Біотоценогенез
Біотоценогенез (від біота, ценоз і грец. genesis — походження: Биков, 1970) — єдиний процес еволюції видів (біота) і біоценозів як ценоекосистем. Еволюція видів (біотогенез, видоутворення) відбувається паралельно з еволюцією біоценозів (в зміні їх біоценогенезів). Здійснюється шляхом все зростаючої асоцийованості видів, особливо у зв'язку зі спеціалізацією біотрофії, ускладненням трофічних мереж (включаючи консорції), ускладненням обміну речовин із зовнішнім середовищем, особливо по лінії біохімічних процесів ґрунтоутворення.
Як еволюція видів, так і еволюція біоценозів регулюються одними і тими ж каналами зв'язків — трофічними і медіопативними. А здійснюються вони під контролем кліматичних факторів, що змінюються.
Біотрофія має характер хижацтва, або епізатизму, паразитизму і симбіозу.
- Каландадзе Н. Н., Раутиан А. С. Сопряженная эволюция наземных и водных тетрапод конца палеозоя — начала мезозоя // Экосистемные перестройки и эволюция биосферы. Вып.1. — М.: Недра? 1994. — С.174-180.
- Вахрушев А. А., Раутиан А. С. Исторический подход к экологии сообществ // Журн. общ. биол. — 1993. — Т. 54. — № 5. — С. 532–553.
- Жерихин В. В. Биоценотическая регуляция эволюции //Палеонтол. журн. — 1987. — № 1. — С. 3-12.
- Жерихин В. В. Основные закономерности филоценогенетических процессов (на примере неморских сообществ мезозоя и кайнозоя) / Автореф. докт. дисс. — М.: Изд. ПИН РАН, 1997. — 80 с.
- Раутиан А. С., Жерихин В. В. Модели филоценогенеза и уроки экологических кризисов геологического прошлого // Журн. общ. биол. — 1997. — Т. 58. № 4. — С. 20-47.
- Шварц С. С. Экологические закономерности эволюции. — М.: Наука, 1980.
- Раутиан А. С., Сенников А. Г. Отношения хищник-жертва в филогенетическом масштабе времени // Экосистемные перестройки и эволюция биосферы. — М.: Издание Палеонтол. ин-та, 2001. — Вып 4. — С. 29-46. [[https://web.archive.org/web/20130623055230/http://evolbiol.ru/hzh.htm Архівовано 23 червня 2013 у Wayback Machine.]]
