Аморфа кущова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Amorpha fruticosa)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аморфа кущова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Рід: Крутик (Amorpha)
Вид: Аморфа кущова
Amorpha fruticosa
L., 1753
Синоніми
Amorpha angustifolia

Amorpha elata
Amorpha bushii
Amorpha croceolanata
Amorpha curtissii
Amorpha dewinkeleri
Amorpha fragrans
Amorpha fruticosa var. angustifolia
Amorpha fruticosa var. crispa
Amorpha fruticosa var. tennesseensis
Amorpha occidentalis
Amorpha tennesseensis
Amorpha virgata

Посилання
Вікісховище: Amorpha fruticosa
Віківиди: Amorpha fruticosa
EOL: 506709
IPNI: 473802-1
ITIS: 25368
NCBI: 2937

Аморфа кущова[1], крутик кущовий[2] (Amorpha fruticosa L.) — рослина родини бобових. Походить з Північної Америки, інтродукована в Європі та Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Кущ заввишки 1-3 м. Гілочки тоненькі, вкриті бурою або темно-сірою корою. Листки (12-22 см завдовжки) чергові, непарноперисті з 8-12 парами овальних, продовгувато-еліптичних або майже ланцетних листочків. Бічні листочки (2-4 см завдовжки) зверху зелені, зісподу сірувато-зелені.

Квітки дрібні (3-6 мм завдовжки), майже сидячі, зібрані в густі видовжені (10-15 см завдовжки) верхівкові китиці. Суцвіття зібрані по кілька на верхівках гілок, мають короткі квітконоси. Оцвітина подвійна. Чашечка з чотирма тупими зубцями і одним нижнім гострим, фіолетова, притиснуто-білуватоволосиста. Віночок темночервонувато-фіолетовий, з однією пелюсткою (4-6 мм завдовжки, 4 мм завширшки), з нігтиком 1 мм завдовжки.

Плід — серпоподібнозігнутий, одно- або двонасінний біб (5-8 мм завдовжки). Насіння (3-4 мм завдовжки) довгасто-овальне, трохи зігнуте, коричнювате, гладеньке.

Поширення[ред. | ред. код]

Росте в більшій частині США, в пд.-сх. Канаді і на півночі Мексики, присутня як інтродукований вид у Європі, Азії й на інших континентах. Поширена по всій Україні, але переважно на півдні. Росте аморфа в культурі у зріджених мішаних і листяних лісах, на галявинах, відкритих освітлених схилах. Часто вирощують її у садах і парках, полезахисних лісосмугах, у лісокультурах протиерозійних насаджень, уздовж шосейних доріг і залізниць. У деяких країнах Європейського Союзу вважається смітною рослиною та небезпечним інвазійним видом.

Солевитривала, світлолюбна рослина. Цвіте у травні — червні.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Фітомеліоративна, лікарська, медодайна, олійна, ефіроолійна, танідоносна і декоративна рослина.

Аморфа кущова — гарний фітомеліоратор. Вона має глибоку, дуже розвинену кореневу систему, що утворює багато кореневих паростків, тому її рекомендують для закріплення крутосхилів, для залісення пісків, а також для насаджень у лісосмугах, особливо в крайніх умовах посушливості і засоленості ґрунтів.

У 1943 році з плодів аморфи кущової виділили глюкозид аморфін. Внаслідок фармакологічних досліджень аморфіну, проведених у Всесоюзному науково-дослідному інституті лікарських рослин, установлено, що він має седативну і кардіотонічну дію.

Аморфа кущова — посередній медодай, але з її квіток бджоли беруть багато червонувато-оранжевого пилку. 3а короткий час бджоли заповнюють темно-фіолетовою пергою аморфи 2-5 вільних рамок, іноді бджоли нею займають таку кількість стільників у гнізді, що матці залишається мало місця для відкладання яєць. Бджоли поїдають пергу аморфи неохоче, вона лишається у вуликах на зиму і до весни псується, кам'яніє в сотах.

В оплоднях і насінні аморфи містяться таніди (5,7 %), у насінні, крім того, жирна олія (близько 15 %), яку використовують у медицині. Ефірна олія міститься також у квітках.

Як декоративна рослина аморфа придатна для живоплотів і групових насаджень.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]