Жозеф Бертран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозеф Бертран
фр. Joseph Bertrand
Народився 11 березня 1822(1822-03-11)[1][2][…]
former 12th arrondissement of Parisd, Париж[4][5][6]
Помер 5 квітня 1900(1900-04-05)[1][7] (78 років)
Париж[8][9][5]
Країна  Франція
Діяльність математик, економіст, професор
Alma mater Політехнічна школа[10]
Ліцей Сент-Луї
Гірнича школа Парижа
Галузь теорія ймовірностей, диференціальна геометрія і теорія чисел
Заклад Колеж де Франс[11]
Ліцей Сент-Луї
Вища нормальна школа
Посада seat 40 of the Académie françaised і президент[12]
Аспіранти, докторанти Désiré Andréd[13]
Désiré Andréd[10]
Членство Лондонське королівське товариство
Паризьке філоматичне товариствоd
Французька академія
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Національна академія дей-Лінчей
Російська академія наук
Société de l’histoire de Franced
Туринська академія наук[5]
Батько Alexandre Jacques François Bertrandd
Брати, сестри Alexandre Bertrandd
Діти Marcel Bertrandd
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (8 квітня 1875)


CMNS: Жозеф Бертран у Вікісховищі

Жозеф Луї Франсуа Бертран (фр. Joseph Louis François Bertrand; 11 березня 1822, Париж — 5 квітня 1900, Париж) — французький математик, який працював в галузі теорії чисел, диференціальної геометрії, теорії ймовірності та термодинаміки.

Біографія[ред. | ред. код]

Син фізика Олександра Жака Франсуа Бертрана і брат археолога Олександра Бертрана[en].

Був професором Політехнічної школи і Коледжу Франції. Був членом Паризької академії наук і її беззмінним секретарем протягом 26 років.

В 1845 році висунув гіпотезу про існування принаймні одного простого числа між числами і для будь-якого . Це твердження, яке називається постулатом Бертрана, було доведено П. Л. Чебишовим в 1850 році.

Бертран також відомий формулюванням парадоксів теорії ймовірності, які стимулювали плідну дискусію з обґрунтування цієї науки[14]. Парадокса Бертрана має велике значення в економіці.

В економіці ним була переглянута теорія олігополії, зокрема, модель конкуренції по Курно. Сформульована ним модель конкуренції показує, що в умовах цінової конкуренції висновки Курно не виконуються. Рівновага в даній моделі досягається на рівні ціни досконалої конкуренції.

Його книга Термодинаміка у розділі XII вказує, що термодинамічна ентропія і температура визначаються тільки для оборотних процесів. Він був одним з перших, хто вказав на це.

У 1858 році він був обраний іноземним членом Королівської Шведської академії наук.

Роботи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. база даних Léonoreministère de la Culture.
  4. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/62864/Joseph-Bertrand
  5. а б в www.accademiadellescienze.it
  6. Archives de Paris — С. 49.
  7. Annuaire prosopographique : la France savante
  8. http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Bertrand.html
  9. https://data.bnf.fr/en/12386552/joseph_bertrand/
  10. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  11. Список професорів Колеж де Франс
  12. Французька академія наук — 1666.
  13. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  14. Майстров Л. Є. Теорія ймовірностей. Історичний нарис. — Μ. : Наука, 1967. -. — С. 279-285.

Посилання[ред. | ред. код]