Diademodon
| Diademodon | |
|---|---|
| |
| Череп у Музеї природної історії, Берлін | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клада: | Терапсиди (Therapsida) |
| Клада: | Цинодонти (Cynodontia) |
| Родина: | †Diademodontidae |
| Рід: | †Diademodon Seeley, 1894 |
| Типовий вид | |
| †Diademodon tetragonus Seeley, 1894
| |
| Синоніми | |
|
Genus-level:
Species-level:
| |
 Вікісховище: Diademodon
| |
Diademodon — вимерлий рід цинодонтів. Його довжина була близько 2 метрів[1].
Відкриття[ред. | ред. код]
Гаррі Сілі знайшов свою скам'янілість у формації Бургерсдорп групи Бофорта в басейні Кару в Південній Африці. Ще в 1988 році Diademodon вважався Gophodont через його поперечно розширені щічні зуби, однак з тих пір він був поміщений в ряд Cynodont через значні відмінності в морфології черепа[2][3]. Додаткові види були названі палеонтологом А. С. Брінком у 1979 році, хоча зараз вони вважаються синонімами типового виду Diademodon tetragonus. Скам'янілості Diademodon tetragonus нещодавно були знайдені у формації Омінгонде в Намібії, формації Фремоу в Антарктиді, формації Нтавере в Замбії та формації Ріо-Секо-де-ла-Кебрада в провінції Мендоса, Аргентина[4].
Палеобіологія[ред. | ред. код]
Довгий час діадемодон в основному характеризувався як травоїдний, але є дані, які свідчать про те, що він міг бути всеїдним, ще не було зроблено чіткого висновку щодо особливостей дієти діадемодона[1]. Причиною нечітких висновків можуть бути контрінтуїтивні зуби діадемодона. Ікла у Diademodon були дуже яскраво виражені, але вважалося, що ікла були пристосовані для рослинності[5]. Завдяки дослідженню стабільних легких ізотопів кисню, вилучених із скам’янілостей діадемодону, вдалося зробити висновок, що організм значною мірою покладається на воду з джерел, а саме струмків, річок, озер, талих снігів та інших подібних джерел[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Botha, J.; Lee-Thorp, J.; Chinsamy, A. (2005). The palaeoecology of the non-mammalian cynodonts Diademodon and Cynognathus from the Karoo Basin of South Africa, using stable light isotope analysis. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 223 (3–4): 303. doi:10.1016/j.palaeo.2005.04.016.
- ↑ Carroll (1988). Vertebrate Paleontology and Evolution. New York: Freeman and Company. с. 386.
- ↑ Anusuya, C (2012). 2012. Forerunners of Mammals : Radiation Histology Biology. Indiana: Indiana University Press. с. 19–26, 52.
- ↑ Martinelli, A. N. G.; Fuente, M. D. L.; Abdala, F. (2009). Diademodon tetragonus Seeley, 1894 (Therapsida: Cynodontia) in the Triassic of South America and its biostratigraphic implications. Journal of Vertebrate Paleontology. 29 (3): 852. doi:10.1671/039.029.0315.
- ↑ Kemp (1982). Mammal-like Reptiles and the Origin of Mammals. Oxford, England: University Museum of Zoology. с. 195—96, 303.
|