Ye (альбом)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ye
Студійний альбом
Виконавець Каньє Вест
Дата випуску 1 червня 2018
Записаний травень 2018
Жанр Хіп-хоп
Тривалість 23:41
Мова англійська
Студія звукозапису West Lake Ranch, Jackson Hole, Вайомінг
Лейбл GOOD
Def Jam
Продюсер Каньє Вест, 7 Aurelius, Benny Blanco, Francis and the Lights, Irv Gotti
Хронологія Каньє Вест
Попередній
←
 The Life of Pablo
(2016)
Kids See Ghosts
(2018)
Наступний
→
Сингли з Ye
  1. «Yikes»
    Випущений: 8 червня 2018
  2. «All Mine»
    Випущений: 24 липня 2018

Ye (стилізовано малими літерами) — восьмий студійний альбом американського репера Каньє Веста, випущений 1 червня 2018 року на лейблах GOOD Music і Def Jam Recordings. Він був записаний лише за два тижні на ранчо Каньє Веста Лейк у Джексон Хоул, штат Вайомінг. Альбом містить вокал від PartyNextDoor, Ty Dolla Sign, Kid Cudi, Charlie Wilson, Jeremih та 070 Shake тощо. Вест влаштував вечірку для прослуховування Ye 31 травня 2018 року, яка транслювалася в прямому ефірі.

«Yikes» і «All Mine» були випущені як сингли влітку 2018 року на підтримку альбому. Обидва потрапили до топ-20 американського Billboard Hot 100, а альбом отримав загалом схвальні відгуки музичних критиків. Більшість із них проводили порівняння останнього з попередніми творами Веста, тоді як інші критики мали дещо змішані почуття до ліричного змісту. Кілька видань визнали його одним із найкращих альбомів 2018 року.

Ye є восьмим чарттопером поспіль в Billboard 200 для Каньє Веста, зрівнявши його з рекордом Емінема. Він також очолив чарти в Австралії, Канаді, Естонії, Ірландії та Новій Зеландії. Альбом увійшов до першої п'ятірки в Чехії, Данії, Ісландії, Нідерландах, Норвегії, Швеції та Великій Британії. Альбом був сертифікований платиновим Асоціацією звукозаписної індустрії Америки (RIAA) у Сполучених Штатах і золотим у Великобританії Британською фонографічною індустрією (BPI).

Історія створення[ред. | ред. код]

24 лютого 2016 року Каньє Вест написав у Твіттері, що його восьмий студійний альбом буде випущений влітку під назвою Turbo Grafx 16, на честь однойменної ігрової консолі[1].

У травні 2017 року почали з'являтися новини про те, що Каньє Вест працює над своїм новим альбомом «на вершині гори у Вайомінгу» на самоті[2]. У квітні Вест зробив попередній перегляд альбому для радіоведучого Charlamagne tha God[3]. Він оголосив про заплановану дату випуску альбому 1 червня 2018 року, 19 квітня, одночасно оголосивши, що він включатиме сім треків[4]. У травні 2018 року Каньє повернувся до Вайомінгу для запису майбутніх альбомів, які пізніше назвали «Wyoming Sessions»[5]. Крім своїх власних альбомів, він також був продюсером для всіх альбомів інших виконавців[6][7]. Репер Pusha T випустив свій третій студійний альбом Daytona 25 травня 2018 року[8][9]. Каньє Вест випустив Ye 1 червня як другий альбом з «Wyoming Sessions»[8]. 8 червня 2018 року, через тиждень після релізу Ye, він випустив альбом спільний з Kid Cudi альбом Kids See Ghosts[8][10]. 15 червня 2018 року американський репер Nas випустив свій одинадцятий студійний альбом Nasir, який став четвертим альбомом «Wyoming Sessions»[11][12]. Американська співачка Теяна Тейлор випустила свій другий студійний альбом K.T.S.E. 23 червня як п'ятий і останній альбом «Wyoming Sessions»[13][14].

Музичний стиль та лірика[ред. | ред. код]

Брендан Клінкенберг з Rolling Stone охарактеризував Ye як хіп-хоп альбом, хоча розглядав його як протилежність «лазерно-орієнтованого альбому»[15]. Для The Line of Best Fit Росс Хортон так само заявив, що Ye «просто звучить так, ніби це не було закінчено»[16]. Дуглас Грінвуд з NME написав, що альбому «не вистачає глибини My Beautiful Dark Twisted Fantasy і зухвалості 808s або Yeezus», назвавши звук «лаконічним і легким для сприйняття»[17].

Ye розповідає про психічний Каньє Веста[18][19]. Альбом містить згадки про психічне здоров’я репера, причому багато з них бачать, як він розгадує свій розум, і «Ghost Town» конкретно пов’язано з цією темою[20]. В альбомі згадуються біполярний розлад Веста та суїцидальні думки[21].

Реліз і промоушн[ред. | ред. код]

27 квітня 2018 року, після поїздки Каньє Веста до штату Вайомінг і анонсів наступного альбому, він оголосив про вихід пісні «Lift Yourself»[22]. Того ж дня трек був оприлюднений на веб-сайті Веста, на ньому Вест читав безглузді слова[23][24]. Через дві години після пісні «Lift Yourself» Каньє представив трек під назвою «Ye vs. the People», у якій бере участь репер T.I.[25]. Також ходили чутки, що «Ye vs. the People» буде випущено на альбомі. Пісня під назвою «Extacy» була частиною оригінального трек-листа для Ye як другий трек, але її пізніше було випущено під назвою «XTCY» 11 серпня 2018 року[26][27].

Ye був випущений для цифрового завантаження та стрімінгу по всьому світу 1 червня 2018 року на лейблах GOOD Music і Def Jam[28]. Пізніше 20 липня 2018 року лейбли випустили альбом на компакт-диску у різних країнах[29]. 8 червня стало відомо, що Ye планується випустити на вінілі влітку 2018 року, і одночасно були доступні попередні замовлення, тоді як реліз вінілу зрештою відбувся в різних країнах 27 липня 2018 року[30]. Це стало першим офіційним вініловим релізом альбому Каньє Веста після його спільного альбому Watch the Throne з Jay-Z у 2011 році[30].

У ніч на 31 травня 2018 року в Джексон-Хоулі відбулася двогодинна вечірка для прослуховування Ye, на якій Каньє Вест записував пряму трансляцію вечірки[31]. Він запросив на вечірку прослуховування різноманітних гостей, зокрема Ty Dolla Sign, Kid Cudi, Nas, Pusha T, Desiigner, 2 Chainz, Big Sean, Cyhi the Prince та інших. Члени персоналу Def Jam мобілізували та організували людей з різних куточків світу для вечірки, хоча кількість людей, які спочатку планувалося вилетіти на вечірку, становила 300, поки врешті-решт її не скоротили вдвічі. Незадовго до початку вечірки на місці прослуховування американський комік Кріс Рок оголосив назву альбому Ye[32].

Сингли[ред. | ред. код]

Головний сингл «Yikes» вийшов 8 червня 2018 року та дебютував на 8 позиції в американському чарті Billboard Hot 100[33]. Цей сингл став 16-м хітом Каньє Веста в топ-10, що дозволило йому поділити 6-те місце з Нікі Мінаж за найбільшою кількістю треків у найкращій десятці серед усіх реперів. Крім того, всі 7 пісень з альбому Ye відразу увійшли до топ-40 чарту Hot 100, у тому числі «All Mine» (дебютувала на №11 в Hot 100), «Ghost Town» (№16), «Wouldn't Leave» (№24), «Violent Crimes» (№27), «I Thought About Killing You» (№28) і «No Mistakes» (№36). У Великобританії «Yikes»дебютував на 10 місці в UK Singles Chart[34]. 14 серпня 2019 року «Yikes» отримав платиновий сертифікат у США від Асоціації звукозаписної індустрії Америки (RIAA) за продаж 1 000 000 сертифікованих одиниць[35]. Пізніше Британська фонографічна індустрія (BPI) присвоїла їй золотий сертифікат у Великобританії за 200 000 проданих одиниць[36].

Назва та обкладинка[ред. | ред. код]

Вид на хребет Тітон з долини Джексон Хоул, схожий на вид, зображений на обкладинці.

Обкладинка Ye була сфотографована Каньє Вестом на його iPhone, коли вони йшли на вечірку для прослуховування 31 травня 2018 року, за години до виходу альбому. З нього відкривається вид на хребет Тітон з Джексон-Хоул, де був створений альбом[37]. Текст на ілюстрації: «Я ненавиджу/бути біполярним/це чудово», який накреслено неоновим зеленим шрифтом над гірським хребтом[37]. Додавши цю фразу до ілюстрації, Каньє Вест підтвердив свій біполярний розлад[21].

В інтерв’ю Big Boy під час вечірки для прослуховування альбому Каньє Вест пояснив назву, яка є зменшувальною формою його власного імені, яке зазвичай використовується в його піснях, заявивши: «Я вважаю, що «ye» є найбільш часто використовуваним словом у Біблії, а в Біблії це означає «ви». Отже, я — це ти, я — ми, це ми. Це пішло від Kanye, що означає «єдиний», до просто Ye — це просто відображення нашого хорошого, нашого поганого, нашого розгубленого, всього»[38]. У червні 2018 року Вест написав у Твіттері, що без свого его він є «Just Ye»[39].

У жовтні 2022 року CNN посилаючисья на анонімні джерела, повідомляли, що Каньє Вест спочатку запропонував назвати альбом Hitler на честь нацистського диктатора, стверджуючи, що він демонстрував захоплення Гітлером і його приходом до влади[40]. Через декілька років після виходу альбому Каньє Вест згодом викликав міжнародний осуд за публічні коментарі, які були антисемітськими та прогітлерівськими[41][42][43].

Комерційний успіх[ред. | ред. код]

Ye дебютував під номером один у чарті Billboard 200 з 208 000 проданими одиницями за перший тиждень, з яких 85 000 були чистими продажами альбому, ставши п’ятим за кількістю продажів за тиждень для альбому в 2018 році[44]. Альбом був восьмим поспіль чарттопером для Каньє Веста в Billboard 200 , що зрівнює його з серією альбомів Емінема з 2000 по 2018 рік і гурту The Beatles з 1965 по 1968 роки як одного з трьох виконавців, які мають вісім альбомів номер один підряд[44]. Ye мав друге за величиною середнє потокове передавання на трек, отримавши 25,7 мільйонів прослуховувань[44]. Загальна кількість трансляцій становить понад 180 мільйонів[44][45]. У 2018 році він був визнаний 50-м і 30-м найпопулярнішим альбомом року в чартах Billboard 200 і Top R&B/Hip-Hop Albums відповідно[46][47]. 30 вересня 2021 року Ye отримав платиновий сертифікат від RIAA за продаж 1 000 000 сертифікованих одиниць у США[48].

Ye дебютував на другому місці в чарті альбомів Великобританії[49]. 21 травня 2021 року він отримав золотий сертифікат у Великобританії за продаж 100 000 одиниць[50]. Ye дебютував на вершині ARIA Charts, ставши другим альбомом для Каньє, який очолював чарти в Австралії[51][52]. Альбом посів другу позицію в датському та норвезькому чартах альбомів[53]. Ye також досяг третього місця в чартах Czech Albums, Icelandic Albums і Dutch Album Top 100[54][53][55]. У шведському чарті альбомів він посів п’яте місце[54].

Критика[ред. | ред. код]

Професійні огляди
Сукупні оцінки
Джерело Рейтинг
Any Decent Music? 6.1/10[57]
Metacritic 64/100[56]
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 2.5/5 зірок[18]
The A.V. Club B[58]
The Daily Telegraph 4/5 зірок[59]
Entertainment Weekly C+[60]
The Guardian 4/5 зірок[20]
The Independent 2/5 зірок[61]
NME 3/5 зірок[17]
The Observer 3/5 зірок[62]
Pitchfork 7.1/10[19]
Rolling Stone 2.5/5 зірок[63]

Ye отримав змішані відгуки музичних критиків та інтернет-видань. У Metacritic, який присвоює нормалізований рейтинг із 100 рецензіям професійних видань, альбом отримав середню оцінку 64 на основі 34 рецензій[56]. Агрегатор AnyDecentMusic? поставив йому 6,1 з 10 на основі їхньої оцінки критичного консенсусу[57]. The Guardian зазначили: «Альбом сміливий, ризикований, бісить, переконливий і трохи стомлюючий: яскраве відображення його автора»[20]. The Daily Telegraph:« Цеальбом про стан душі Веста, його родину та розповідь про те, що відбувалося з ним минулого року. З ритмом і лірикою все гаразд, вони чудові.Що б ви не думали про його політику, його пісні, вони залишаються динамічними, дивовижними і бунтівними»[59]. The A.V. Club: «Вест все ще може створювати приголомшливі вибухи звуку нарівні з будь-ким на планеті, а найкращі моменти альбому — нагадують нам про це. Це альбом, що відображає всю роботу свого творця, а також все, що ви думаєте про нього»[58].

Негативні відгуки дали Slant Magazine (там описали альбом як «суміш найслабших моментів з альбому The Life of Pablo», і що він «відчувається незавершеним, і перетворився на чернетку, щоб все зробити швидше»)[64], Pitchfork («проблема з Ye полягає не в тому, що він був зроблений мудаком, що не розкаявся, а в тому, що він повністю і виснажливо нудний — і важко уявити, що це стосується до найнадійнішого новатора покоління»)[19], Billboard («Важко ігнорувати музичний застій Веста, відомого своїм рухом уперед, але на цьому альбомі він залишається в минулому»)[65], Consequence of Sound («на новому альбомі Вест закріплює свої старі навички, а не тестує нові»)[66], Rolling Stone («дико нерівний альбом, зі спорадичними спалахами блиску та очікуванням чогось більшого»)[63].

Нагороди[ред. | ред. код]

Ye потрапив до списків найкращих альбомів 2018 року за версією багатьох видань. В опитуванні читачів Pitchfork: 50 найкращих альбомів 2018 року альбом посів 37 місце[67]. Ye посідає четверте місце в опитуваннях веб-сайту як найбільш недооцінений і найбільш переоцінений альбом року відповідно[67]. Видання Rolling Stone назвало Ye 30-м найкращим хіп-хоп-альбомом 2018 року, незважаючи на те, що співробітники вважали його найгіршим альбомом Веста, написавши, що «Вест, у своїй найгіршій формі, все ще створює більш захоплюючу музику, ніж майже будь-хто інший», і співробітники деталізував, назвавши альбом «щільним і, часом, блискучим музичним твором»[68]. Однак у лютому 2023 року Rolling Stone поставив альбом на перше місце у своєму списку 50 справді жахливих альбомів блискучих артистів, написавши, що «хаотичний, недороблений альбом» «знаменує початок найбільш катастрофічного художнього та особистого краху в історія популярної музики»[69]. У серпні 2022 року Complex назвав Ye найгіршим альбомом у дискографії Каньє на той момент[70].

25 квітня 2018 року Каньє Вест написав у Twitter: «Я перетворюю «Grammys» на «Yammys», пророкуючи собі успіх на церемонії вручення премії «Греммі» у 2019 році[71]. Робота Веста над Ye та іншими проектами принесла йому номінацію на продюсера року на церемонії[72]. Однак цей альбом став першим альбомом Веста, який не був номінований на «Найкращий реп-альбом» на «Греммі», оскільки відсутність номінації розглядалося багатьма публікаціями як зневага[73][74][75][76][77]. На угорській музичній премії Fonogram 2019 альбом був номінований як найкращий іноземний реп чи хіп-хоп альбом року[78].

Список композицій[ред. | ред. код]

#НазваАвторПродюсер(и)Тривалість
1.«I Thought About Killing You»
4:34
2.«Yikes»
  • West
  • Dean
  • James Mbarack Achieng
  • Ayub Ogada
  • Aubrey Graham
  • Young
  • Mills
  • Danielle Balbuena
  • Jordan Jenks
  • Asten Harris
  • Yusef
  • Preshon
  • Boykin
  • Jordan Thorpe
  • Kanye West
  • Dean[a]
  • Pi'erre Bourne[b]
  • Apex Martin[b]
3:08
3.«All Mine»
  • Kanye West
  • Dean[a]
  • Francis and the Lights[b]
  • Scott Carter[b]
2:25
4.«Wouldn't Leave» (за участю PartyNextDoor)
  • West
  • Dean
  • Reverend W.A. Donaldson
  • Griffin, Jr.
  • Justin Vernon
  • Jahron Brathwaite
  • Starlite
  • Yusef
  • Noah Goldstein
  • Felton
  • Preshon
  • Boykin
  • Thorpe
3:25
5.«No Mistakes»
2:03
6.«Ghost Town» (за участю PartyNextDoor)
  • West
  • Dean
  • Trade Martin
  • Shirley Ann Lee
  • Brathwaite
  • Young
  • Mills
  • Balbuena
  • Starlite
  • Yusef
  • Carole Bayer Sager
  • Helen Jayne Culver
  • Goldstein
  • Preshon
  • Boykin
  • Thorpe
  • Kanye West
  • Dean[a]
  • Francis and the Lights[b]
  • Benny Blanco[b]
  • Goldstein[b]
4:31
7.«Violent Crimes»
  • West
  • Balbuena
  • Dean
  • Kevin Parker
  • James Ireland[79]
  • Griffin, Jr.
  • Yusef
  • 7 Aurelius
  • Irving Lorenzo
  • Thorpe
3:35
23:41

Notes

  • ↑  означає співпродюсера
  • ↑  означає додаткового продюсера

Чарти[ред. | ред. код]

Щотижневі чарти[ред. | ред. код]

Чарт (2018) Пікова
позиція
Австралія Австралія Australian Albums (ARIA)[80] 1
Австралія Австралія Australian Urban Albums (ARIA)[81] 1
Австрія Австрія Austrian Albums (Ö3 Austria)[82] 12
Бельгія Бельгія Belgian Albums (Ultratop Flanders)[83] 6
Бельгія Бельгія Belgian Albums (Ultratop Wallonia)[84] 18
Канада Канада Canadian Albums (Billboard)[85] 1
Чехія Чехія Czech Albums (ČNS IFPI)[86] 3
Данія Данія Danish Albums (Hitlisten)[87] 2
Нідерланди Нідерланди Dutch Albums (MegaCharts)[88] 3
Естонія Естонія Estonia (Eesti Tipp-40)[89] 1
Фінляндія Фінляндія Finnish Albums (Suomen virallinen lista)[90] 10
Франція Франція French Albums (SNEP)[91] 19
Німеччина Німеччина German Albums (Offizielle Top 100)[92] 25
Німеччина Німеччина German Albums (Top 20 Hip Hop)[93] 6
Ісландія Ісландія Icelandic Albums (Plötutíðindi)[55] 3
Ірландія Ірландія Irish Albums (IRMA)[94] 1
Італія Італія Italian Albums (FIMI)[95] 18
Японія Японія Japan Hot Albums (Billboard Japan)[96] 47
Литва Литва Lithuanian Albums (AGATA)[97] 33
Нова Зеландія Нова Зеландія New Zealand Albums (Recorded Music NZ)[98] 1
Норвегія Норвегія Norwegian Albums (VG-lista)[99] 2
Португалія Португалія Portuguese Albums (AFP)[100] 43
Шотландія Шотландія Scottish Albums (OCC)[101] 13
Іспанія Іспанія Spanish Albums (PROMUSICAE)[102] 59
Швеція Швеція Swedish Albums (Sverigetopplistan)[103] 5
Швейцарія Швейцарія Swiss Albums (Schweizer Hitparade)[104] 7
Велика Британія Велика Британія UK Albums (OCC)[105] 2
Велика Британія Велика Британія UK R&B Albums (OCC)[106] 1
США США Billboard 200[107] 1
США США Top R&B/Hip-Hop Albums (Billboard)[108] 1

Річні чарти[ред. | ред. код]

Чарт (2018) Позиція
Австралія Австралія Australian Albums (ARIA)[109] 58
Бельгія Бельгія Belgian Albums (Ultratop Flanders)[110] 118
Канада Канада Canadian Albums (Billboard)[111] 47
Данія Данія Danish Albums (Hitlisten)[112] 91
Естонія Естонія Estonian Albums (Eesti Tipp-100)[113] 52
Ісландія Ісландія Icelandic Albums (Plötutíóindi)[114] 31
Нова Зеландія Нова Зеландія New Zealand Albums (RMNZ)[115] 41
США США Billboard 200[46] 50
США США Top R&B/Hip-Hop Albums (Billboard)[47] 30
Чарт (2019) Позиція
Австралія Австралія Australian Urban Albums (ARIA)[116] 52

Сертифікації[ред. | ред. код]

Регіон Сертифікація Продажі
Данія (IFPI Denmark)[117] Золотий 10 000double-dagger
Велика Британія (BPI)[50] Золотий 100 000double-dagger
США (RIAA)[48] Платиновий 1 000 000double-dagger

double-daggerпродажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Byford, Sam (27 лютого 2016). Kanye West says his new album is called Turbo Grafx 16 and coming this summer. The Verge. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 27 вересня 2019.
  2. ↑ Davey, Jacob (9 травня 2017). Kanye West Is Reportedly Busy Creating His Next Album… On a Mountain. Highsnobiety. Процитовано 19 квітня 2018.
  3. ↑ Penrose, Nerisha (19 квітня 2018). Kanye West Previewed His New Album For Charlamagne Tha God. Billboard. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  4. ↑ Sawyer, Jonathan (19 квітня 2018). Kanye West Announces Release Date for His & Kid Cudi's New Albums. Highsnobiety. Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
  5. ↑ Cowen, Trace William (3 травня 2018). Kanye West Returns to Wyoming to Finish New Albums. Complex. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  6. ↑ (2018) Album notes for Daytona. GOOD Music and Def Jam Recordings.
  7. ↑ Indiana, Jake (18 червня 2018). Here Are the Full Production Credits for Nas' New Album 'Nasir'. Highsnobiety. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 17 грудня 2019.
  8. ↑ а б в Wolf, Cam (8 червня 2018). The Best Song on Kanye and Kid Cudi's KIDS SEE GHOSTS Is…. GQ. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  9. ↑ Abdul-Rashid, Malik. Daytona – Pusha T. AllMusic. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  10. ↑ Yeung, Neil Z. Kids See Ghosts – Kids See Ghosts. AllMusic. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  11. ↑ Kellman, Andy. Nasir – Nas. AllMusic. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  12. ↑ Helman, Peter (14 червня 2018). Nas' New Album: Livestream The Queens Listening Party. Stereogum. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  13. ↑ K.T.S.E. – Teyana Taylor. AllMusic. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  14. ↑ Britton, Luke Morgan (28 червня 2018). Kanye and company's 'Wyoming albums' – the ultimate, brutally edited, best-of playlist. NME. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  15. ↑ Klinkenberg, Brendan (1 червня 2018). On 'Daytona' and 'Ye', Kanye West Proves the Strengths (and Limitations) of a Short Album. Rolling Stone. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 1 червня 2018.
  16. ↑ Horton, Ross (2 червня 2018). ye is not the Kanye you love – it's the Kanye we deserve. The Line of Best Fit. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 червня 2018.
  17. ↑ а б Greenwood, Douglas (3 червня 2018). Kanye West – 'ye' review. NME. Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 17 грудня 2019.
  18. ↑ а б Yeung, Neil Z. Ye – Kanye West. AllMusic. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 13 червня 2018.
  19. ↑ а б в Garvey, Meaghan (4 червня 2018). Kanye West: ye. Pitchfork. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 червня 2018.
  20. ↑ а б в Petridis, Alexis (1 червня 2018). Kanye West: ye review – a candid tour of a troubled mind. The Guardian. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 2 червня 2018.
  21. ↑ а б Basu, Tanya (1 червня 2018). Kanye West's Bipolar Disorder and the Shaky Science of the 'Tortured Genius'. The Daily Beast. Процитовано 18 грудня 2019.
  22. ↑ Ch, Devin (27 квітня 2018). Kanye West Dedicates Upcoming 'Lift Yourself' Track To Ebro. HotNewHipHop. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  23. ↑ DeVille, Chris (27 квітня 2018). Kanye West – 'Lift Yourself'. Stereogum. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 2 січня 2020.
  24. ↑ Graham, Chris (28 квітня 2018). Kanye West drops new song Lift Yourself – and its lyrics are unexpected. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  25. ↑ Wang, Amy B (28 квітня 2018). Kanye West defends pro-Trump remarks in new song 'Ye vs. the People'. The Washington Post. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  26. ↑ Miller, Matt (30 серпня 2018). Kanye West's New Song 'XTCY' Is Objectively Unpleasant. Esquire. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 21 січня 2020.
  27. ↑ Kreps, Daniel (11 серпня 2018). Kanye West Drops Surprise New Song 'XTCY'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 21 січня 2020.
  28. ↑ Snapes, Laura (1 червня 2018). Kanye West cites Trump, #MeToo and his bipolar disorder on new album ye. The Guardian. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  29. ↑ Kanye West Ye : CD Album. HMV Store. 20 липня 2018. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  30. ↑ а б Spice, Anton (8 червня 2018). Kanye West to release new album ye on vinyl. The Vinyl Factory. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  31. ↑ Eustice, Kyle (31 травня 2018). Kanye West Streams Album Listening Party on WAV App. HipHopDX. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.
  32. ↑ Aswad, Jen (31 травня 2018). Live Updates From Kanye West's Album Listening Party in Wyoming. Variety. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 1 червня 2018.
  33. ↑ Parizot, Matthew (11 червня 2018). Kanye West Reportedly Chooses 'Yikes' As The First Single Off 'Ye'. HotNewHipHop. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 12 червня 2018.
  34. ↑ Kanye West full Official Chart History Official Charts Company. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  35. ↑ Gold & Platinum – Kanye West – Yikes. RIAA. Процитовано 22 жовтня 2019.
  36. ↑ Award – Kanye West – Yikes. BPI. Процитовано 31 травня 2021.
  37. ↑ а б Mizoguchi, Karen; White, Chelsea; Telling, Gillian (1 червня 2018). Kanye West Raps About Kim Kardashian West Leaving Him, Bipolar Disorder in 7-Track Album Ye. People. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 1 червня 2018.
  38. ↑ Kreps, Daniel (3 червня 2018). Watch Kanye West Talk 'Ye,' Mental Health in New Interview. Rolling Stone. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
  39. ↑ Holmes, Charles (14 червня 2018). Did Kanye Just Reveal Who He 'Thought About Killing' On That Ye Track?. MTV. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  40. ↑ Melas, Chloe (27 жовтня 2022). Exclusive: Kanye West has a disturbing history of admiring Hitler, sources tell CNN. CNN (англ.). Процитовано 27 жовтня 2022.
  41. ↑ McCann, Sarah (27 жовтня 2022). What does Defcon 3 mean? Kanye West's antisemitic comment explained. National World (англ.). Процитовано 8 грудня 2022.
  42. ↑ Burton, Jamie (2 грудня 2022). Kanye West Hitler remarks in full—What Ye said about Nazis to Alex Jones. Newsweek (англ.). Процитовано 8 грудня 2022.
  43. ↑ Roche, Darragh (2 грудня 2022). Fact Check: Did Hitler invent 'highways and microphones', as Ye claimed?. Newsweek (англ.). Процитовано 8 грудня 2022.
  44. ↑ а б в г Caulfield, Keith (10 червня 2018). Kanye West Earns Eighth No. 1 Album on Billboard 200 Chart With 'Ye'. Billboard. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  45. ↑ Eustice, Kyle (10 червня 2018). Hip Hop Album Sales: Kanye West's 'ye' Tops Billboard 200 With 5th-Biggest Week Of 2018. HipHopDX. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  46. ↑ а б Billboard 200 Albums – Year-End 2018. Billboard. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  47. ↑ а б Billboard R&B/Hip-Hop Albums – Year-End 2018. Billboard. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
  48. ↑ а б American album certifications – Kanye West – Ye (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA). Процитовано 1 жовтня 2021.
  49. ↑ Arthur, Andrew (8 червня 2018). The Greatest Showman denies Kanye West number one album on his birthday. Independent.ie. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
  50. ↑ а б British album certifications – Kanye West – Ye (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Процитовано 21 травня 2021.
  51. ↑ Newstead, Al (12 червня 2018). Kanye West's seven-track album strategy is paying off. Here's why. ABC. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2019.
  52. ↑ Sam (14 червня 2018). Kanye West's 'ye' Top Charts in Australia. The Source. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  53. ↑ а б Jones, Alan (18 червня 2018). International Charts Analysis: Kanye West continues to make global impact. Music Week. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 16 лютого 2020.
  54. ↑ а б Jones, Alan (11 червня 2018). International charts analysis: Kanye West makes global impact with Ye. Music Week. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
  55. ↑ а б Tónlistinn – Plötur – Vika 23 – 2018 (ісл.). Plötutíóindi. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 8 листопада 2019.
  56. ↑ а б Ye by Kanye West Reviews and Tracks. Metacritic. Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
  57. ↑ а б Ye by Kanye West reviews. AnyDecentMusic?. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  58. ↑ а б Purdom, Clayton (1 червня 2018). Ye won't change your mind on Kanye. The A.V. Club. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 2 червня 2018.
  59. ↑ а б Jones, Lucy (1 червня 2018). Never mind his politics, the old Kanye is back – Ye, review. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
  60. ↑ Suskind, Alex (5 червня 2018). The depressing dogma of Kanye West's Ye: EW review. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  61. ↑ Hooton, Christopher (8 червня 2018). 'ye' album review: Kanye West flew too close to the sun, then directly into it. The Independent. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  62. ↑ Empire, Kitty (2 червня 2018). Kanye West: Ye review – self-righteous, soulful and still shocking. The Observer. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  63. ↑ а б Sheffield, Rob (5 червня 2018). Review: Kanye West's Chaotic, Insecure 'Ye'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 5 червня 2018.
  64. ↑ Hoskins, Zachary (1 червня 2018). Kanye West: Ye. Slant Magazine. Архів оригіналу за 8 червня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
  65. ↑ Brown, Eric Renner (4 червня 2018). Kanye West's 'Ye' Review: Why the Album Is a Missed Opportunity for Redemption. Billboard. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
  66. ↑ Graves, Wren (5 червня 2018). Kanye West Proves Less Is So Much More on ye. Consequence. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  67. ↑ а б Pitchfork Readers' Poll Results 2018. Pitchfork. 24 грудня 2018. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 15 серпня 2019.
  68. ↑ Weingaten, Christopher R.; Klinkenberg, Brendan; Holmes, Charles; Reeves; Mosi (26 грудня 2018). Hip-Hop: 30 Best of 2018. Rolling Stone. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  69. ↑ Greene, Andy (15 лютого 2023). 50 Genuinely Horrible Albums by Brilliant Artists. Rolling Stone (амер.). Процитовано 17 лютого 2023.
  70. ↑ Schube, Will (17 серпня 2022). Kanye West's Albums, Ranked Worst to Best. Complex. Процитовано 19 лютого 2023.
  71. ↑ Are, Tone (26 квітня 2018). Kanye Predicts He Will Own The 2019 Grammy's. Vlad TV. Процитовано 20 жовтня 2019.
  72. ↑ Orcutt, KC (7 грудня 2018). Kanye West and More Nominated for Producer of the Year Grammy. XXL. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  73. ↑ Kanye West | Artist. Grammy. 11 лютого 2019. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  74. ↑ Schatz, Lake (7 грудня 2018). 2019 Grammy Snubs: Ariana Grande, Kanye West, Taylor Swift shut out. Consequence. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  75. ↑ Weiss, Sabrina Rojas (10 лютого 2019). Are Kim Kardashian & Kanye West at the 2019 Grammys?. Refinery29. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  76. ↑ McDermott, Maeve (17 грудня 2018). 2019 Grammys snubs: Beyonce and Jay-Z, Taylor Swift, Ariana Grande and more shockers. USA Today. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  77. ↑ Baty, Emma (11 лютого 2019). Why Kanye West Didn't Show Up to the Grammys This Year – Did Kanye Skip the Grammys?. Cosmopolitan. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  78. ↑ Candidates 2019. Fonogram (угор.). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  79. ↑ Helman, Peter (14 червня 2018). Kanye's 'Ye' Credits Reveals Tame Impala Co-Write. Stereogum. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 14 липня 2019.
  80. ↑ «Kanye West — Ye» (англійською). Australiancharts.com. Hung Medien. Процитовано June 9, 2018.
  81. ↑ ARIA Australian Top 40 Urban Albums. Australian Recording Industry Association. 11 червня 2018. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  82. ↑ «Kanye West — Ye» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien. Процитовано June 14, 2018.
  83. ↑ «Kanye West — Ye» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано June 9, 2018.
  84. ↑ «Kanye West — Ye» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано June 9, 2018.
  85. ↑ «Kanye West Album & Song Chart History.». Billboard Canadian Albums Chart для Kanye West. Prometheus Global Media. Процитовано June 12, 2018.
  86. ↑ «Top 50 Prodejní» (чеською). Czech Albums. ČNS IFPI. Note: On the chart page, select 201823 on the field besides the word "Zobrazit", and then click over the word to retrieve the correct chart data. Процитовано June 12, 2018.
  87. ↑ «Kanye West — Ye» (англійською). Danishcharts.com. Hung Medien. Процитовано June 13, 2018.
  88. ↑ «Kanye West — Ye» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien. Процитовано June 9, 2018.
  89. ↑ Nestor, Siim (18 червня 2018). Eesti Tipp-40 Muusikas: Uudo sepistas end numero uunoks*. Eesti Ekspress (ест.). Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 18 грудня 2019.
  90. ↑ «Kanye West: Ye» (фінською). Musiikkituottajat – IFPI Finland. Процитовано June 17, 2018.
  91. ↑ «Kanye West — Ye» (французькою). Lescharts.com. Hung Medien. Процитовано July 17, 2018.
  92. ↑ "Offiziellecharts.de – Kanye West – Ye" (in German). GfK Entertainment Charts. Retrieved June 8, 2018.
  93. ↑ Offizielle Deutsche Charts: Top 20 Hiphop–Charts 8. June 2018 (нім.). GfK Entertainment charts. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
  94. ↑ «Kanye West — {{{album}}}». Irishcharts.com. Hung Medien. Процитовано June 9, 2018.
  95. ↑ «Kanye West — Ye» (італійська). Italiancharts.com. Hung Medien. Процитовано June 9, 2018.
  96. ↑ Japan Hot Albums – June 11, 2018. Billboard Japan (яп.). Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 3 липня 2019.
  97. ↑ Savaitės klausomiausi (TOP 100) (лит.). AGATA. 28 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
  98. ↑ «Kanye West — Ye» (англійською). Charts.org.nz. Hung Medien. Процитовано June 8, 2018.
  99. ↑ «Kanye West — Ye» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien. Процитовано July 17, 2018.
  100. ↑ «Kanye West — Ye» (англійською). Portuguesecharts.com. Hung Medien. Процитовано July 3, 2019.
  101. ↑ «20180608 Top 40 Scottish Albums Archive | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company. Процитовано June 9, 2018.
  102. ↑ «Kanye West — Ye» (англійською). Spanishcharts.com. Hung Medien. Процитовано September 12, 2021.
  103. ↑ «Kanye West — Ye» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien. Процитовано June 9, 2018.
  104. ↑ «Kanye West — Ye» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien. Процитовано June 13, 2018.
  105. ↑ «Official Albums Chart Top 100». (англійською) Official Charts Company. Процитовано June 9, 2018.
  106. ↑ «20180608 Top 40 R&B Albums Archive | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company. Процитовано June 13, 2018.
  107. ↑ "Kanye West Chart History (Billboard 200)". Billboard. Процитовано September 22, 2019.
  108. ↑ «Kanye West Album & Song Chart History» Billboard Top R&B/Hip Hop Albums for Kanye West. Prometheus Global Media. Процитовано June 12, 2018.
  109. ↑ ARIA End of Year Albums 2018. ARIA Charts. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  110. ↑ Jaaroverzichten 2018. Ultratop. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  111. ↑ Canadian Albums – Year-End 2018. Billboard. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  112. ↑ Album Top-100 2018 (дан.). Hitlisten. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  113. ↑ Eesti Tipp-100 Muusikas Neid artiste ja lugusid kuulati möödunud aastal Eestis kõige rohkem. Eesti Ekspress (ест.). 18 січня 2019. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
  114. ↑ Tónlistinn – Plötur – 2018 (ісл.). Plötutíóindi. Процитовано 3 січня 2022.
  115. ↑ Top Selling Albums of 2018. Recorded Music NZ. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  116. ↑ Top 100 Urban Albums 2019. ARIA Charts. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  117. ↑ Danish album certifications – Kanye West – Ye. IFPI Данія. Процитовано 13 березня 2020. Пролистайте через сторінку-ссписок, що нижче до року 2020, щоб отримати сертифікацію.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ye_(альбом)&oldid=41842354