Ісламізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Словник ісламських термінівТермінологія


Ісламі́зм — політична ідеологія та практична діяльність, орієнтовані на створення умов, за яких будь-які протиріччя всередині суспільства і держави, де є мусульманське населення, а також міждержавні відносини повинні розв'язувати на основі норм шаріату. Інколи мова може йти про встановлення теократичної форми держави. У зв'язку з цим розвиваються ідеї особливої ісламської держави, ісламської економіки, а також особливого ісламського розуміння людських прав. Ісламізм, як ідеологію, розвинуто на основі обраних священних писань, текстів, легенд ісламу, історичних прецедентів, організаційного досвіду та сучасних образ і печалей. В основі такої ідеології лежить ісламський радикалізм.

Проблема визначення[ред. | ред. код]

Зважаючи на ставлення до даного феномену, визначення поняття можуть бути кардинально різними.

Фактично тотожним до поняття «ісламізм» є поняття «політичний іслам».

Причини ісламізму[ред. | ред. код]

Вияви ісламізму[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Александр Игнатенко. Халифы без халифата. Исламские неправительственные религиозно-политические организации на Ближнем Востоке: история, идеология, деятельность. — Москва: Наука, 1988. — 200 с.(рос.)
  • А. И. Ионова (ред.). Ислам: проблемы идеологии, права, политики. — Москва, 1985. — 276 с.(рос.)
  • Андрей Коровиков. Исламский экстремизм в арабских странах. — Москва: Наука, 1990. — 170 с.(рос.)
  • Роберт Ланда. Политический ислам: предварительные итоги. — Москва: Институт Ближнего Востока, 2005. — 286 с.(рос.)
  • Георгий Мирский. Исламизм, транснациональный терроризм и ближневосточные конфликты. — Москва: Высшая школа экономики, 2008. — 164 с.(рос.)
  • Виктор Спольников. Афганистан: исламская оппозиция. Истоки и цели. — Москва: Наука, 1990. — 192 с.(рос.)
  • Ervand Abrahamian, Khomeinism: Essays on the Islamic Republic, University of California Press, 1993, 200 pp.(англ.)
  • Nazih Ayubi, Political Islam: Religion and Politics in the Arab World, London: Routledge, 1993, 304 pp.(англ.)
  • Suroosh Irfani, Revolutionary Islam in Iran: Popular Liberation or Religious Dictatorship?, London: Zed Press, 1983, 268 pp.(англ.)
  • Ilich Ramírez Sánchez (avec Jean-Michel Vernochet), L'islam révolutionnaire, Éd. du Rocher, Monaco et Paris, 2003, 273 p.(фр.)
  • Bobby S. Sayyid, A Fundamental Fear: Eurocentrism and Emergence of Islamism, London, New York: Zed Press, 2004, 212 pp.(англ.)
  • Frédéric Volpi, Political Islam: A Critical Reader, London: Routledge, 2011, 471 pp.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]