Бодрий (есмінець, 1936)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Бодрий»
«Бодрый»
Однотипний з «Бодрим» есмінець «Розумний». Березень 1944
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу 7
Держава прапора СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
На честь другий корабель флоту на ім'я «Бодрий»
Корабельня ССЗ № 198, Миколаїв
Замовлено 21 грудня 1934
Закладено 31 грудня 1935
Спущено на воду 1 серпня 1936
Введено в експлуатацію 1 березня 1939
На службі 1939–1956
Виведений зі складу флоту 17 липня 1956
Статус 9 вересня 1962 року перетворений на плавучу мішень, посаджений на мілину біля Тендрівської коси
Бойовий досвід Друга світова війна
Кампанія на Чорному морі
Оборона Одеси
Оборона Севастополя
Битва за Кавказ
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1657 тонн (стандартна)
2039 тонн (повна)
Довжина 112,8 м
Ширина 10,2 м
Висота 3,27 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни ГТЗА-24
4 × парових котли
Гвинти 2
Потужність 50 500 к.с.
Швидкість 36,34 вузлів (67,3 км/год)
Дальність плавання 3130 миль (5780 км)
Екіпаж 245 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (4 × 1) × 130-мм гармати Б-13-2С
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 39-Ю
60 морських якірних мін КБ-3 або 65 мін зразка 1926 р., або 95 мін зразка 1912 р.
Зенітне озброєння 2 × 76-мм зенітні гармати 34-К
2 × 45-мм гармати 21-К
2 × 12,7-мм зенітних кулемети ДШК

«Бодрий» (рос. «Бодрый») — військовий корабель, ескадрений міноносець проєкту 7 військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни.

Есмінець «Бодрий» 31 грудня 1935 року закладений на верфі ССЗ № 198 (Завод ім. 61 комунара) у Миколаєві, 1 серпня 1936 року спущений на воду. 1 березня 1939 року корабель уведений до складу радянського Чорноморського флоту. Перебував у складі крейсерської бригади, де було два дивізіони есмінців; у другий дивізіон входили всі шість радянських ескадрених міноносців «сімок»: «Бодрий», «Бойкий», «Бистрий», «Беспощадний», «Бдительний» і «Безупречний». З них пережили війну лише перші два.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Есмінець «Бодрий» був головним есмінцем проєкту 7 миколаївської споруди. Офіційно включений до складу ЧФ через три з лишком місяці після приймання. У ході заводських та приймальних випробувань був виявлений ряд дефектів у конструкції корабля, через що довелося провести додаткові роботи щодо приведення корабля до бойового стану, зокрема були замінені торпедні апарати та артилерія головного калібру. На наступних однотипних есмінцях ці удосконалення здійснювалися вже під час будівництва.

До початку німецько-радянської війни «Бодрий» двічі проходив ремонти: гарантійний з липня 1939 року до квітня 1940 року у Миколаєві (на заводі № 198) і поточний із серпня по жовтень 1940 року в Севастополі (на заводі № 201).

1941[ред. | ред. код]

Початок війни есмінець зустрів у Севастополі, де проходив обслуговування. З початку бойових дій ніс дозорну службу, забезпечував ППО головної бази та прикривав відхід кораблів Дунайської флотилії. 18 липня кораблі цієї флотилії забезпечили евакуацію радянського десанту і незабаром 5 моніторів та 16 бронекатерів відступили під захистом легкого крейсера «Комінтерн», лідера «Харків» та есмінців «Бодрий» і «Шаумян» до Одеси[1].

Протягом серпня 1941 року брав активну участь в обороні Одеси; супроводжував транспорти, відбивав авіанальоти, обстрілював сухопутні позиції противника. У жовтні «Бодрий» взяв участь у евакуації одеського гарнізону та за чотири дні витратив величезну кількість боєприпасів.

16 грудня 1941 року есмінець, прийнявши на борт 227 людей десанту, вийшов у Туапсе, а звідти до Новоросійська. Через чотири дні «Бодрий» у складі загону командувача флотом віцеадмірала Октябрського П. С. (крейсера «Красний Крим», «Красний Кавказ», лідер «Харків» та есмінець «Незаможник») брав участь у прориві до обложеного Севастополя. Загін відбив атаки бомбардувальників Люфтваффе і доставив до міста 4 тисячі бійців 79-ї бригади морської піхоти. На борту «Бодрого» у цьому поході було 340 десантників, 6 протитанкових гармат та 35 т боєприпасів. Більше доби есмінець перебував у Севастополі, а ввечері 22 грудня пішов у Поті. Зенітникам корабля вдалося підбити один Junkers Ju 88[2].

1942[ред. | ред. код]

16 липня 1942 року під час перебування на завершальній стадії ремонту «Бодрий» був атакований 16 ворожими бомбардувальниками. Унаслідок ураження з повітря корабель зазнав величезних пошкоджень, і осів кормою на 5,7 м. Кормова частина «Бодрого» фактично відламалася. Два з половиною роки йшов ремонт корабля, і лише 31 грудня 1944 року, коли бойові дії на Чорному морі вже завершилися, есмінець повернувся до строю.

Після війни[ред. | ред. код]

Після війни есмінець продовжив службу у лавах радянського Чорноморського флоту. З 1951 до кінця 1953 року перебував на капітальному ремонті. 17 лютого 1956 року його вивели з бойового складу і переформували спочатку в судно-ціль ЦЛ-3, а 13 жовтня 1959 року на навчально-тренувальну станцію УТС-8. 9 вересня 1962 року станція була перетворена на плавучу мішень і незабаром посаджена на прибережну мілину на Тендровській косі при випробуваннях ракет КТЩ.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. ↑ В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2 (рос.)
  2. ↑ Бодрый (1936). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 29 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Балакин С. А. Легендарные «Семёрки». Эсминцы «сталинской» серии. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 208 с. ISBN 978-5-699-23784-5 (рос.)
  • Энциклопедия советских надводных кораблей 1941—1945. Платонов А. В. Полигон. 2002. стр. 187. (рос.)
  • Hill, Alexander (2018). Soviet Destroyers of World War II. New Vanguard. 256. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-2256-7.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бодрий_(есмінець,_1936)&oldid=36528582