Möwe (міноносець)
| «Мюве» | ||
|---|---|---|
| Möwe | ||
 | ||
| Схематичне зображення конструкції міноносця «Мюве» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | міноносець типу 1923 | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Належність | Рейхсмаріне,  Крігсмаріне
| |
| На честь | у перекладі мартин | |
| Корабельня | Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven, Вільгельмсгафен | |
| Закладено | 2 березня 1925 | |
| Спущено на воду | 24 березня 1926 | |
| Введено в експлуатацію | 1 жовтня 1926 | |
| На службі | 1926–1944 | |
| Загибель | 16 червня 1944 року затоплений літаками союзників у Гаврі | |
| Статус | затоплений | |
| Бойовий досвід | Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна Битва за Атлантику Операція «Везерюбунг» * Норвезька кампанія | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 938 тонн (стандартна) 1 311 тонн (повна) | |
| Довжина | 87,7 м | |
| Ширина | 8,25 м | |
| Осадка | 3,65 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни 3 × водотрубних котли Vulkan | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 23 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузли (64 км/год) | |
| Дальність плавання | 1 800 миль (3 300 км) на швидкості 17 вузлів | |
| Екіпаж | 127 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 3 (3 × 1) × 105-мм корабельні гармати SK L/45 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 30 морських мін | |
| Радіолокаційне озброєння | сонар S-Gerät (з 1943) радар FuMO 21 (з 1944) | |
«Мюве» (нім. Möwe) — військовий корабель, міноносець типу 1923 Кріґсмаріне часів Другої світової війни. «Мюве» був головним кораблем у своїй серії, що будувалися на замовлення Рейхсмаріне після поразки Німеччини в Першій світовій війні.
«Мюве» був закладений 2 березня 1925 року на верфі німецької компанії Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven у Вільгельмсгафені. 24 березня 1926 року він був спущений на воду, а 1 жовтня 1926 року увійшов до складу військово-морського флоту веймарської Німеччини.
Наприкінці 1930-х років міноносець неодноразово патрулював води поблизу Іспанії без втручання в перебіг подій в роки громадянської війни в країні. Під час Другої світової війни вона зіграв другорядну роль у Норвезькій кампанії 1940 року під час нападу на Осло, столицю Норвегії. «Мюве» був торпедований і сильно пошкоджений британським підводним човном «Таку» у травні і перебував на ремонті до 1942 року, після чого його перевели до Франції. Протягом наступних кількох років він супроводжував проривачі блокади, торгові рейдери і підводні човни при їхньому проході через Біскайську затоку. Вона також брав участь у прикритті постановки численних мінних полів. Міноносець атакував кораблі союзників у ході вторгнення союзників у Нормандію в червні 1944 року, але того ж місяця був потоплений британськими бомбардувальниками в гавані Гавру.
Історія служби[ред. | ред. код]
На початок Другої світової війни «Мюве» виконував завдання з постановки мінних загороджень у Північному морі, які розпочалися 3 вересня 1939 року. Під час Норвезької кампанії човен увійшов до 5-ї групи під командуванням контрадмірала Оскара Кумметца на важкому крейсері «Блюхер», якому було поставлено завдання захопити Осло 9 квітня. «Мюве» перевозив 114 осіб з числа сил вторгнення та був одним із супроводжуючих ескортної групи, що прикривала крейсер при проходженні через Каттегат до Осло-фіорду. Під час битви за Дробак-Саунд міноносець був у тилу німецького формування. Після того, як норвезька берегова оборона знищила вогнем «Блюхер», коли той намагався пройти повз фортецю Оскарсборг, міноносець отримав наказ висадити війська у Соні. Близько 17:30 «Мюве» та «Кондор» підтримали захоплення наземними військами берегових батарей «Копас» та «Гусвік» поблизу Дребака.
Наступного дня «Мюве» супроводжував важкий крейсер «Лютцов» через Осло-фіорд, доки не надійшло повідомлення про те, що міноносець «Альбатрос» сів на мілину й зазнав пошкоджень. «Мюве» було наказано замінити «Альбатроса» у зовнішній частині Осло-фіорду. «Лютцов» продовжив шлях до Німеччини без супроводу і був торпедований британським підводним човном «Сперфіш» пізніше тієї же ночі біля узбережжя Данії. «Мюве» і «Кондор», серед інших кораблів, прибули наступного ранку, щоб надати допомогу.
18 квітня 1940 року «Мюве» з «Грейф», «Зееадлер» і «Вольфом» супроводжували мінні загороджувачі при встановлення ними протичовнових мінних полів у Каттегаті.
8 травня німецький міноносець торпедував британський підводний човен «Таку». Унаслідок ураження торпедою «Мюве» відірвало корму, і він до жовтня перебував на капітальному ремонті. Але, до початку 1942 року «Мюве» не був повністю готовий і лишень у травні того ж року був переведений до Франції.
Коли союзники почали висадку в Нормандії 6 червня, 5-ї флотилії міноносців, яка тепер складалася з міноносців «Ягуар», «Фальке», «Мюве» і Т28, кілька разів виходила з Гавра протягом наступного тижня, з метою потопити кораблі союзників. Незважаючи на витрати понад 50 торпед і велику кількість боєприпасів, вони були загалом невдалими, лише 6 червня німцям вдалося потопити норвезький есмінець «Свеннер». Під час повітряного нальоту важких бомбардувальників Бомбардувального командування Королівських ПС «Ланкастер» у ніч з 15 на 16 червня на гавань і німецькі військові кораблі, які там знаходилися, «Мюве» був потоплений авіабомбами.
Див. також[ред. | ред. код]
- USS Bostwick (DE-103)
- Ariel (1938)
- Хійодорі
- HMS Hambledon (L37)
- Туркменець-Ставропольський (есмінець)
- Сборул (міноносец)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Haarr, Geirr H. (2010). The Battle for Norway — April–June 1940. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-057-4.
- Erich Gröner, Dieter Jung [Bearb.]: Die Schiffe der deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939—1945 und ihr Verbleib. Bernard & Graefe, Bonn 2000 (9., neu bearb. und erw. Aufl.), ISBN 978-3-7637-6215-6.(нім.)
