Очікує на перевірку

Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт
Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу
Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу
Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу
Дата: з 16 лютого 1985
Місце: Близький Схід
Результат:
Сторони
Іран Іран
Сателіти
Підтримка:
 Ізраїль Ізраїль
Сателіти:
Підтримка:

Ірано-ізраїльське протистояння, також ірано-ізраїльська проксі-війна, холодна війна між Іраном і Ізраїлем — тривалий опосередкований конфлікт між Ізраїлем та Іраном. Протистояння пов'язане з ворожим ставленням керівництва Ісламської республіки Іран щодо Держави Ізраїль, а також з їхньою проголошеною метою ліквідації єврейської держави[24].

Іран надає всебічну підтримку ісламістським групам, зокрема «Хезболла» і «Ісламський джихад у Палестині»[25], які є ворогами Ізраїлю і багатьма країнами були визнані терористичними організаціями. Також Ізраїль занепокоєний іранською програмою створення ядерної зброї та ракетною програмою і прагне послабити іранських союзників і сателітів, а також перешкодити іранському впливу на Сирію і Ліван.

Неприязне ставлення Ірану до Ізраїлю виникло після Ісламської революції в Ірані 1979 року, вилилось у приховану підтримку Іраном Хезболли під час конфлікту в Південному Лівані (1985-2000), а до 2005 року перетворилося в регіональний проксі-конфлікт. У 2006 році Іран активно підтримував Хезболлу під час Ліванської війни, паралельно почав підтримувати ісламістські рухи ХАМАС і «Ісламський джихад у Палестині», особливо в секторі Гази[26].

Натомість Ізраїль ініціював кампанію з протидії іранській ядерній програмі, використовуючи для цього кілька антирежимних воєнізованих угруповань всередині Ірану. З початком громадянської війни в Сирії конфлікт загострився і до 2018 року вилився у прямі військові дії. Участь Ірану та Ізраїлю у війні в Сирії постійно створює загрозу прямого конфлікту між двома країнами. Також, Ізраїль підтримує зв'язки з іншими противниками Ірану, такими як Саудівська Аравія і США. Ізраїль звинувачує Іран у спробі сформувати наземний транспортний маршрут з Ірану через Ірак та Сирію до Лівану, який Ізраїль розглядає як значну стратегічну загрозу[27].

Хронологія

[ред. | ред. код]

2014

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2014)

2018

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2018)

2019

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2019)

2020

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2020)

2021

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2021)

2022

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2022)

SOHR задокументував 32 ізраїльські авіаудари та наземні ракетні обстріли, в ході яких Ізраїль за 2022 року завдав ударів по військових позиціях у Сирії, знищивши 91 ціль, включаючи будівлі, склади, штаб-квартири, центри і транспортні засоби. Внаслідок цих ударів загинула одна цивільна людина та 89 військових і поранив ще 121 особу[28].

2023

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2023)

2024

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2024)

З початку війни між Ізраїлем та ХАМАС у 2023 році частота ізраїльських атак збільшилася, та стала ще більш смертоносною.[29]

Повідомлялося, що Ізраїль відмовився від колишніх правил гри і більше не робить попереджувальних пострілів перед атакою. Це спричинило загибель 19 членів «Хезболли» в Сирії з початку війни[29].

Кількість жертв

[ред. | ред. код]
Війна Вбиті Результат
Друга Ліванська війна 165 ізраїльтян, 1954 ліванця глухий кут, обидві сторони оголосили про свою перемогу
Операція «Литий свинець» (27 грудня 2008 — 18 січня 2009) 14 ізраїльтян, 1434 палестинця перемога Ізраїлю
Операція «Хмарний стовп» 6 ізраїльтян, 158 палестинців обидві сторони оголосили про свою перемогу
Ірано-ізраїльський конфлікт під час громадянської війни в Сирії (з 30 січня 2013) ~ 679 вбитих шиїтських ополченців, 252 сирійця, 57 іранців, 48 бойовиків «Хезболли» (загалом 1036 станом на квітень 2024)[30][31] продовжується
Операція «Непорушна скеля» (2014) 73 ізраїльтянина, 2251 палестинець обидві сторони оголосили про свою перемогу
Ізраїльсько-палестинська криза (2021) 13 ізраїльтян, 274 палестинця Нічия
Війна між Ізраїлем та Хамасом (з 7 жовтня 2023) 38,764 палестинців[32][33], 1520 ізраїльтян[34][35], 1 росіянин[36] продовджється
Зіткнення на ізраїльсько-ліванському кордоні (2023)[en] (з 8 жовтня 2023) 12+ ізраїльтян, 130+ ліванців, 16+ палестинців продовжується
Ірано-ізраїльський конфлікт (2024)[en] 16+ іранців та проксі продовжується

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Shatz, Adam (29 квітня 2004). In Search of Hezbollah. The New York Review of Books. Архів оригіналу за 22 серпня 2006. Процитовано 14 серпня 2006.
  2. ↑ Iran punishes Hamas for stance on Syria. Al Arabiya English. 1 червня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 22 травня 2019. Iran's annual financial aid to Hamas is believed to be around $20 million, which helps the group run its government in the Gaza Strip. Both parties enjoyed warm ties since 2006 when Hamas won an election against the Western-backed Fatah movement. But the crisis in Syria has led to problems between them.
  3. ↑ Rasgon, Adam (12 лютого 2018). Renewed Hamas-Iran ties make risk of two-front war more realistic. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
  4. ↑ Iran and Muslim Brotherhood: A Bizarre Alliance of Two Rival Ideologies STRAFASIA Retrieved 13 May 2022.
  5. ↑ Iran Increases Aid to PFLP Thanks to Syria Stance. Al Monitor: The Pulse of the Middle East. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  6. ↑ Is the Popular Front for the Liberation of Palestine back from the dead?. The Jerusalem Post | JPost.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
  7. ↑ Ayyoub, Abeer (21 січня 2013). Iran Strengthens Ties To Palestinian Islamic Jihad. Al-Monitor. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 18 травня 2016.
  8. ↑ Palestinian Islamic Jihad. Council on Foreign Relations. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 6 грудня 2014.
  9. ↑ Yemen's Houthi rebels threaten to attack Israel. www.timesofisrael.com. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  10. ↑ What You Should Know About the Syria-Iran Alliance. Providence. 28 червня 2017. Процитовано 3 серпня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ al-Khalidi, Suleiman. Israel intensifying air war in Syria against Iranian encroachment. Reuters.
  12. ↑ North Korea may have aided Hezbollah: U.S. Report. Reuters. 13 грудня 2007. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  13. ↑ North Korea, Hamas, and Hezbollah: Arm in Arm?. 5 серпня 2014. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  14. ↑ Israel: Venezuela Supplying Iran Nukes. www.cbsnews.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  15. ↑ Iran-Venezuela ties. www.timesofisrael.com. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
  16. ↑ У Ирана есть своя «Украина». Почему Тегеран поддерживает Армению и осуждает Азербайджан
  17. ↑ US Officials: Mossad Backing Iranian 'Terrorists'. Haaretz. 2 вересня 2012. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
  18. ↑ Fache, Wilson (10 грудня 2019). Inside the Unlikely, Unofficial Ties Between Israel and the Kurds. Haaretz. Процитовано 23 липня 2022.
  19. ↑ Israel aiding Syria's Kurds, advocating for them with U.S.: official. Reuters. 6 листопада 2019. Процитовано 23 липня 2022.
  20. ↑ Iraqis, bristling over Israeli airstrike, renew call for U.S. troops to get out. Los Angeles Times. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
  21. ↑ Israel, UAE and US working together to tackle Iran's 'escalating aggression': Report. Архів оригіналу за 8 November 2020. Процитовано 27 January 2020.
  22. ↑ Perry, Mark. Israel's Secret Staging Ground. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2020.
  23. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, November 25 [Оцінка російської наступальної кампанії, 25 листопада]. Інститут вивчення війни (англ.). 25 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  24. ↑ Tarzi, Amin, ред. (2009). Iranian Puzzle Piece: Understanding Iran in the Global Context (PDF) (Звіт). Marine Corps University. с. 72. Архів (PDF) оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 22 травня 2019.
  25. ↑ Why Hezbollah has openly joined the Syrian fight. Christian Science Monitor. ISSN 0882-7729. Процитовано 27 червня 2023.
  26. ↑ Кот, Роман Юрійович (2015). Роль радикальних ісламістських організацій у регіональному протистоянні Ірану, Саудівської Аравії та Катару (PDF). Національний університет «Острозька академія». с. 42.
  27. ↑ Intelligence Ministry D-G: Threat of Iranian dominance in region ‘immediate’. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 27 червня 2023.
  28. ↑ Death toll update | Five people, mostly Syrians, ki-lled in first Israeli airstrikes hitting Syria in 2023 • The Syrian Observatory For Human Rights. 3 січня 2023.
  29. ↑ а б Bassam, Laila; Al-Khalidi, Suleiman; Gebeily, Maya (8 січня 2024). Israel shifts to deadlier strikes on Iran-linked targets in Syria. Reuters. Процитовано 17 січня 2024.
  30. ↑ Israel's war-between-wars campaign in Syria most precise operation – report. MSN. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 8 жовтня 2023.
  31. ↑ SOHR exclusive | 2020: Israel strikes Syria nearly 40 times, killing some 215 members of Iranian and regime forces and proxy militias. Syrian Observatory for Human Rights. 1 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2024.
  32. ↑ AJLabs. Israel-Gaza war in maps and charts: Live tracker. Al Jazeera (англ.). Процитовано 10 липня 2024.
  33. ↑ 196 співробітників ООН
  34. ↑ Authorities name 582 soldiers, 61 police officers killed in Gaza war
  35. ↑ 639 солдатів, 63 поліцейських, 10 співробітників Шабаку, 843 цивільних
  36. ↑ В Газе погиб палестинский врач с российским гражданством
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ірано-ізраїльський_проксі-конфлікт&oldid=43493762