Віктор Маєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Маєр
нім. Victor Meyer
Народився 8 вересня 1848(1848-09-08)[1][2][…]
Берлін, Німецький союз[4][5][6]
Помер 8 серпня 1897(1897-08-08)[1][2][…] (48 років)
Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецька імперія[4][5][6]
·отруєння ціаністим каліємd[5]
Поховання Берґфрідгофd
Місце проживання Німеччина, Швейцарія
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Діяльність хімік, винахідник, викладач університету
Alma mater Гайдельберзький університет
Галузь хімія
Заклад Штутгартський університет, Федеральна вища технічна школа Цюріха, Гайдельберзький університет, Геттінгенський університет
Посада екстраординарний професор[5][6], професор[5][6], професор[5][6] і професор[5][6]
Науковий ступінь докторський ступінь[5]
Науковий керівник Роберт Бунзен, Еміль Ерленмейєр
Вчителі Роберт Вільгельм Бунзен[5][6]
Еміль Ерленмеєр[5]
Hermann Franz Moritz Koppd[5] і Герман фон Гельмгольц[5][6]
Відомі учні Heinrich Biltzd
Аспіранти, докторанти Макс Боденштейнd
Jocelyn Field Thorped
Emil Knoevenageld
Heinrich Biltzd
Wilhelm Michlerd
Членство Американська академія мистецтв і наук
Прусська академія наук[5]
Леопольдина[7][8][5]
Баварська академія наук[5]
Геттінгенська академія наук[5]
Уппсальське королівське наукове товариствоd[5]
Батько Jacques Meyerd[5][6]
Брати, сестри Richard Meyerd[5][6]
Діти Hilde Stielerd[5]
Нагороди
Автограф

CMNS: Віктор Маєр у Вікісховищі

Віктор Маєр (нім. Victor Meyer; 8 вересня 1848, Берлін, Німеччина — 8 серпня 1897, Гайдельберг, Німеччина) — німецький хімік. Зробив значний внесок в органічну та неорганічну хімії. Він став відомим за винахід приладу для визначення густини пари (апарат Віктора Маєра).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Маєр вперше отримав (1872) і досліджував аліфатичні нітросполуки; встановив, що при дії азотистої кислоти первинні нітросполуки утворюють нітролові кислоти, а вторинні — псевдонітроли; провів відновлення нітросполук в алкілгідроксіламіни і аміни. У 1882 відкрив у бензольній фракції кам'яновугільної смоли тіофен; вивчив властивості тіофену і багатьох його похідних. Відкрив реакцію альдегідів і кетонів з гідроксиламіном і вперше отримав оксими. Вперше (1892) отримав йодозо-, йодо-і йодонієві сполуки. Ввів уявлення про «просторових ускладненнях» при хімічних реакціях; запропонував метод визначення молекулярної ваги речовин за густиною їхньої пари (1878—1880).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]