Координати: 32°3′13.402800099993″ пн. ш. 48°50′55.273200099993″ сх. д. / 32.05372° пн. ш. 48.84869° сх. д. / 32.05372; 48.84869

Гідравлічна система у Шуштарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гідравлічна система у Шуштарі
32°3′13.402800099993″ пн. ш. 48°50′55.273200099993″ сх. д. / 32.05372° пн. ш. 48.84869° сх. д. / 32.05372; 48.84869
Країна Іран[1][2]
РозташуванняShushtar Countyd[1][2]
Типархітектурний ансамбль[2]
пам'ятка культури[1] і гідросистемаd
Площа240,4152 га і 1572,2009 га
Стильсасанідська архітектураd[2]
Гідравлічна система у Шуштарі. Карта розташування: Іран
Гідравлічна система у Шуштарі
Гідравлічна система у Шуштарі
Гідравлічна система у Шуштарі (Іран)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Історична гідравлічна система Шуштара
Shushtar Historical Hydraulic System [3]
Світова спадщина
Чехель Сотун
32°3′13.32″ пн. ш. 48°50′55.32″ сх. д. / 32.05370° пн. ш. 48.84870° сх. д. / 32.05370; 48.84870
КраїнаІран
ТипКультурний
Критеріїi, ii, v
Об'єкт №1315
РегіонАзія і Океанія
Зареєстровано:2009 (33 сесія)
Гідравлічна система у Шуштарі (Іран)
Гідравлічна система у Шуштарі
Мапа
CMNS: Гідравлічна система у Шуштарі у Вікісховищі

Історична гідравлічна система у Шуштарі (перс. سازه‌های آبی شوشتر‎) — острівне місто Сасанідської епохи зі складною системою зрошення. Знаходиться в Ірані у остані Хузестан.[4][5] Він був включений ЮНЕСКО в список Світової спадщини в 2009 році і став 10-м об'єктом культурної спадщини Ірану, внесеним у цей список ООН.[4][6]

Опис

[ред. | ред. код]

Інфраструктура Шуштара включала водяні млини, греблі, тунелі і канали. Водозлив ГарГар був побудований на водяних млинах і водоспадах. Канал Болайті розташований на східній стороні водяних млинів і водоспадів і виконує функцію постачання води від позаду моста ГарГар на східну сторону водяних млинів і спрямування води з річки, щоб не допустити пошкодження водяних млинів. Тунель Даханеє шахр є одним з трьох основних тунелів, який доставляли воду зі сховища вище водозливу Гаргар на водяні млини. Канал Сех корех направляє воду зі сховища вище водозливу Гаргар на західну сторону. Водяні млини й водоспади формують ідеальну модель приборкання води для роботи млинів.[4][6]

Банд-є-Кайсар («Дамба цезаря»), давньоримський водозлив довжиною 500 м через Карун, була ключовою спорудою комплексу, яка разом з Банд-і-Мізан, утримувала і перерозподіляла річкову воду в зрошувальні канали території.[7] Побудована римлянами в 3-му столітті нашої ери за наказом Сасанідів,[8] дамба була найбільш східним давньоримським мостом і римською греблею[9] і першою спорудою в Ірані, яка поєднала міст з греблею.[10]

Частини зрошувальної системи, як кажуть, мають витоки за часів Дарія Великого, Ахменідського царя Ірану. Частково вона складається з пари основних обхідних до річки Карун, один з яких все ще знаходиться у використанні сьогодні. Він постачає воду у місто Шуштар через тунелі.[4] Територія включає фортецю Селастель, яка є віссю для роботи гідравлічної системи. Вона також складається з вежі для вимірювання рівня води, мостів, гребель, млинів, басейнів та фонтанів.[4][6]

Система виходить на рівнину на південь від міста, де її вплив включає в себе надання сприяння у землеробстві на території під назвою Міанаб (Mianâb) і посадці садів.[6] Власне вся територія між двох обхідних (Шутают і Гаргар) на річці Карун називається Міанаб (Mianâb) та є островом з містом Шуштар на його північній частині.[11]

Гідравлічна система була названа ЮНЕСКО «шедевром творчого генія».[12]

ShushtarMAP

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. ↑ а б в г https://iranarchpedia.ir/entry/17429
  3. ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
  4. ↑ а б в г д UNESCO registers Iran's Shushtar water system [Архівовано 29 вересня 2012 у Wayback Machine.], PressTV, Retrieved on May 1, 2010.
  5. ↑ Shushtar [Архівовано 4 червня 2010 у Wayback Machine.], world heritage sites, retrieved on May 1, 2010.
  6. ↑ а б в г Shushtar Historical Hydraulic System [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.], ЮНЕСКО, Retrieved on May 1, 2010.
  7. ↑ Length: Hodge, 1992, с. 85; Hodge, 2000, с. 337f.; extensive irrigation system: O'Connor, 1993, с. 130
  8. ↑ Smith, 1971, с. 56—61; Schnitter, 1978, с. 32; Kleiss, 1983, с. 106; Vogel, 1987, с. 50; Hartung та Kuros, 1987, с. 232; Hodge, 1992, с. 85; O'Connor, 1993, с. 130; Huff, 2010; Kramers, 2010
  9. ↑ Schnitter, 1978, с. 28, fig. 7
  10. ↑ Vogel, 1987, с. 50
  11. ↑ C. J. Edmonds, East and West of Zagros, BRILL, 2009, ISBN 9004173447; Page 157.
  12. ↑ Check out 13 emerging wonders of the world [Архівовано 29 січня 2013 у Archive.is], msn news, Retrieved on May 1, 2010.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hartung, Fritz; Kuros, Gh. R. (1987), Historische Talsperren im Iran, у Garbrecht, Günther (ред.), Historische Talsperren, т. 1, Stuttgart: Verlag Konrad Wittwer, с. 221—274, ISBN 3-87919-145-X
  • Hodge, A. Trevor (1992), Roman Aqueducts & Water Supply, London: Duckworth, с. 85, ISBN 0-7156-2194-7
  • Huff, Dietrich (2010), Bridges. Pre-Islamic Bridges, у Yarshater, Ehsan (ред.), Encyclopædia Iranica Online
  • Kleiss, Wolfram (1983), Brückenkonstruktionen in Iran, Architectura, 13: 105–112 (106)
  • Kramers, J. H. (2010), Shushtar, у Bearman, P. (ред.), Encyclopaedia of Islam (вид. 2nd), Brill Online
  • O'Connor, Colin (1993), Roman Bridges, Cambridge University Press, с. 130 (No. E42), ISBN 0-521-39326-4
  • Schnitter, Niklaus (1978), Römische Talsperren, Antike Welt, 8 (2): 25–32 (32)
  • Smith, Norman (1971), A History of Dams, London: Peter Davies, с. 56—61, ISBN 0-432-15090-0
  • Vogel, Alexius (1987), Die historische Entwicklung der Gewichtsmauer, у Garbrecht, Günther (ред.), Historische Talsperren, т. 1, Stuttgart: Verlag Konrad Wittwer, с. 47–56 (50), ISBN 3-87919-145-X

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гідравлічна_система_у_Шуштарі&oldid=42470071