Ігрень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігрень
м. Дніпро
Ігрень
Ігрень

Монумент загиблим полоненим психіатричної лікарні
Загальна інформація
48°28′38″ пн. ш. 35°11′33″ сх. д. / 48.4772917° пн. ш. 35.1926250° сх. д. / 48.4772917; 35.1926250Координати: 48°28′38″ пн. ш. 35°11′33″ сх. д. / 48.4772917° пн. ш. 35.1926250° сх. д. / 48.4772917; 35.1926250
Країна  Україна
Район Самарський район
Адмінодиниця Самарський район
Поштовий індекс 49114, 49115, 49116
Головні вулиці Гайова, Роз'їзна, Апостолівська, Івана Кожедуба, сержанта Литвищенка, Романовського, Андрія Сахарова, Відпочинку, Бехтерєва
Заклади освіти
та культури
Середня школа № 87, НВК № 122, неповна середня школа № 127
Парки Шкільний парк (біля НВК № 122)
Транспорт
Залізнична інфраструктура Ігрень
Карта
Мапа

Ігрень (Нова Ігрень) — місцевість у східній частині міста Дніпра, над річкою Маячка та лівим берегом річки Самара, до 1977 року — місто. Розташована за 15 км на схід від центра міста.

Історія[ред. | ред. код]

До приєднання у 1977 році Ігрені до міста Дніпро була окремим містом. Сучасний район Дніпра Ігрень також має назву Нова Ігрень на відміну від Старої Ігрені на Ігренському острові. Нова Ігрень була заснована біля залізничної станції Ігрень, яка відкрита у листопаді 1873 року.

Нова Ігрень набула статусу міста у 1959 році під назвою Ігрень, до складу якої увійшли райони: Нова Ігрень, Одинківка, Ксеніївка та Рибальське.

Станом на 1970 рік населення Ігрені складало 22 тис. мешканців.

На території Ігрені розташовані хлібний комбінат, гранітний кар'єр. Переважна більшість населення цієї місцевості працює на підприємствах міста Дніпро, з яким є регулярне транспортне сполучення приміськими електропоїздами й автобусними маршрутами.

У 2015 році на виконання законів про декомунізацію вулицю Анрі Барбюса на Ігрені перейменовано на вулицю героя АТО Євгенія Сердюкова, який загинув під містом Шахтарськ Донецької області влітку 2014 року.

Археологічні дослідження[ред. | ред. код]

Впродовж ХХ—XXI століть Ігренський півострів досліджували відомі українські археологи Валентин Даниленко, Ірина Ковальова, Володимир Ромашко тощо.

Новокам'яна доба[ред. | ред. код]

Ігрень-8 є найвидатнішим поселенням неолітичної Дніпро-Донецької культури, що розташоване у Огрені (Стара Ігрень).

Мідна доба[ред. | ред. код]

У Ігренському могильнику середньостогівської культури виявлено миску з розписом, етапу Трипільської культури. Розкопки проводив Дмитро Телегін.

Заклади освіти[ред. | ред. код]

Дніпропетровська обласна психіатрична лікарня[ред. | ред. код]

Своє існування заклад розпочинає з 1897 року. Саме в цій лікарні проходили примусове лікування дисиденти та правозахисники, а саме: Леонід Плющ, Василь Сірий, Василь Рубан, Анатолій Лупиніс, Микола Плахотнюк та багато інших. [1] [2]

Заклади культури[ред. | ред. код]

  • Ігренський будинок культури
  • Будинок культури обласної психіатричної лікарні * [3]

Транспорт[ред. | ред. код]

До Ігрені є можливість дістатися автобусними маршрутами від вулиці Коцюбинського (центр Дніпра) та залізничного вокзалу приміськими електропоїздами до станції Ігрень та Ксенівка (Синельниківський напрямок).

Відомі особи[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

У Ігрені знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:

  • Храм Святої Ксенії Римлянки (вул. Бехтерева, 1 корп. 5 (на території лікарні));
  • Храм Святого благовірного великого князя Олександра Невського (вул. Адлерська, 29-А).

Галерея[ред. | ред. код]

  1. Лікарня для душі – сторінка з історії Ігрені. https://www.dnipro.libr.dp.ua/. 27.03.2023.
  2. “Страх породив це чудовисько”, або Що буде з психлікарнею суворого режиму. https://zmina.info. 13 Грудня 2018.
  3. У Дніпрі в пам'ятника, який є частиною композиції меморіалу розстріляним у роки Другої Світової війни пацієнтам психічної лікарні на Ігрені, мисливці за металом відпиляли ногу. https://dnipro.depo.ua/. 17 лютого 2018.