Андрей Васіла
Андрей Васіла | ||
| ||
---|---|---|
1399 — 1371 | ||
Обрання: | 1371 | |
Попередник: | посада утворена | |
| ||
Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ, дипломат | |
Народження: | невідомо | |
Смерть: | 14 листопада 1398 Вільнюс | |
Священство: | епископ | |
Андрей Васіла, (відомий також як Андрей із Кракова, Андрей Полак (Поляк), Андрей Ястржембець, Васіла[1] ( лат. Andrius Vanagaitis Andrius Vanagaitis, лит. Andrius Krokuvietis Andrius Krokuvietis, пол. Andrzej Jastrzębiec; невідомо — 14 листопада 1398, Вільнюс) — католицький священник, релігійний діяч Великого князівства Литовського, дипломат. Хреститель язичницької Литви (1388). Перший єпископ Віленський (1387—1399) і Серетській (1371—1372).
Польський шляхтич, власник герба роду Ястржембець. У молодості вступив до католицького жебручого чернечий ордену францисканців. Навчався у Гнезно, служив у Кракові. Був проповідником в Мазовії, після чого місіонерствував у Литві.
Служив при угорському дворі, був сповідником Єлизавети Польської, майбутньої регентки Польського королівства (1370—1375). Брав участь у францисканській місії в Молдову, в результаті якої 31 липня 1370 року було створено Серетську єпархію. У травні наступного року Андрей став першим єпископом Серетським.
Вже у 1372 році Васіла повернувся до Польщі і очолив Галицьку архідієцезію.
У 1376—1386 роках — єпископ — суфраган Гнезненської архідієцезії.
У 1386 році Васіла сприяв укладенню шлюбу Ядвіги з великим князем Литовським Ягайлом, після укладення якого той дав згоду на створення Віленського єпископства.
1388 року король Ягайло відправив Васілу хрестити язичницьку Литву. Андрій здійснив хрещення Литви і став першим єпископом новоствореної Віленської єпархії.
Відомо, що в 1392 році Васіла ставив Вітовта на великокняжий литовський престол.
Постійно дбав про спорудження на місці язичницького капища собору Святого Станіслава у Вільнюсі. Єпископ Андрій спорудив там же капелу святого Андрія. Засновник францісканських монастирів у Ліді і Ошмянах. Заснував у Вільнюсі кафедральну школу (1397).
Відомий як добрий проповідник.
Після нього єпископом був призначений Якуб Пліхта, власник герба Знін або Жнін.
- ↑ Adam Boniecki, Poczet rodów w Wielkiém Księstwie Litewskiém w XV i XVI wieku s.3
- Piotr Nitecki, Biskupi Kościoła w Polsce w latach 965-1999. Słownik biograficzny, Warszawa 2000 (пол.)
- Андрей, епископ Виленский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)