіда, який вважав, що якщо він може це робити, то можуть і всі інші. Хоча сам Рік пізніше оцінював два своїх твори з альбому як «просто жахливі», йому, мабуть, як нікому іншому в гурті вдалося підхопити належний Сіду мотив оплакування дитячої чистоти. Сіду належить в пісні гарна гітарна партія, яка в процесі запису альбому була трохи дороблена Гілмором.

Set The Controls For The Heart Of The Sun[ред.ред. код]

Була написана спеціально для альбому й з'явилася першою по-справжньому вдалою композицією Вотерса. Бажаючи довести, що може писати гарні пісні, він працював над нею чотири місяці. Пісня складається з мелодії бас-гітари, що повторюється, яку чудово доповнюють цимбали та ефекти Мейсона на перкусії, який грає також на ксилофоні, гітарні партії розподілені між Барретом та Гілмором, однак записували їх в різний час. Слова для пісні були взяті з книги китайських віршів таньского періоду, які Вотерс, за його власним признанням, скоротив і переробив, мало турбуючись щоб їх зрозуміти, прийом, можливо, був запозичений ним в Вільяма Берроуза, з роману якого «The Soft Machine» (М'яка машина) було взято назву пісні. «Це пісня про якогось хлопця, який пілотує потужну летючу тарілку, та якого охопила жага сонячного самогубства, і він бере курс на серце сонця»,- Так пояснював сам Роджер.

Corporal Clegg[ред.ред. код]

Перша, дещо іронічна спроба Роджера Вотерса розібратися в загибелі свого батька, що загинув в 1944 в Анціо. Згодом він буде звертатися до цієї теми постійно. Капрал Клегг повернувся з війни з контузією («він ніколи не буває тим же самим»), і йому здається, що за свої страждання він гідний медалі. Прообразом капрала Клегга, можливо, послужив герой фільму жахів «Night Creatures» капітан Клегг. Це останній запис гурту, в якій взяв участь Баррет. Як і у випадку з «Set The Controls…», він на початку записав свою виразну гітарну партію, яка пізніше була доробленою Гілмором. Пісня була записана як жарт і спочатку її писали для другої сторони якого-небудь синглу. При уважному прослуховуванні можна почути в кінці пісні регіт музикантів. Останній приспів закінчується звуками, які могла б виробляти група позбавлених розуму, що грають на дитячих духових інструментах, на які накладають різні звукові ефекти, що зображують війну.

A Saucerful Of Secrets[ред.ред. код]

Відбиває зростаючий інтерес гурту до прогресивнішої та структурованої музики. Ця композиція була в буквальному сенсі виторгувана музикантами в керівництва EMI, якому були потрібні потенційні хіти і як можна менше псіходелії. Члени групи погодилися внести в альбом трохи «попси» в обмін на дозвіл записати одну композицію без жодного втручання з боку персоналу компанії. «A Saucerful Of Secrets» являє собою першу спробу PINK FLOYD звільнитися від впливу Баррета і знайти нову музичну індивідуальність. Композиція складається з трьох окремих частин, які переходять одна в іншу, такий стиль буде розвинений в наступних альбомах. Своєю формою композиція зобов'язана структуралістичним тенденціям Вотерса, який навіть накреслив на папері графік, що зображає її динаміку. Що ж стосується теми п'єси, то це війна. За словами Гілмора, «… перша частина — це напруга, нарощування сил, страх. Центральна частина з усім цим шумом та грюкотом — це власне війна. Висновок — це свого роду реквієм». Композиція має різкий фінал, оскільки необхідно було вкластися у відведені EMI дванадцять хвилин.

See-Saw[ред.ред. код]

Пісня Райта, на загальну думку членів гурту, найнудніша в альбомі. «Слова — жахливі .. Але це був важливий урок .. Я зрозумів, що я не поет», — згадував пізніше сам Рік. Ліричною моделлю для цієї пісні стала «Lucy In The Sky With Diamonds» з її сюрреалістичною фантазією. Несподівано ця цнотлива пісня викликала дискусію, коли виходив альбом. Декому здалося, що в пісні мова йде про інцест, секс та наркотики, що категорично відкидав автор, який наполягав, що просто хотів воскресити в пам'яті спогади дитинства, коли вони з сестрою разом грали в саду перед будинком.

Jugband Blues[ред.ред. код]

Гірке завершення альбому та кар'єри Баррета як лідера групи. Сама пісня була написана задовго до початку роботи над альбомом, коли Сід став занурюватися у свою шизофренічну самотність. Її записували в два етапи: спочатку всім гуртом разом, потім тільки Сід з акустичною гітарою. В середині пісні грає оркестр Армії Спасіння Північного Лондона, що записував свої композиції у цей час на Еббі-роуд, почувши який, Сід вирішив, що йому необхідна духова секція. Баррет наполягав, щоб музиканти грали що завгодно, не чуючи іншої музики, але з цим не був згоден Норман Сміт. Нарешті Сміт погодився зробити дві версії, однак до того часу втомлений Сід покинув студію, залишивши Сміта закінчувати запис за власним розсудом.

Джерела[ред.ред. код]

  • Blake, Mark. Comfortably Numb: The Inside Story of Pink Floyd. — Da Capo Press, 2008. — 418 p. — ISBN 0-306-81752-7.
  • Mabbett, Andy. The Complete Guide to the Music of Pink Floyd. — Omnibus Pr, 1995. — 150 p. — ISBN 0-7119-4301-X.
  • Mason, Nick. Inside Out: A Personal History of Pink Floyd. — Phoenix, 2005. — 320 p. — ISBN 0-7538-1906-6.

Посилання[ред.ред. код]