USS Wainwright (DD-419)
«Вейнрайт» (DD-419) | ||
---|---|---|
USS Wainwright (DD-419) | ||
Американський есмінець «Вейнрайт» в Атлантичному океані. 5 травня 1944 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Сімс» | |
Держава прапора | США | |
Належність | Військово-морські сили США | |
На честь | На честь родини американських офіцерів ВМС Вейнрайт | |
Корабельня | Norfolk Naval Shipyard, Портсмут | |
Закладено | 7 червня 1938 | |
Спущено на воду | 21 червня 1939 | |
Введено в експлуатацію | 15 квітня 1940 | |
На службі | 1940–1946 | |
Статус | 29 серпня 1946 року виведений зі складу сил флоту; 13 липня 1948 року затоплений біля атолу Кваджалейн | |
Нагороди | 5 бойових відзнак | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Кампанія в Арктиці Арктичні конвої Операція «Смолоскип» * Морська битва біля Касабланки Операція «Кросроудс» | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1 600 тонн (стандартна) 2 246 тонн (повна) | |
Довжина | 106,15 м | |
Ширина | 11 м | |
Осадка | 4,07 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни 3 × водотрубних котли Babcock & Wilcox | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 50 000 к.с. | |
Швидкість | 37 вузлів (69 км/год) | |
Дальність плавання | 5 640 миль (10 450 км) на швидкості 12 вузлів | |
Екіпаж | 192 офіцери та матроси | |
Озброєння | ||
Артилерія | 5 × 127-мм універсальних гармат Mark 12 5"/38 | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 2 бомбоскидувачі 10 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 4 × 12,7-мм великокаліберні кулемети M2 |
«Вейнрайт» (англ. USS Wainwright (DD-419) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Сімс» військово-морських сил США за часів Другої світової війни.
«Вейнрайт» був закладений 7 червня 1938 року на верфі Norfolk Naval Shipyard у Портсмуті, де 21 червня 1939 року корабель був спущений на воду. 15 квітня 1940 року він увійшов до складу ВМС США.
Історія[ред. | ред. код]
1942[ред. | ред. код]
29 квітня 1942 року корабель залучався до супроводу конвою PQ 15, що йшов до Росії під командуванням адмірала Д.Тові[Прим. 1].
У травні 1942 року американський ескадрений міноносець «Вейнрайт» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 2], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[1].
Попри атакам німецького підводного човна U-703, повітряним нападам бомбардувальників He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30, конвой, втратив сім суден і ще одне повернуло назад на початку походу, дістався свого місця призначення[2].
Середземне море[ред. | ред. код]
У листопаді 1942 року ескадрений міноносець «Вейнрайт» включений до складу сил союзного флоту, що діяли за планом операції «Смолоскип» з висадки морського десанту на узбережжя Французької Північної Африки. Опівночі 8 листопада 1942 року кораблі Центральної десантної групи підійшли до берега на відстань 8 миль від Федали. О 6:00 ранку десантно-висадочні засоби з десантом на борту вирушили в напрямку берега. Незабаром до узбережжя на відстань відкриття артилерійського вогню наблизилися лінкор «Массачусетс», важкі крейсери «Вічита» і «Тускалуза», есмінці «Мейрант», «Райнд», «Вейнрайт» та «Джеркінс», які почали гатити по позиціях французів. У свою чергу флот Віші відкрив вогонь з берегових батарей та лінкора «Жан Бар». Але вже на сьомому пострілі французький лінкор був уражений американськими артилеристами 410-мм снарядом; влучний постріл заклинив башту й корабель замовчав.
1943[ред. | ред. код]
З нового 1943 року корабель діяв у супроводженні конвоїв до Північної Африки. 12 березня вийшов з есмінцями «Рован», «Мейрант», «Чамплін», «Тріпп», «Райнд» і «Хоббі» на супровід конвою UGS 6. У результаті нападу німецьких «вовчих зграй» на транспортний конвой з 45 суден чотири суховантажні судна були потоплені, ще одне дістало пошкоджень[Прим. 3][3]. Разом з цим, американський есмінець «Чамплін» спромігся потопити німецький підводний човен U-130 обер-лейтенанта-цур-зее З.Келлера.
Див. також[ред. | ред. код]
- HMS Boadicea (H65)
- HMS Serapis (G94)
- USS Dunlap (DD-384)
- Ескадрені міноносці типу «Бенсон»
- Ескадрені міноносці типу «Флетчер»
- Список ескадрених міноносців ВМС США
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», американський USS «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон» і американські «Вічита» та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: «Бадсворт», «Боудісіа», «Ескапейд», «Фокнор», «Хашлі», «Інглефельд», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Матчлес», «Міддлтон», «Орібі», «Панджабі», «Сомалі», «Сент-Олбанс», «Уредд», «Медісон», «Планкетт», «Вейнрайт», «Вілсон», «Веномоус», тральщики, корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення.
- ↑ Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Райнд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
- ↑ Конвой UGS 6 атакували три «вовчі зграї»: «Унверзагт»: U-106 (капітан-лейтенант Г.Раш), U-130 (обер-лейтенант-цур-зее З.Келлер), U-167 (фрегаттен-капітан Sturm), U-172 (корветтен-капітан К. Еммерманн), U-513 (корветтен-капітан Р.Рюггеберг), U-515 (капітан-лейтенант В.Генке); «Вольгемут»: U-67 (корветтен-капітан Г.Мюллер-Штекгейм), U-103 (капітан-лейтенант Г.-А. Йенссен), U-109 (обер-лейтенант-цур-зее Й. Шрамм), U-159 (капітан-лейтенант Г.Вітте), U-524 (капітан-лейтенант В.фон Штайнаккер); «Таммлер»: U-43 (обер-лейтенант-цур-зее Г.-Й. Швантке), U-66 (капітан-лейтенант Ф. Маркворт), U-202 (капітан-лейтенант Г.Позер), U-504 (капітан-лейтенант В. Луїс), U-521 (капітан-лейтенант К. Баргштен), U-558 (капітан-лейтенант Г. Крех).
- Джерела
- ↑ Convoy PQ.16. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2019.
- ↑ Arctic Convoys. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 14 березня 2019.
- ↑ UGS-6. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 березня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Wainwright (DD-419) |
- USS Wainwright (DD 419). на uboat.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2019. (англ.)
- USS Wainwright (DD-419) (+1948) Read more at wrecksite: https://www.wrecksite.eu/wreck.aspx?154743
- USS WAINWRIGHT (DD-419) [Архівовано 13 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- USS Wainwright (DD-419) [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]