Далбаванцин
Систематична назва (IUPAC) | |
2-deoxy-1-O-[(3S,15R,18R,34R,35S,38S,48R,50aR)-5,31-dichloro-38-{[3-(dimethylamino)propyl]carbamoyl}-6,11,34,40,44-pentahydroxy-42-(α-D-mannopyranosyloxy)-15-(methylamino)-2,16,36,50,51,59-hexaoxo-2,3,16,17,18,19,35,36,37,38,48,49,50,50a-tetradecahydro-1H,15H,34H-20,23:30,33-dietheno-3,18:35,48-bis(iminomethano) 4,8:10,14:25,28:43,47-tetrametheno[1,14,6,22]dioxadiazacyclooctacosino[4,5-m][10,2,16]benzoxadiazacyclotetracosin-56-yl]-2-[(10-methylundecanoyl)amino]-β-D-glucopyranuronic acid | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | |
PubChem | |
DrugBank | |
Хімічні дані | |
Формула | C88H100Cl2N10O28 |
Мол. маса | 1816,7 г/моль |
SMILES | & |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | 100% |
Метаболізм | гепатичний |
Період напіврозпаду | 327 год. |
Виділення | нирковий, фекалії |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності |
? |
Лег. статус | |
Шляхи введення | в/в |
Далбаванцин (англ. Dalbavancin) — напівсинтетичний антибіотик з групи глікопептидних антибіотиків для внутрішньовенного застосування.[1][2] Він застосовується для лікування важких інфекцій шкіри, спричинених грам-позитивними бактеріями. За хімічною структурою далбаванцин є ліпоглікопептидом, подібним до тейкопланіну.[3] Початково далбаванцин досліджувався компанією «Vicuron Pharmaceuticals», а після придбання її корпорацією «Pfizer» з 2005 року дослідженнями та маркетингом препарату в США займався «Pfizer».[4] Прете першу заявку на схвалення далбаванцину FDA відхилило у грудні 2007 року.[5] Після цього у вересні 2008 року «Pfizer» вирішив припинити подальші дослідження далбаванцину[6], та продав права на препарат компанії «Durata Therapeutics», яка у грудні 2009 року розпочала нове клінічне дослідження ІІІ фази щодо ефективності препарату при важких інфекцій шкіри та її придатків.[7] Попередні результати цього дослідження у 2012 році були обнадійливими[8], зокрема далбаванцин виявився ефективнішим за ванкоміцин при лікуванні інфекцій шкіри.[9] У 2014 році після повторної заявки FDA схвалило далбаванцин для лікування інфекцій шкіри та її придатків.[10]
Далбаванцин — напівсинтетичний антибіотик з групи глікопептидних антибіотиків. Механізм дії препарату полягає у порушенні синтезу стінки грампозитивних бактерій шляхом інгібування полімеризації пептидогліканів клітинної стінки та інгібування зшивання структур клітинної стінки шляхом порушення трансгліколізації та транспептидації.[1][3] До препарату 'чутливі грампозитивні аеробні та анаеробні мікроорганізми: стафілококи (в тому числі метицилінорезистентні), стрептококи (у тому числі пневмококи) та ентерококи.[1][3][10] Грам-негативні бактерії нечутливі до далбаванцину.[1][3][11] Згідно проведених клінічних досліджень, внутрішньовенне введення далбаванцину раз на тиждень було настільки ж ефективним, як спочатку внутрішньовенне, а пізніше пероральне застосування лінезоліду щоденно.[2] Далбаванцин in vitro пригнічує чутливі бактерії у менших концентраціях, ніж ванкоміцин[11], хоча дещо поступається оритаванцину.[3]
Після парентерального введення далбаванцин повільно розподіляється в організмі, біодоступність складає 100 % після внутрішньовенного введення. Препарат добре (на 93 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Далбаванцин частково метаболізується в печінці, виділяється з організму частково у виглді метаболітів, частково в незміненому вигляді переважно нирками, частково з фекаліями. Початковий період напіввиведення антибіотику становить 207 годин, термінальний 345 годин (у середньому 327 годин), та практично не змінюється при порушеннях функції печінки і нирок.[1][10][3]
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Далбаванцин застосовують при гострих інфекціях шкіри та її додатків у дорослих, спричинених чутливими до антибіотику бактеріями, у тому числі з явищами бактеріємії.[1][10]
Загальна частота побічних ефектів при застосуванні далбаванцину нижча, ніж у подібних по хімічній структурі антибіотиків.[3] При застосуванні далбаванцину можливі наступні побічні ефекти[1]:
- Алергічні реакції — шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, кашель, бронхоспазм. При швидкому внутрішньовенному введенні препарату вкрай рідко випадки так званого «синдрому червоної людини», що спричинює швидке вивільнення гістаміну з базофілів, та проявляється гіперемією верхньої половини тулуба, тахікардією, гіпотензією, болем за грудниною, припливами до верхньої половини тулуба і обличчя.
- З боку травної системи — нудота, блювання, діарея або запор, кандидоз ротової порожнини, біль у животі, диспепсія, порушення функції печінки, порушення апетиту.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, порушення смаку, безсоння.
- Інші побічні ефекти — вульвовагінальний кандидоз, інфекції сечових шляхів.
- Зміни в лабораторних аналізах — еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитоз, нейтропенія, анемія.
- Місцеві реакції — біль і гіперемія у місці введення.
Далбаванцин протипоказаний при підвищеній чутливості до глікопептидних антибіотиків та особам у віці до 18 років. З обережністю рекомендується застосовувати під час вагітності, годування грудьми та при важких порушеннях функції печінки.[1]
Далбаванцин випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій по 500 мг.[10][12]
- ↑ а б в г д е ж и Далбаванцин [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Эффективность нового антибиотика далбаванцина при осложнённых инфекциях кожи и мягких тканей [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж Далбаванцин в терапии инфекций кожи и мягких тканей (рос.)
- ↑ Разрешение на маркетинг далбаванцина в США [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ UPDATE 1-Pfizer says US FDA wants more data on antibiotic. Dec 2007. Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 23 серпня 2020.
- ↑ Pfizer Will Withdraw Global Marketing Applications for Dalbavancin to Conduct a New Trial (Пресреліз). Pfizer Inc. 9 вересня 2008. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 11 вересня 2008. (англ.)
- ↑ Durata Begins Dalbavancin Study Enrollment. [Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Durata Therapeutics Announces Phase 3 Clinical Trial Results for Dalbavancin in the Treatment of ABSSSI [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Dalvance's safety and efficacy clinical trial ABSSSI, Results showed Dalvance was as effective as vancomycin [Архівовано 27 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д Dalbavancin Hydrochloride [Архівовано 16 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б PMC 2503664 «Dalbavancin in the treatment of complicated skin and soft-tissue infections: a review.» [Архівовано 28 серпня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Далбаванцин. Список препаратов [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- https://www.rlsnet.ru/mnn_index_id_6806.htm [Архівовано 6 грудня 2019 у Wayback Machine.]