The Weeknd

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Weeknd
The Weeknd August 2017.jpg
Основна інформація
Дата народження 16 лютого 1990(1990-02-16)[1] (29 років)
Місце народження Скарборо[d], Канада[2][3]
Роки активності 2010 — тепер. час
Громадянство Канада
Співацький голос тенор
Нагороди
theweeknd.com
CMNS: Файли на Вікісховищі

Ейбел Макконен Тесфає' (англ. Abęl Makkonen Tesfaye; нар. 16 лютого 1990(19900216), Торонто), більш відомий під псевдонімом Вікенд (англ. The Weeknd) — канадський співак і продюсер ефіопського походження.

Пісні, записані під псевдонімом The Weeknd, вперше з'явилися наприкінці 2010 року, проте персона, яка стояла за проектом, спочатку була невідома[4][5]. 21 березня 2011 року The Weeknd випустив 9-трековий мікстейп House of Balloons, першу частину трилогії, яку в тому ж році доповнили Thursday і Echoes of Silence[6]. House of Balloons потрапив в шорт-лист Polaris Music Prize[7]. У 2012 році він випустив збірник Trilogy, що складається з ремастерінгованних версій матеріалу з трьох торішніх мікстейпів з додатковими трьома піснями. Він був випущений на лейблі Universal Republic Records, а також на його власному лейблі XO.[8] У 2013 році він випустив свій дебютний студійний альбом Kiss Land, який був підтриманий синглами «Kiss Land» і «Live For». Другий його альбом — Beauty Behind the Madness; до нього були випущені сингли, що потрапили в топ-5: «Often», «Earned It» і «The Hills», а також сингл, який посів позицію № 1: «I Can't Feel My Face», який був випущений 8 червня 2015 року.

The Weeknd отримав позитивні відгуки від численних музичних видань, в тому числі від Pitchfork,[9] MTV,[10] Rolling Stone, та інших. Кореспондент MTV Джон Норріс назвав виконавця «співочим птахом свого покоління» і «найкращим музичним талантом з часів Майкла Джексона».[11]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Абель Тесфайе народився 16 лютого 1990 року в районі Скарборо міста Торонто, Онтаріо.[12][13] Має ефіопське походження.[14]Він виріс, слухаючи різні музичні жанри, в тому числі соул, хіп-хоп, фанк, інді-рок і пост-панк.[15] Оскільки батько Тесфайе ніколи не був поруч, коли він ріс, а його мати постійно працювала, більшу частину своїх молодих років він виховувався бабусею. Завдяки цьому Абель вільно говорить амхарською; це була перша мова, яку він вивчив.[16]

Тесфайе каже, що взяв сценічний псевдонім «Weeknd», коли у віці 17-ти років кинув середню школу і, переконавши одного з членів свого об'єднання XO, Ламара, виконати те ж саме, втік разом з ним з дому на один вікенд і не повернувся. Написання було змінено, щоб уникнути питань авторського права з канадської групою, до цього вже названої «The Weekend».[17]

Кар'єра[ред. | ред. код]

2010—2011: Початок кар'єри і мікстейп[ред. | ред. код]

У Торонто Тесфайе зустрів продюсера Джеремі Роуза, який мав ідею створення похмурого R&B-проекту під назвою «The Weekend». Спочатку Джеремі хотів віддати ідею музикантові Кертісу Сантьяго, але після переговорів з ним Роуз виявився не дуже задоволений. Через якийсь час Джеремі включив один зі своїх інструменталів на вечірці, де був Тесфайе: він почав наспівувати та фрістайлити, після чого вони і приступили до роботи над альбомом. Він спродюсував три перші пісні Абеля: — «What You Need», «Loft Music» і «The Morning». Незабаром між ними виник конфлікт: за словами Роуза, Тесфайе зачіпав його інтереси — Джеремі хотів утворити разом з ним групу, а Абель вирішив обмежити його роль продюсерської, та залишитись сольним виконавцем, також не платив за інструментали. Роуз дозволив Тесфайе залишити ці три пісні, але за умови, що той зрештою вкаже його внесок.[18]

Як би там не було, в грудні 2010 року Тесфайе під псевдонімом The Weeknd завантажив на YouTube ті самі «What You Need», «Loft Music» і «The Morning». Спочатку він вирішив залишатися в тіні. Увага до пісень з'явилося завдяки «сарафанному радіо», в тому числі завдяки Торонтському реперу Дрейку, який в своєму блозі процитував рядок з пісні «Wicked Games» і пізніше розмістив посилання на мікстейп Тесфайе, тим самим надавши допомогу в залученні інтересу до їх автору.

21 березня 2011 року він виклав на своєму офіційному сайті для безкоштовного скачування 9-трековий мікстейп «House of Balloons». Він містить продакшн від Іллейнджело і Дока Маккінні, а Роуз в своїх піснях зазначений не був. «House of Balloons» критики зустріли схваленням, а також мікстейп був названий одним з десяти номінантів 2011 Polaris Music Prize.

У липні 2011-го Уікнд відправився в тур і провів свій перший виступ в клубі Mod Club в Торонто. Півторагодинний перфоманс породив про нього чутки. Наступний його виступ відбувся в торонтському Molson Canadian Amphitheatre. Він почав співпрацювати з репером Дрейком і з'явився як один зі спеціальних гостей на його 2-му Щорічному Фестивалі OVO, що пройшов 31 липня 2011 року.

Влітку преса відзначила, що Уікнд відмовився давати інтерв'ю і волів повідомляти про щось тільки через Твіттер. Його другий мікстейп «Thursday» був викладений на веб-сайті Уікнда 18 серпня 2011 року для безкоштовного розповсюдження і був добре прийнятий критиками. Третій микстейп Уікнда, названий «Echoes of Silence», був випущений 21 грудня 2011 року. Після його релізу всі три мікстейпи за 2011 рік в сукупності були названі «Balloons Trilogy», кожен з яких отримав схвалення критиків і лише збільшував фан-базу Тесфайе.

Наприкінці року «The Morning» і «House of Balloons» / «Glass Table Girls» увійшли до щорічного списку «Топ-100» на Pitchfork. Музичний журналіст Ерік Гранді відзначив, що пісня «House of Balloons» / «Glass Table Girls», побудована на семплі пісні 1980 року «Happy House» британської пост-панк-групи Siouxsie and the Banshees, є «Тесфайе в своєму найкращому прояві».

2012 — сьогодення: Тури та релізи на мейджор-лейбли[ред. | ред. код]

The Weeknd виступає в Massey Hall 17 жовтня 2013 року. У вересні 2012-го Уікнд підписав контракт з Republic Records про спільне підприємство з його власним імпринт-лейблом XO. Альбом-компіляція Trilogy був випущений в листопаді, складаючись з ремастерінгованних версій мікстейпів і трьох додаткових пісень. Також Джеремі Роуз був офіційно вказаний, як продюсер і автор трьох пісень з «House of Balloons». «Trilogy» досяг п'ятого місця в Canadian Albums Chart і четвертого — в US Billboard 200 з продажем 86 000 копій на першому тижні. 22 травня 2013 року «Trilogy» був сертифікований двічі платиновим Music Canada при поширенні 160 000 копій в Канаді. [34] 16 травня 2013 року він також був сертифікований платиновим RIAA при поширенні 1 000 000 копій в США. [35] 9 грудня «Бі-бі-сі» оголосила, що Уікнд був номінований в голосуванні Sound of 2013.

16 травня 2013 року відбулася прем'єра великої пісні Уікнда з його дебютного студійного альбому «Kiss Land», вихід якого, як він тоді сказав, був запланований на 10 вересня. Також в підтримку альбому були випущені сингли «Belong to the World» і «Live For», спільно з канадським репером Дрейком, і влаштований тур Уікнда під назвою «The Fall», початок якого був запланований на вересень. «Kiss Land» отримав в основному позитивні рецензії від музичних критиків. [41] «Kiss Land» дебютував на 2-му місці в US Billboard 200, було продано 96 000 копій, всього лише на дві тисячі менше, ніж у Fuse Кіта Урбана, що взяв 1-е місце на тому тижні.

The Weeknd також з'явився в саундтреку до фільму «Голодні ігри: У вогні», надавши для нього сольну пісню «Devil May Cry» і беручи участь як запрошений артист в «Elastic Heart» Sia, другому синглі з саундтрека, прем'єра якого відбулася 30 жовтня 2013 року. У лютому 2014 Weeknd робить ремікс на сингл Beyoncé «Drunk in Love». Ремікс постав як щось більше, ніж просто кавер: Уікнд скорегував біт так, щоб той краще відповідав його версії пісні, яка розповідається з чоловічою перспективи.

26 червня 2014 року Weeknd оголосив, що він буде хедлайнером «King of the Fall Tour» — міні-туру по Америці у вересні — жовтні 2014 року. Скулбой Кью і Дженні Айко були затверджені як підтримка. Ця заява була зроблена на наступний день після виходу пісні Уікнда «Often» на SoundCloud і релізу лід-синглу Дженні Айко з її дебютного студійного альбому Souled Outruen під назвою "To Love & Die ", що призводить до припущення, що тур розкриє більше нового матеріалу від виконавців. 20 липня Weeknd випустив ще один трек під назвою «King Of The Fall» для просування майбутнього однойменного туру. 30 вересня 2014 року було випущено пісню «Love Me Harder», заспівана дуетом з Аріаною Гранде; пісня досягла 7-го місця в чарті Billboard Hot 100. 23 грудня виконавець випустив «Earned It»: пісня була випущена як сингл з фільму 2015 року «П'ятдесят відтінків сірого».

27 травня 2015 року Weeknd випустив музичне відео на нову пісню «The Hills», яка, за чутками, є першим синглом з його майбутнього другого студійного альбому.

28 серпня 2015 року другий студійний альбом The Weeknd, «Beauty Behind the Madness», був випущений і дебютував на вершині Billboard 200, з сумарними продажами за перший тиждень в кількості 412 000 еквівалентних альбому одиниць (з 326 000 — за чистий продаж альбому). Він провів три тижні на першому місці чарту. Альбом досяг топ-10 в більш ніж 10-ти країнах та опинився на вершині чартів Канади, Австралії, Норвегії та Великої Британії.

Тесфайе просував альбом, виступаючи хедлайнером на літніх музичних фестивалях, що включають Lollapalooza в Чикаго, Hard Summer Music Festival в Помоне, Summer Set Music та Camping Festival в Сомерсеті, Made in America Festival в Філадельфії, Austin City Limits в Остіні і Bumbershoot Festival в Сіетлі.

«The Madness Fall Tour» 2015 — тур The Weeknd по Північній Америці для просування нового альбому — був анонсований 20 серпня 2015 року, з запланованим початком на листопад. Виступи в турі відкривали такі артисти, як Тревіс Скотт, Бенкс і Холзен. 24 серпня 2015 року Абель випустив відео на «Tell Your Friends» — пісню з альбому, яку продюсував Kanye West.

8 вересня 2015 року Вікенд став першим артистом-чоловіком за, приблизно, сім років з двома піснями в топі-3 чарту Hot 100 в один і той самий тиждень, з «Can't Feel My Face» на 2 позиції та «The Hills» на 3 позиції, в обох, як основний виконавець.

Абель взяв участь в декількох колабораціях за цей рік, включаючи «Might Not» Belly, «Pullin Up» Мік Мілла та «Pray 4 Love» Тревіса Скотта. Тесфайе також взяв участь в другому альбомі Disclosure Caracal, в колаборації під назвою «Nocturnal». 10 жовтня 2015 року Абель приєднався до актриси Емі Шумер на шоу Saturday Night Live, в якості музичного гостя. Виступ на цьому шоу був його першим появленням на сцені, як сольного виконавця, після виступу з Аріаною Гранде, під час їх колаборації над піснею «Love Me Harder».

На момент 1 грудня 2015 року «Beauty Behind the Madness» був альбомом, який набрав найбільшу кількість прослуховувань протягом 2015 року, маючи більш, ніж 60 мільйонів слухачів. Також він був поміщений на п'яте місце 50 Best Albums of 2015 Rolling Stone.

25 грудня 2015 року Абель випустив новий сингл «Low Life».

У 2016 році Тесфайе взяв участь в пісні «FML» в альбомі Kanye West «The Life of Pablo» та з'явився в пісні Beyonce «6 Inchruen» з її альбому «Lemonade».

24 серпня 2016 року Вікенд повідомив про роботу разом з французьким EDM-дуетом Daft Punk, — що було підтверджено виконавчим віце-президентом Republic Records Уенді Голдстайн, — коли у нього брали інтерв'ю для Billboard.

26 серпня 2016 року Кежмір Кет випустив сингл до свого нового альбому «Wild Love»; Тесфайе взяв участь у записі цього треку.

21 вересня 2016 року Абель анонсував свій третій студійний альбом «Starboy». Альбом з 18 пісень буде випущено на XO i Republic Records. На наступний день він випустив пісню, в якій беруть участь Daft Punk. Вихід альбому «Starboy» було заплановано на 25 листопада.

1 жовтня 2016 року Тесфайе став музичним гостем на Saturday Night Live, де виконав пісні, з його нового альбому: «Starboy» i «False Alarm».

17 листопада 2016 року випускає сингл «Party Monster» i ще одну спільну роботу з францюзькою групою Daft Punk під назвою «I Feel It Coming».

23 листопада 2016 року Вікенд випустив 12-хвилинний короткометражний фільм на підтримку альбому. Режисером фільму виступив Грант Сінгер, який режисирував для Абеля музичні відео на пісні «The Hills», «Can't Feel My Face», «Tell Your Friends» i «Starboy».

У 2017 році Абель взяв участь у записі спільної пісні з Future «Comin Out Strong», з репером Nav «Some Way», та з співачкою Lana Del Rey в її синглі «Lust For Life».

Артистичність[ред. | ред. код]

Уікнд називає Ар Келлі, Майкла Джексона і Прінса як своїх основних натхненників.

Пісні Уікнда «побудовані навколо затуманеного, сутінкового продакшну, і містять повільні темпи, буркітливий бас і самотнє відлуння». Уікнд співає фальцетом, проявляючи прохальний і тривожний тон. Дж. Д. Консідайн виявив «тремоло-якість» його співу схожим на Майкла Джексона, але написав, що він відмовився від «міцної блюзової основи» Джексона для більш арабського мелізма. Його музика містить семпли, що нетрадиційно для R&B-продакшну, а також для панк- і альтернативного року. Марк Хоган з Spin написав, що семпли Уікнда, як правило, «скопійовані з схвалених рок-критиками джерел <…>». В основному Уікнд працював з продюсерами Іллейнджело і доком Маккінні, яких Ян Коен з Pitchfork разом з Уікндом назвав відповідальними за «досягнутий шаблон R&B». На концертах Уікнд виступає під свій цифровий продакшн, але переосмислений з естетикою арена-року.

Його емоційні і жалібні тексти часто розповідають про почуття болю та про звернення з такими речами, як секс, наркотики і проведення часу на вечірках. Герміона Хобі з The Guardian характеризує пісні The Weeknd, як «наркотизуючі слоу-джеми» і описує їх посил так: «вечірки — екзистенціальний досвід, секс сповнений відчуження, і все показано нереальним і приводить в тривогу.» Пол Макіннес з The Guardian описує трилогію мікстейпів Уікнда, як «грубу екскурсію по вечірці, афтепаті і похмілля.» Анупу Мистри з Toronto Standard зазначає протягом усіх мікстейпів «склад бездіяльних і застиглих зомбі-жінок … чиї ноги охоче розсуваються після прийому ними речовин і які перетворюються на загрозу тільки, коли [він], під впливом препаратів і відчуває себе вразливим». Уікнд спостерігає за цим, коли елегантно і сексуально співає неосвічені і вульгарні тексти, віддаючи тим самим данину Ар Келлі і, в якійсь мірі, Принсу.

Музичні журналісти пов'язують Уікенда з PBR&B, що розвивається хвилею артистів, чия музика розширює звук і чутливість R&B. Мистри пише, що він «буде улесливо оцінений як майбутнє R&B-музики — бо [він] чорний співак, не тому, що він робить кількісно вимірний, канонічний R&B». Енді Келлман з Allmusic класифікував його, як «виконавця альтернативного R&B». До укладення контракту з мейджор-лейблом Уікнд тримав свою особистість в секреті, підтримуючи образ таємничого, примарного персонажа, випускаючи свої мікстейпи, як інтернет-релізи. У соціальних медіа, наприклад, в Твіттер, в кінці його імені додано «ХО». Відповідно до Хобі, це позначення Емотікони «обіймаю і цілую», в той час як Зара Голден з VH1 каже, що це відсилання до рекреаційного використання їм речовин «екстезі» та «оксикодон».

Його специфічна зачіска — частково натхненна Жаном-Мішелем Баскія — на сьогоднішній день є його найбільш пізнаваною особливістю. Його волосся можна розділити грубо на чотири сектори, кожен з яких має свою власну персонально (спереду зліва: перекинутий Лосиний ріг; ззаду зліва: восьминіжка). Загальний ефект полягає в незвичайному подвійному Маллет. «Та особливо нічого розповідати, як підтримувати її, — каже він, — просто твердий шампунь час від часу». Він почав відрощувати її десь у 2011 році: «Я хочу, щоб мене запам'ятали культовим і не таким як усі», — говорить він. "Ну, я кажу: «до біса — я просто дозволю своєму волоссю рости, як їм заманеться. Можливо, я їх зістригу, якщо вони почнуть лізти мені в очі. Частково я їх можу побачити вже зараз, але якщо я їх зістригу, то буду виглядати, як всі інші. А це дуже нудно для мене.» "

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • Kiss Land (2013)
  • Beauty Behind the Madness (2015)
  • збірники
  • Trilogy (2012)
  • House of Balloons (2011)
  • Thursday (2011)
  • Echoes of Silence (2011)
  • Starboy (2016)
  • My Dear Melancholy (2018)

Концертні тури[ред. | ред. код]

Хедлайнер[ред. | ред. код]

  1. The Weeknd Fall Tour (2012)
  2. The Weeknd Kiss Land Fall Tour (2013)
  3. King of the Fall (2014 року)
  4. The Madness Fall Tour (2015)

Відкривав концерти[ред. | ред. код]

  1. The 20/20 Experience World Tour (2013) (з Justin Timberlake)
  2. Would You Like a Tour? Ruen (2014 року) (з Drake)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. http://torontoist.com/2013/09/sound-advice-kiss-land-by-the-weeknd/
  3. http://www.thestar.com/news/canada/2014/10/18/live_coverage_canadas_walk_of_fame_induction_celebration.html
  4. Fitzmaurice, Larry The Playlist — The Weeknd — What You Need. Pitchfork (4 березня 2011). Перевірено 29 березня 2011 року Процитовано 6 вересня 2012.
  5. Stewart, Allison Singles File: Da Phuture, The Weeknd, Fever Ray. The Washington Post (14 березня 2011). Перевірено 29 березня 2011 року Процитовано 6 вересня 2012.
  6. Larry The Weeknd Ready Two More Mixtapes for 2011. Pitchfork (19 травня 2011). Перевірено 15 серпня 2011 року Процитовано 6 вересня 2012.
  7. «The 2011 Shortlist | Polaris Music Prize» ↑ The Weeknd Shares «Rolling Stone» Video, Trilogy Artwork. Pitchfork. Процитовано 30 грудня 2012. Процитовано 14 березня 2013.
  8. Joe Album Reviews — The Weeknd — House of Balloons. Pitchfork Media (March 29, 2011). Перевірено 29 березня 2011 року Процитовано 14 березня 2013.
  9. Rob Markman. Drake's Boy The Weeknd Drops My Favorite 2011 Album. Mtv.com (8 December 2011). Процитовано 16 березня 2012 року Процитовано 14 березня 2013.
  10. (May 11, 2012) «The Weeknd, 22, recording artist — 30 Under 30: The Essential Names to Know». Elle. Перевірено January 21, 2013 роки.
  11. 1 2 3 Josh Eeels. Sex, Drugs and R & B: Inside The Weeknd's Dark Twisted Fantasy. Rolling Stone. (Wenner Media LLCruen) (21 October 2015). Перевірено 11 листопада 2015.
  12. 1 2 3 4 5 6 7 Mistry, Anupa Daily Disc: The Weeknd's 'Echoes Of Silence'. Torontostandard.com. Процитовано 30 грудня 2012.
  13. Roberts, Randall. Review: Abel Tesfaye, a.k.a. the Weeknd, has hall smoldering (December 17, 2012). Перевірено 1 лютого 2013.
  14. 1 2 The Weeknd Reveals How He Got His Name … And Where The 'E' Went. MTV News. MTV. Перевірено 15 вересня 2013.
  15. Перейти до 1 2 McGuire, Patrick (April 2012). «How the Producer of the Weeknd's Breakout Tracks Got Majorly Screwed». Vice. Перевірено March 3, 2013 роки.
  16. Caramanica A-Train, Jon Screams That Charmed, and Other Overlooked Highlights. The New York Times (31 грудня 2010). Перевірено 29 березня 2011 року Процитовано 6 вересня 2012.
  17. Drake. «Bring your love baby I could bring my shame.» — The Weeknd. Twitter.com (6 березня 2011). Перевірено 10 серпня 2014.
  18. welcomeOVO. ~ THE WEEKND * HOUSE OF BALLOONS ~: Download HERE.The-Weeknd.comOVOXO. Twitter.com (20 березня 2011). Перевірено 10 серпня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]