Вільям Кроу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Кроу
William J. Crowe
Народження2 січня 1925(1925-01-02)
США Ла-Грейндж, округ Олдем, Кентуккі
Смерть18 жовтня 2007(2007-10-18) (82 роки)
США Бетесда, Меріленд
серцево-судинні захворювання
ПохованняUnited States Naval Academy Cemeteryd
КраїнаСША США
Приналежність Військово-морські сили США
Рід військпідводні сили
ОсвітаУніверситет Оклахоми
Військово-морська Академія США
Стенфордський університет
Принстонський університет
Роки служби1946 — 1989
ПартіяДемократична партія США
Звання Адмірал
Формування«Кермік»
«Флаїнг Фіш»
«Клемагор»
«Ваху»
КомандуванняГолова Об'єднаного комітету начальників штабів США
Тихоокеанське Командування Збройних сил
Об'єднане командування ОЗС НАТО Неаполь
31-ша дивізія ПЧ
«Траут»
Війни / битвиВійна у В'єтнамі
Нагороди
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» ВПС США
Медаль «За видатні заслуги» ВПС США
Медаль «За видатні заслуги» Берегової охорони США
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Бронзова Зірка (США)
Бронзова Зірка (США)
Медаль ВПС (США)
Медаль ВПС (США)
Президентська відзнака частині (США)
Президентська відзнака частині (США)
Подяка за похвальну службу частині ВМС (США)
Президентська медаль Свободи
Президентська медаль Свободи
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За Американську кампанію»
Окупаційна медаль армії (США)
Окупаційна медаль армії (США)
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль «За службу у В'єтнамі» (США)
Медаль «За службу у В'єтнамі» (США)
Медаль за гуманітарну допомогу (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Орден «За видатні заслуги» ВМС Південного В'єтнаму 2-го класу Хрест «За хоробрість» (Південний В'єтнам) Медаль Честі збройних сил Південного В'єтнаму 1-го ступеня
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Лицар Великого Хреста ордена Корони Таїланду Медаль Тонг-Іл ордену Національної безпеки (Республіка Корея)
Хрест «За хоробрість підрозділу» (Південний В'єтнам) Медаль «За В'єтнамську кампанію» (Південний В'єтнам)

Вільям Джеймс Кроу молодший (англ. William James Crowe Jr.; 2 січня 1925, Ла-Грейндж — 18 жовтня 2007, Бетесда) — американський воєначальник, адмірал Військово-морських США (1980), 11-й голова Об'єднаного комітету начальників штабів США (19851989). Командувач Тихоокеанського Командування Збройних сил США (1983—1985) та Об'єднаного командування ОЗС НАТО в Неаполі (1980—1983). Учасник війни у В'єтнамі. Після виходу у відставку Голова Ради Президента та контрольно-наглядової ради з розвідки, а згодом Посол Сполучених Штатів у Великій Британії (1994—1997).

Біографія

[ред. | ред. код]

Військова кар'єра


Вільям Джеймс Кроу молодший народився 2 січня 1925 року в містечку Ла-Грейндж, в окрузі Олдем, штату Кентуккі. На початку Великої депресії батько В.Кроу переїхав до Оклахома-Сіті, де сім'я почала нове життя. У червні 1946 року В.Кроу завершив навчання на прискорених курсах підготовки морських фахівців і у 1947 року пройшов навчання у Військово-морській академії в Аннаполісі, Меріленд.

З 1954 до 1955 року служив асистентом військово-морського помічника Президента Д.Ейзенхауера. З 1956 до 1958 проходив службу начальником штабу на підводному човні «Ваху». З 1958 року В.Кроу помічник заступника керівника військово-морських операцій ВМС США. 1960 році його призначили командиром підводного човна «Траут» з базуванням на Чарльстоні у Південній Кароліні. З 1962 року він поступив на навчання до Стенфордської школи освіти, отримав диплом магістра наук, по завершенні повного курсу навчання на запрошення адмірала Г.Ріковера взяв участь у програмі ядерних рушійних установок для підводних човнів, що розроблялися на той час. Згодом навчався у Принстонському університеті, здобув освітній рівень майстра наук та доктора політології.

За часів В'єтнамської війни служив головним радником при Річкових силах ВМС В'єтнаму.

З 1969 року повернувся додому, ще очолив 31-шу дивізію підводних човнів, з базуванням на ВМБ Сан-Дієго в Каліфорнії. 1973 році підвищений у контр-адмірали та призначений заступником директора стратегічного планування, політики, ядерних програм в офісі керівника військово-морськими операціями. З 1976 року командувач ВМС Середнього Сходу, через рік підвищений у віце-адмірали та став заступником керівника військово-морських операцій з планування та операцій. У 1980 році В.Кроу став командувачем Об'єднаного командування ОЗС НАТО в Неаполі, а з 1983 року очолив Тихоокеанське Командування Збройних сил США.

10 липня 1985 року адмірал В.Кроу призначений Президентом США Р.Рейганом на посаду 11-го голови Об'єднаного комітету начальників штабів США, на цій посаді він перебував до 1989 року. Після завершення служби звільнився у запас.

1993 році Б.Клінтон призначив відставного адмірала В.Кроу Головою Ради Президента та одночасно головою контрольно-наглядової ради з розвідки, у веденні якого перебувала уся розвідувальна спільнота Сполучених Штатів. Однак, вже в 1994 році Президент призначив В.Кроу послом до Великої Британії, де він перебував у посаді до 1997.

Вільям Кроу помер 18 жовтня 2007 року у віці 82 років у Національному військово-морському шпиталі Бетесди, у Меріленді.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
адмірал
Роберт Лонг

12-й
Командувач
Тихоокеанського Командування ЗС США

1 липня 1983 — 18 вересня 1985
Наступник:
адмірал
Рональд Гейс
Попередник:
генерал
Джон Вессі

11-й
Голова
Об'єднаного комітету начальників штабів США

1 жовтня 1985 — 30 вересня 1989
Наступник:
генерал
Колін Павелл
Керівництво політичними (урядовими) установами
США
Попередник:
адмірал
Боббі Інмен
ТВО
Голова
Ради Президента з розвідки

20 січня 1993 — 26 травня 1994
Наступник:
Лес Еспін
Попередник:
Джеймс Томпсон
Голова
контрольно-наглядової ради з розвідки

20 січня 1993 — 26 травня 1994
Наступник:
Ентоні Гаррінгтон
Керівництво дипломатичними установами
США
Попередник:
Раймонд Сайтс

Посол
США у Великій Британії

13 травня 1994 — 20 вересня 1997
Наступник:
Філіп Ледер