Оскар Кумметц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскар Кумметц
Oskar Kummetz
Bundesarchiv Bild 183-L17874, Kummetz (crop).jpg
Народження 21 липня 1891(1891-07-21)
Німецька імперія Ілово, Нейденбург, Східна Пруссія
Смерть 17 грудня 1980(1980-12-17) (89 років)
ФРН Нойштадт, Рейнланд-Пфальц
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність War Ensign of Germany (1903–1919).svg Кайзерліхмаріне
War Ensign of Germany (1933–1935).svg Рейхсмаріне
Вермахт Кріґсмаріне
Вид збройних сил військово-морські сили
Рід військ надводні сили
Роки служби 19101945
Звання Kriegsmarine epaulette Generaladmiral.svg Генерал-адмірал
Формування SMS «Гельголанд»
SMS «Позен»
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден Заслуг (Угорщина)
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Німецький кінний знак
Нагрудний знак флоту
CMNS: Оскар Кумметц на Вікісховищі

Оскар Кумметц (нім. Oskar Kummetz; нар. 21 липня 1891, Ілово, Нейденбург — пом. 17 грудня 1980, Нойштадт) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941).

Біографія[ред. | ред. код]

1 квітня 1910 року вступив в Імператорські військово-морські сили кадетом, проходив навчання на крейсері «Вікторія Луїза». В 1912 році закінчив військово-морське училище в Мюрвіку.

З 1 жовтня 1912 року служив на лінійному кораблі «Гельголанд», з 4 квітня 1913 року - «Позен».

Учасник Першої світової війни. З 31 березня 1916 року — вахтовий офіцер на різних міноносцях (V108, V1, G-11), з 20 березня 1918 року — командир міноносця G-10.

Після демобілізації армії залишений на флоті, з 7 лютого 1919 командир тральщика М-84, з 11 жовтня 1919 по 18 березня 1920 року — офіцер для доручень при 2-му батальйоні берегової оборони в Вільгельмсгафені.

З травня 1920 року служив в береговій обороні, з 26 вересня 1922 командир міноносця V-1.

З 15 вересня 1924 року 3-ю офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Північне море». 1 жовтня 1927 року призначений командиром 3-й півфлотилії міноносців.

З 28 вересня 1929 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу в командуванні флотом, з 1 жовтня 1932 року — референт Управління бойової підготовки Морського керівництва.

З 4 жовтня 1934 року — командувач міноносцями.

30 вересня 1937 року очолив штаб військово-морської станції «Остзеє». З 31 жовтня 1938 по 20 жовтня 1939 року — начальник штабу флоту. З 21 грудня 1939 року — начальник торпедної інспекції ОКМ.

Під час операції «Везерюбунг» в квітні 1940 року командував бойовою групою «Осло», в яку входили важкі крейсера «Блюхер» і «Лютцов», легкий крейсер «Емден», 3 міноносці (R18, R19 і Rau 8), 3-тя флотилія тральщиків (8 кораблів) і 2 китобоя. На кораблях перебували близько 2 000 чоловік десанту. В ході бою 9 квітня флагман «Блюхер» загинув, і командування перейшло до командира «Лютцова» капітана-цур-зее А. Тіле. Надалі «Лютцов» також отримав важкі пошкодження і з ладу вийшов міноносець.

З 3 червня 1942 по 18 лютого 1943 року — командувач крейсерами, потім до 29 лютого 1944 року командувач бойовою групою, основні сили якої були зосереджені в Північній Норвегії.

З 1 березня 1944 року і до кінця війни очолював Вище морське командування «Балтійське море».

23 липня 1945 року інтернований британською владою. 30 листопада 1946 року звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — ISBN 5-88590-287-9. (рос.)
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.(рос.)
  • Dieter Hartwig: Generaladmiral Wilhelm Marschall. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Band 1, Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-083-2, Seite 162—170
  • Helmut Pemsel: Biographisches Lexikon zur Seekriegsgeschichte. Seehelden von der Antike bis zur Gegenwart. Bernard & Graefe, Koblenz 1985
  • Manfred Dörr: Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine, Band 1: A-K, Biblio Verlag, Osnabrück 1995, ISBN 3-7648-2453-0, S. 378-380
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.484

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
фрегаттен-капітан
Курт Фріке
Командувач міноносців
Крігсмаріне

4 жовтня 1934 — 28 вересня 1937
Наступник:
контр-адмірал
Теодор Кранке
Попередник:
?
командувач
військово-морської бази
в Балтійському морі

30 вересня 1937 — 31 жовтня 1938
Наступник:
?
Попередник:
?
Начальник штабу
ОКМ

31 жовтня 1938 — 20 жовтня 1939
Наступник:
?
Попередник:
?
Командувач крейсерів
Крігсмаріне

3 червня 1942 — 18 лютого 1943
Наступник:
?
Попередник:
адмірал
Губерт Шмундт
командувач
військово-морської бази
«Остзее»

1 березня 1944 — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція