Ford Granada

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ford Granada
Ford Granada
Виробник Ford
Роки виробництва 1972-1985
Попередник(и) Ford Zephyr
Ford P7
Наступник(и) Ford Scorpio
Клас Бізнес-автомобіль
Клас E
Подібні Opel Rekord
Peugeot 604
Renault 20/30
Talbot Tagora

Ford Granada (укр. Форд Гранада) (названий на честь андалузького міста Гранада) — дві зовсім різні моделі — один для Північної Америки, другий для Європи компанії Ford. Гранада стала правонаступником Форда 20M/26M серії P7. У США продавалася модель з таким ім'ям, але з європейським автомобілем він не мав нічого спільного.

Паралельно з європейською Гранадою виготовлялася аналогічна модель Ford Consul, спадкоємець Форда 17М (Р7). Гранада відрізнялася від Форда Консула ґратами радіатора, багатшим устаткуванням і двигунами та була спрямована на вищий клас, в той час як Консул мав простіші комплектації і був спрямований на середній клас покупців. Форд Гранада і Консул продавалися спільно до початку 1975 року після чого ці дві моделі об'єднали в одну.

У той час як Форд Консул був наступником Ford 17М в першу чергу з чотирьох-циліндровими двигунами, Ford Granada була набагато краще оснащена і до 1975 року була доступна тільки з двигунами V6. Виняток становить спеціальна модель Consul GT, в якій були запропоновані двигуни V6 об'ємом 2,3 і 3,0 літра.

Варіант Granada Sports купе, який з’явився у 1977 році, запропонував покращену комплектацію. Моделі Sports Coupe і S постачались з надміцною підвіскою, стилізованими сталевими колесами, унікальними розділовими полосами кузова та окремими сидіннями. Модель ESS (Європейський спортивний седан), яка випускалась з 1978 по 1980 рік, замінила моделі Sports Coupe і S. Моделі Sports Coupes і ESS, оснащені окремими сидіннями, можна визначити за наявністю літери «Р» на наклейці даних автомобіля та краю двері водія. Моделі, також, мали затемнене хромування[1].

Ford Granada для європейського ринку[ред. | ред. код]

Перше покоління (1972-1977)[ред. | ред. код]

Ford Granada 1 (1972-1977)
Ford Granada 1 (1972-1977)
Ford Granada Coupe
Ford Granada І Turnier

У 1972 році на зміну модельного ряду Consul/Zephyr/Zodiac приходить Granada. Автомобіль був представлений декількома видами кузовів: двох- і чотиридверний седан, чотиридверний універсал Granada Turnier і двохдверна Granada Coupe з великою кількістю хромованих деталей. Авто дешевої комплектації до 1975 року називалися Consul.

У порівнянні з ним Granada була просто розкішною. У комплектації Ghia просторий салон поєднувався з не менш вишуканою начинкою: V-подібний, шестициліндровий двигун з механічно уприскуванням забезпечував потужність в 160л.с .; дерев'яні панелі, електричні склопідйомники і сидіння, кондиціонер, люк і гідропідсилювач керма, хромована фальшрадіаторная грати.

У базовій версії конструктори обійшлися без жодних надмірностей: пластиковий салон, як правило рядний двигун об'ємом 2 літри.

Комплектація L пропонувала гідропідсилювач керма і тканинну оббивку дверей. Опціонально - люк на два положення.

GL відрізняли: велюровий салон (двері, крісла, стеля), накладка під дерево на приладовій панелі, тахометр, вольтметр, манометр масла, блок контрольних ламп, чотири індивідуальних плафона підсвічування для кожного пасажира, центральний замок, люк, суцільнометалеві бампера, широкі молдинги з блискучою вставкою, тоновані стекла. Опціонально кондиціонер (на 2.8), переднє електроскло, додаткова оптика.

На Granada першого покоління встановлювався 6-циліндровий двигун об'ємом від 2,3 до 3,0 л.

У 1975 році модель піддалася модернізації. Була оновлена ​​гамма двигунів, решітка радіатора і усунені недоліки, що виявилися за три роки випуску.

Універсал був обладнаний люком, склопідйомниками, і рульовим приводом з підсилювачем. До модельного ряду L і GL, була додана так звана модель S, яка була спортивним виконанням, щоб замінити Ford Consul GT, і мала більш жорстку підвіску, алюмінієві диски коліс, 3.0 L двигун і спортивне рульове колесо.

Представницька модель Ford Granada Ghia, в 1975 році була обладнана алюмінієвими дисками коліс, і чорною передньою решіткою.

Автомобіль отримав велике поширення в Європі, часто використовувався в якості таксі або поліцейської машини.

Друге покоління (1977-1985)[ред. | ред. код]

Ford Granada 2 (1977-1982)
Ford Granada 2 Turnier (1982-1985)
Ford Granada 2 (1982-1985)

Granada I випускалася до 1977 року, коли їй на зміну прийшло друге покоління цієї моделі. Головним чином зміни торкнулися зовнішнього вигляду автомобіля. Новий дизайн відрізнявся прямокутними формами. А ось начинка практично не змінилася.

Одночасно з 2-дверним і 4-дверним седаном був початий випуск універсала Granada II Turnier.

Так склалося, що через моду на малолітражні автомобілі Granada II не користувалася великою популярністю. Її виробництво навіть було припинено на короткий термін, але в 1982 році автомобіль знову став випускатися і тепер уже постав на суд покупців після невеликої модернізації. Зміни торкнулися, перш за все, дизайну кузова і салону. З'явилися нові бампери, пластмасові дзеркала в кутах стекол, рифлена задня оптика і деякі інші деталі. Також з 1982 року припинили випуск 2-дверного седана.

У 1983 році з'явилася 5-ти ступінчаста коробка передач і новий 2,5 літровий дизельний двигун потужністю 69 к.с.

На Granada II встановлювалися карбюраторні і інжекторні 4- і 6-циліндрові бензинові двигуни об'ємом від 1,6 до 2,8 л (від 74 до 160 к.с.), а також дизельні двигуни об'ємом 2,1 і 2,5 л (63 і 69 к.с.).

Силові агрегати працювали в парі з механічною або автоматичною трансмісією.

Модельний ряд складався з наступних комплектацій 2.0 L, 2.3 L, 2.1 DL, 2.8 L, 2.8i GL, 2.8i GLS і 2.8i Ghia.

Однак технічний прогрес брав своє і в 1985 році на зміну Granada прийшов Scorpio.

Двигуни[ред. | ред. код]

Бензинові

  • 1,6 л I4 OHC (73 к.с.) 1981–1983
  • 1,7 л V4 (70 к.с.) 1978–1981
  • 1,7 л V4 (75 к.с.) 1972–1981
  • 2,0 л I4 OHC (99 к.с.) 1972–1975
  • 2,0 л V4 (82 к.с.) „Essex“ (для Англії)
  • 2,0 л I4 (101 к.с.) з 1981: 105 к.с. (NEK)
  • 2,0 л V6 (90 к.с.) з 1975
  • 2,3 л V6 (108 к.с.) 1972–1983
  • 2,3 л V6 (114 к.с.) 1983–1985
  • 2,5 л V6 (120 к.с.) „Essex“ (для Англії)
  • 2,6 л V6 (125 к.с.) 1972–1977
  • 2,8 л V6 (135 к.с.) карбюратор (1977–1985)
  • 2,8 л V6 (150 к.с.) інжектор (1976–1977)
  • 2,8 л V6 (160 к.с.) інжектор (1978–1981)
  • 2,8 л V6 (150 к.с.) інжектор (1982–1985)
  • 3,0 л V6 (138 к.с.) „Essex“ (1972–1977)

Дизельні

  • 1,9 л I4 (54 к.с.) від Peugeot (на експорт)
  • 2,1 л I4 (63 к.с.) 1979–1983 від Peugeot
  • 2,5 л I4 (69 к.с.) 1983–1985 від Peugeot

Ford Granada для ринку США[ред. | ред. код]

Перше покоління (1975-1980)[ред. | ред. код]

Ford Granada 1 (1975-1980)
  • 3.3 л I6
  • 4.1 л I6
  • 4.9 л V8
  • 5.8 л V8

Друге покоління (1980-1982)[ред. | ред. код]

Ford Granada 2 station wagon (1980-1982)
Ford Granada 2 (1980-1982)
  • 2.3 л Lima I4
  • 3.3 л Thriftpower Six I6
  • 3.8 л Essex V6
  • 4.2 л Windsor V8

Продажі[ред. | ред. код]

Виготовлено автомобілів
Ford Granada і Mercury Monarch[2]
Рік Ford Granada Mercury Monarch
1975 302.658 103.936
1976 548.784 145.823
1977 390.579 127.697
1978 249.786 91.714
1979 182.376 75.879
1980 90.429 30.518
Всього 1.764.612 575.567

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Как мы тестировали Ford Granada. automoto.ua. Процитовано 2016-08-17. 
  2. Angaben nach www.gmv-registry.com (abgerufen am 31. Juli 2012).

Посилання[ред. | ред. код]