Новопсковський район
Новопсковський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Луганська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Луганська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4423300000 | ||||
Утворений: | 1931 р. | ||||
Ліквідований: | 2020 р. | ||||
Населення: | ▼ 33 544 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1623 км² | ||||
Густота: | 21.8 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6463 | ||||
Поштові індекси: | 92300 — 92355 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Новопсков | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 15 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Села: | 36 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Лебедєв Борис Вікторович | ||||
Голова РДА: | Слюсарєва Світлана Олександрівна[1] | ||||
Вебсторінка: | Новопсковська РДА Новопсковська районна рада | ||||
Адреса: | 92300, Луганська область, смт. Новопсков, пров. Історичний | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Новопсковський район у Вікісховищі |
Новопско́вський райо́н — колишня територіально-адміністративна одиниця України на півночі Луганської області. Районний центр — Новопсков. Населення становить 35 091 особу (на 1 серпня 2013). Площа району 1623 км². Утворено 1931 року.
Географія
[edit | edit source]Новопсковський район на півночі межує з Бєлгородською та Воронезькою областей Північної Слобожанщини.
Флора
[edit | edit source]На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України[2]:
- астрагал крейдолюбний, Трембачеве, Новобіла;
- дрік донський (Genista tanaitica), Осинове;
- плодоріжка болотна, Писарівка;
- келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця;
- ковила волосиста, вузьколиста, дніпровська, Залеського, Лессінга, найкрасивіша, пухнастолиста і українська — численні популяції в степу;
- костриця крейдова (Festuca cretacea), Осинове, Новобіла;
- льонок крейдовий (Linaria cretacea), Новобіла, Трембачеве, Новорозсош, Осинове, Риб'янцеве, Закотне;
- калофака волзька, Кам'янка(?);
- пирій ковилолистий;
- півонія тонколиста;
- полин суцільнобілий, Осинове, Закотне, Новорозсош, Ікове;
- ранник крейдовий, Осинове, Закотне,;
- рябчик малий, зустрічається на заплавних луках Айдару;
- смілка крейдова (Silene cretacea), Біловодськ, Новопсков, Закотне, Новорозсош, Осинове, Риб'янцеве;
- солодушка українська (Hedysarum ucrainicum);
- сон чорніючий;
- сонцецвіт крейдяний (Helianthemum cretaceum);
- тюльпан дібровний і змієлистий, байрачні ліси;
- шафран сітчастий, звичайна рослина дібров.
Історія
[edit | edit source]У ХІІІ ст. степи на кілька століть полонили татари. Назва головної річки краю, Айдару. Вперше вона згадується в документах від 1503 року.
У середині XVII ст. в зв'язку з посиленням національно-визвольної боротьби українців проти польсько-шляхетського гніту посилюється і колонізація степів, куди переселялись селяни і козаки. Свої поселення вони називали слободами, так виникає Слобідська Україна. Тоді ж були засновані Білолуцьк, Осинове, Закам'янка (Новопсков), Закотне.
Після повстання К. Булавіна, в якому жителі краю взяли активну участь, землі понад річкою Айдар були передані Острогозькому Слобідському полку; Білолуцьк, Осинове, Закотне, Старобільськ стали його сотенними містечками. В 1765 році за указом цариці Катерини ІІ, яку козаки називали «вража мати», слобідське козацтво було ліквідоване, починається поступове закріпачення колишніх козаків.
Переважна більшість населення була державними селянами, але в 20-х роках XIX ст. значна частина колишніх козаків перетворена на військових поселенців.
Буржуазні реформи 60-х років не покращили життя селян, багато з яких втратили землю і змушені були йти на заробітки на Дон, на шахти, рудники і заводи Донбасу. У цей же час Старобільське земство створює в селах Новопсковщини школи. У Білолуцьку та Новопскові відкриваються лікарні, бібліотеки, в Новопскові — ремісниче училище.
На початок XX століття Новопсковщина — розвинутий землеробський край, з поширеними домашніми промислами та ремеслами. Під час першої російської революції 1905–1907 рр. селяни Новопсковщини вели стихійну боротьбу проти поміщиків. Уродженці Новопсковщини брали участь у революційних подіях на флоті: Йосип Хомич Журавльов — у повстанні на броненосці «Потьомкін», Андрій Пилипович Ковальов — у Севастополі під проводом П. П. Шмідта.
У 20-ті роки господарство швидко оновлювалося, поширювалися різні форми кооперації, з'являлися перші колективні господарства. В 1929 році почалася колективізація. У середині 30-х років сільське господарство поступово налагоджується, істотне значення починають відігравати МТС, яких на території району було 5. В 1931 році Новопсков стає районним центром.
Адміністративний устрій
[edit | edit source]Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 15 сільських рад, які об'єднують 39 населених пунктів і підпорядковані Новопсковській районній раді. Адміністративний центр — смт Новопсков[3].
Населення
[edit | edit source]Чисельність населення Новопсковського району станом на 01.01.2005 р. становить 37310 чол., в тому числі: сільського — 23148 чол., міського — 14162 чол.
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[5]
українська | російська | білоруська | |
---|---|---|---|
Новопсковський район | 92,2 | 7,5 | 0,1 |
смт Новопсков | 84,4 | 15,4 | 0,0 |
смт Білолуцьк | 94,6 | 4,8 | 0,2 |
Ганнусівська сільрада | 91,4 | 8,6 | |
Дрнцівська сільрада | 94,7 | 5,3 | |
Заайдарівська сільрада | 92,9 | 6,9 | |
Закотненська сільрада | 96,8 | 3,0 | 0,1 |
Кам'янська сільрада | 94,5 | 5,4 | |
Козловська сільрада | 95,0 | 4,3 | 0,2 |
Можняківська сільрада | 93,8 | 6,0 | 0,2 |
Новобілянська сільрада | 96,8 | 3,2 | |
Новорозсошанстка сільрада | 95,9 | 3,9 | 0,1 |
Осинівська сільрада | 94,2 | 5,8 | |
Павленківська сільрада | 95,4 | 4,5 | 0,1 |
Пісківська сільрада | 94,9 | 4,8 | 0,1 |
Риб'янцівська сільрада | 95,6 | 4,3 | 0,1 |
Роговська сільрада | 95,3 | 4,4 | 0,1 |
Танюшівська сільрада | 95,9 | 2,4 |
Пам'ятки
[edit | edit source]Пам'ятки природи
[edit | edit source]Білолуцький заказник — лісовий заказник
Осинівські пісковики — геологічна пам'ятка природи
Новопсковський — лісовий заказник
Огидне — заповідне урочище
Луг — заповідне урочище
Новобіла — ботанічна пам'ятка природи
Айдарський — іхтіологічний заказник
Осинівська — ботанічна пам'ятка природи
Зуєв ліс — заповідне урочище
Московське — заповідне урочище
Крейдяні скелі — ботанічний заказник
Кам'янський — ландшафтний заказник
Донцівський — ландшафтний заказник
Новорозсошанський — ботанічний заказник
Політика
[edit | edit source]25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Новопсковського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 21,25 % (проголосували 5 410 із 25 455 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 30,65 % (1 658 виборців); Сергій Тігіпко — 15,27 % (826 виборців), Петро Симоненко — 8,19 % (443 виборців), Юлія Тимошенко — 7,74 % (419 виборців), Михайло Добкін — 6,75 % (365 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 5,55 %.[6]
Примітки
[edit | edit source]- ↑ Розпорядження Президента України від 28 квітня 2020 року № 304/2020-рп «Про призначення С.Слюсарєвої головою Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області»
- ↑ (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Новопсковського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 20 серпня 2015.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 16 квітня 2016.
Посилання
[edit | edit source]Росія | Росія | Росія |
Білокуракинський район | Марківський район | |
Старобільський район | Марківський район |