Ilex cassine
| Ilex cassine | |
|---|---|
| |
| Листя і недозрілі плоди | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Падубоцвіті (Aquifoliales) |
| Родина: | Aquifoliaceae |
| Рід: | Падуб (Ilex) |
| Вид: | I. cassine
|
| Біноміальна назва | |
| Ilex cassine | |
| |
| Природний ареал у США | |
Ilex cassine — вид падубу, поширений на піденно-східному узбережжі Північної Америки: у Сполучених Штатах (від Вірджинії до південного сходу Техасу), в Мексиці (штат Веракрус) та в Карибському басейні (Багами, Куба та Пуерто-Рико). У рідних краях використовуються тривіальні назви падуб дахун (dahoon holly)[1] або касіна (cassena); остання назва походить від назви іншої рослини, I. vomitoria, мовою тімукуа[2].
Опис[ред. | ред. код]
Ilex cassine є вічнозеленою рослиною, має форму великого чагарника або невеликого дерева, що досягає 10–13 м заввишки. Листки 6–15 см завдовжки і 2–4 см завширшки, блискучі й темно-зелені, цільні або з кількома дрібними гострими відростками біля верхівки. Квітки білі, мають чотири пелюстки. Плід являє собою кістянку діаметром 5–6 мм, червоного кольору і містить чотири кісточки[3][4][5].
Як і інші падуби, I. cassine є дводомним. Плодоносять лише рослини з маточковими квітами, але рослини з тичинковими квітами мають знаходитися в межах досяжності для можливості запилення комахами, такими як бджоли.
Різновиди[ред. | ред. код]
Відомо три різновиди цієї рослини:[1]
- Ilex cassine var. cassine (Сполучені Штати, Кариби)
- Ilex cassine var. angustifolia Aiton. (Сполучені Штати)
- Ilex cassine var. mexicana (Turcz.) Loes. (Мексика)
Також існує Ilex × attenuata, що є природним гібридом Ilex cassine та Ilex opaca[6]
Культивування[ред. | ред. код]
I. cassine вирощують у теплих кліматичних зонах як декоративну рослину завдяки її яскраво-червоним плодам, що привабливо виглядають на тлі глянцевого зеленого листя. Початковий ареал цієї рослини знаходився недалеко від узбережжя, але був розширений через умисне висаджування.
Використання в якості стимулятора[ред. | ред. код]
Листя I. cassine як і у близького до нього виду I. vomitoria, містить значну кількість таких стимулюючих речовин, як кофеїн та теобромін. Можливо, в індіанському напої «касіна» («чорний напій») використовувалося листя обох цих видів, і в літературі виникла плутанина щодо того, який саме вид зазвичай використовувався для приготування напою. Втім, I. vomitoria містить більше кофеїну і, ймовірно, звичайним інгредієнтом касіни був саме він. Аналіз вмісту метилксантинів у листі, яке використовується в різних стимулюючих напоях, показав, що вміст кофеїну в I. cassine (у сухій масі) становить приблизно 20 % від вмісту кофеїну в I. vomitoria, 8 % від вмісту у Coffea arabica і близько 3 % від вмісту в Camellia sinensis Kunze. I. cassine містить вдвічі більше теоброміну, ніж I. vomitoria, і 20 % від вмісту у C. sinensis Kunze (C. arabica не містить значної кількості теоброміну). Втім, стимулюючий ефект теоброміну становить лише 10 % від ефекту кофеїну[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Ilex cassine: інформація на сайті GRIN
- ↑ Austin, Daniel F. (2004). Florida Ethnobotany. CRC Press. с. 590—591. ISBN 978-0-8493-2332-4. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Florida Department of Environmental Protection: Florida's Hollies [Архівовано 2010-02-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Huxley, A., ed. (1992). New RHS Dictionary of Gardening. Macmillan ISBN 0-333-47494-5.
- ↑ Ilex cassine Fact Sheet. Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 7 травня 2008.
- ↑ Ilex × attenuata 'Fosteri'. Plant Finder. Missouri Botanical Garden. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
- ↑ Edwards, Adam L.; Bennett, Bradley C. (2005). Diversity of Methylxanthine Content in Ilex cassine L. and Ilex vomitoria Ait.: Assessing Sources of the North American Stimulant Cassina. Economic Botany. 59 (3): 275—285. doi:10.1663/0013-0001(2005)059[0275:DOMCII]2.0.CO;2. JSTOR 4256992.