Paragymnopteris marantae
| Paragymnopteris marantae | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
| Родина: | Крильникові (Pteridaceae) |
| Рід: | Paragymnopteris |
| Вид: | P. marantae
|
| Біноміальна назва | |
| Paragymnopteris marantae | |
| Синоніми | |
|
Acrostichum canariense Willd. | |
Paragymnopteris marantae (лусківниця південна як Notholaena marantae[1], нотолена марантова як Notholaena marantae[2]) — вид рослин з родини птерисових (Pteridaceae), поширений у південній частині Європи, в північно-західній і східній Африці, західній Азії та Гімалаях.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 10–30 см заввишки. Кореневище повзуче, густо вкрите плівками. Листи шкірясті, на довгих черешках, у контурі ланцетні, двічі перисто-розсічені, зверху зелені, знизу густо вкриті бурими вузько-ланцетними плівками, сегменти 2-го порядку подовжені, тупі, цілокраї, найбільш нижні перисто-лопатеві. Соруси розміщені по всьому листку[2]. Вічнозелений[3]. 2n = 58[4].
Спороносить у липні — вересні[3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у південній частині Європи (від Португалії до Криму), в північно-західній і східній Африці, західній Азії (від Кавказу до Ємену) та Гімалаях (Китай, Індія, Непал, Пакистан)[5][6].
В Україні вид зростає на скелях — на ПБК[2].
Загрози й охорона[ред. | ред. код]
Загрозами є специфіка екотопів, вузька екологічна амплітуда та мікрокліматичні умови нижнього гірського поясу, що лімітує проростання спор[3].
Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий». Охороняють у Карадазькому ПЗ та заказниках загальнодержавного значення «Аю-Даг» і «Новий Світ»[3].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Cheilanthes persica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 36. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в г Червона книга України. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Flora of China. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 03.05.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 03.05.2020. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Процитовано 03.05.2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
|
Це незавершена стаття про папороті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||