Білий Ніл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білий Ніл
Сталевий міст Бейлі[en] перетинає Білий Ніл у Джубі, Південний Судан
0°24′54.8000001″ пн. ш. 33°11′44.100000099994″ сх. д. / 0.41522° пн. ш. 33.19558° сх. д. / 0.41522; 33.19558
ВитікВікторія
• координати0°24′54.8000001″ пн. ш. 33°11′44.100000099994″ сх. д. / 0.41522° пн. ш. 33.19558° сх. д. / 0.41522; 33.19558
ГирлоНіл
• координати15°37′25.0000000996″ пн. ш. 32°30′7.0000000983992″ сх. д. / 15.62361° пн. ш. 32.50194° сх. д. / 15.62361; 32.50194
БасейнБасейн Нілу
Країни:Уганда, Танзанія, ДР Конго, Руанда, Південний Судан, Судан
Прирічкові країни:Уганда, Південний Судан, Судан
Довжина3700 км
Площа басейну:1,8 млн км²
Середньорічний стік878±0,001 м³/с
Притоки:Бахр-ель-Газаль, Собат
Водойми в русліВікторія, Альберт і Lake Nod
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бі́лий Ніл, Бахр-ель-Аб'яд (араб. النيل الأبيضan-nīl al-'abyaḍ) — назва середньої течії Нілу. Зливаючись з Блакитним Нілом, утворює річку Ніл. Витікає з озера Вікторія. Протікає по території Уганди, Південного Судану, Судану. На території Уганди має назви Вікторія-Ніл, Альберт-Ніл, на території Південного Судану — Бахр-ель-Джабаль.

У строгому сенсі, «Білий Ніл» належить до річки, що плине від озера Но на місці злиття річок Бахр-ель-Джебель і Бахр-ель-Газаль до злиття з Блакитним Нілом. Проте у широкому сенсі цей термін, Білий Ніл, належить до всього перебігу річки, що витікає з озера Вікторія (Вікторія-Ніл, Кйога-Ніл, Альберт-Ніл, Бахр-ель-Джебель). Назва також може застосовуватись до річок у верхів'ях озера Вікторія (близько 3700 км від найвіддаленіших джерел аж до Хартума).

Первинне джерело Білого Нілу було відкрито у 1937 році, коли німецький дослідник Берхарт Волдекер дослідив потічок Рутову що починається біля підніжжя гори Кікізі.

Верхів'я до озера Вікторія

[ред. | ред. код]

Кагера, яка впадає в озеро Вікторія за 40 км від танзанійського міста Букоба, є найдовшою притокою озера Вікторія.[1]

Джерелом Нілу можна вважати або Рувіронза, яка бере витоки в провінції Бурурі, Бурунді,,[2] або Ньяваронго, яка має витоки з лісу Нунгве Руанда.[3] Обидві річки зливаються біля водоспаду Русумо на кордоні Руанди і Танзанії.

В Уганді

[ред. | ред. код]

Річка, що витікає з озера Вікторія має назву Вікторія-Ніл. Після проходження ГЕС Оуен-Фолс, Кіїра біля витоку, річка плине через водоспад Буджагалі (місце ГЕС Буджагалі) приблизно за 15 кілометрів вниз по течії від Джинджі.

Потім Вікторія-Ніл тече на північ і захід через Уганду, утворюючи озеро Кйога в центрі країни, а потім плине на захід. у місті Карума-Фоллс, через річку перекинуто міст Карума (2°14′45.40″ пн. ш. 32°15′9.05″ сх. д. / 2.24594° пн. ш. 32.25251° сх. д. / 2.24594; 32.25251) в цьому ж місті на 2016 рік ведеться будівництво ГЕС Карума[4][5] в південно-східному кутку Національного парку Мерчисон-Фоллс.

Безпосередньо перед впадінням в озеро Альберт, річка прямує ущелиною сім метрів завширшки Мерчисон-Фоллс. Річка впадає в озеро Альберт навпроти Блакитних гір, Демократична Республіка Конго.

Річка, що витікає з озера Альберт на північ має назву Альберт-Ніл. Вона відокремлює субрегіон Уганди Західний Ніл від решти країни. Міст через Альберт-Ніл побудовано поблизу її витоку з озера, інших мостів через Альберт-Ніл у регіоні не є.

Гірський Ніл

[ред. | ред. код]

Назва річки Альберт-Ніл використовується для відрізка від озера Альберт до Німуле на півночі, де річка перетинає кордон Південного Судану і має назву Гірський Ніл або Бахр-ель-Джебель.

Бахр-ель-Джебель утворює Судд на терені Південного Судану, на терені Судду Бахр-ель-Джебель приймає притоку Бахр-ель-Газаль і утворює Білий Ніл. Річка прямує через столицю Південного Судану — місто Джуба.

Далі плинучі на північ річка досягає столиці Судану — міста Хартум, де зливається з Блакитним Нілом утворюючи Ніл.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. McLeay, cam (2 липня 2006). The truth about the source of R. Nile. New Vision. Архів оригіналу за 9 квітня 2011. Процитовано 4 квітня 2011.
  2. Nile River. Архів оригіналу за 10 січня 2007. Процитовано 5 лютого 2011.
  3. BBC News (31 березня 2006). Team reaches Nile's 'true source'. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2011.
  4. Holland, Hereward (8 травня 2009). Uganda To Increase Capacity of Electricity Project. Reuters. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
  5. Wacha, Joe (29 жовтня 2011). Uganda Oil Money to Finance Karuma Power Project. Uganda Radio Network Online. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]