Бойко Анатолій Іванович (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анатолій Бойко
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Іванович Бойко
Народження 2 березня 1947(1947-03-02)
  Миколаїв, СРСР
Смерть 26 травня 2024(2024-05-26) (77 років)
  Івано-Франківськ, Україна[1]
Поховання Івано-Франківськ[1]
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
«Суднобудівник-д» (Миколаїв)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968–1969 СРСР «Суднобудівник» (Миколаїв) 23 (0)
1970 СРСР «Трубник» (Нікополь) ? (?)
1972-1973 СРСР «Спартак» (Івано-Франківськ) 49 (0)
1974 СРСР СК «Луцьк» ? (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1998 Україна «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) (в.о.)
1999 Україна «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) (в.о.)
2000 Україна «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) (в.о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Бойко Анатолій Іванович (2 березня 1947, Миколаїв[2] — 26 травня 2024[3]) — радянський футболіст, що грав на позиції захисника та півзахисника. Відомий за виступами за українські клуби «Суднобудівник», івано-франківський «Спартак» та СК «Луцьк». По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився Анатолій Бойко в Миколаєві, і розпочав заняття футболом у групі підготовки місцевого клубу «Суднобудівник», де його першим тренером був Іван Олександрович Колбанов.[4] Дебютував Анатолій Бойко в головній команді рідного міста у 1968 році, та виступав у складі миколаївського клубу протягом двох сезонів, які були найуспішнішими для миколаївського клубу за час виступів у чемпіонатах СРСР. У 1968 році разом із командою Бойко став переможцем зонального турніру ІІ групи класу «А», і виступав у фінальному турнірі за право виходу до вищої ліги, у якому «корабели» поступились цим правом свердловському «Уралмашу». У 1969 році «Суднобудівник» вийшов до півфіналу Кубку СРСР, у якому поступились майбутньому переможцю турніру — львівським «Карпатам», а у чвертьфіналі переграли у Москві одну із найсильніших команд Радянського Союзу тих часів — московське «Торпедо»[5], проте у вирішальних кубкових матчах Бойко участі не брав.

У 1970 році Анатолій Бойко виступав у команді класу «Б» «Трубник» із Нікополя, а у 1971 році грав у складі аматорської команди «Авангард» із міста Орджонікідзе Дніпропетровської області.

У 1972 році отримав запрошення від футбольного клубу «Спартак» із Івано-Франківська, і у цьому ж році дебютував у складі прикарпатців у чемпіонаті СРСР серед команд другої ліги. Разом із командою став переможцем зонального турніру, що на той час вважався чемпіонатом УРСР, і у перехідних матчах разом із командою здобув путівку до першої ліги.[6] Анатолій Бойко грав у команді у дебютному для іванофранківців сезоні у першій лізі.[7][8] Останнім сезоном у професійному футболі для Анатолія Бойка стали виступи у армійському клубі СК «Луцьк» у сезоні 1974 року[9], після чого він завершив кар'єру футболіста.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри футболіста Анатолій Бойко переїхав до Івано-Франківська[10], працював у тренерському штабі місцевого клубу «Прикарпаття». Тричі — у 1998, 1999 та 2000 роках — виконував обов'язки головного тренера команди у період, коли івано-франківський клуб грав у вищій лізі чемпіонату України. За час виконання обов'язків головного тренера керував діями команди у 10 матчах.[11] Анатолій Бойко також обраний членом виконкому Івано-Франківської обласної федерації футболу.[12]

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Переможець зонального турніру другої групи класу А — 1968.
  • Переможець Чемпіонату УРСР з футболу 1972, що проводився у рамках турніру в шостій зоні другої ліги СРСР.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://sport.if.ua/2024/05/27/pishov-z-zhyttia-anatoliy-boyko/
  2. ↑ Календар «Брамок». 15 лютого — 15 березня (укр.). bramki.at.ua. 7 березня 2014. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 7 лютого 2016.
  3. ↑ https://versii.if.ua/novunu/pomer-legendarnyj-trener-i-veteran-frankivskoyi-futbolnoyi-komandy-spartak-anatolij-bojko/
  4. ↑ 100 лет назад родился Иван Колбанов, заслуженный тренер СССР по футболу (рос.). Елена Кураса, «Вечерний Николаев». 5 серпня 2010. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 7 лютого 2016.
  5. ↑ Муніципальному футбольному клубу Миколаїв — 90 років! Колектив другої ліги України відзначає ювілей. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 7 лютого 2016.
  6. ↑ Ювілей зі сльозами на очах (укр.). «Галицький Кореспондент». Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 7 лютого 2016.
  7. ↑ Наш календар: Дебют «Спартака» (укр.). bramki.at.ua. 11 квітня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 7 лютого 2016.
  8. ↑ 1973. Первая лига. Составы команд [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Статистика. Сезон 1974 (укр.). ФК «Волинь» Луцк. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 7 лютого 2016.
  10. ↑ Роман Григорчук: П'ять кроків до сотні (укр.). bramki.at.ua. 5 січня 2014. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 7 лютого 2016.
  11. ↑ УПЛ: за кого будемо вболівати? (укр.). bramki.at.ua. 12 липня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 7 лютого 2016.
  12. ↑ Тарас Клим — голова Івано-Франківської федерації футболу. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 7 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бойко_Анатолій_Іванович_(футболіст)&oldid=42658315