Збіґнєв з Бжезя
| Збіґнєв з Бжезя | |
|---|---|
| пол. Zbigniew z Brzezia | |
 Герб Задора | |
| Псевдо | Збіґнєв з Бжезя і Влодзіслав'я |
| Народився | 1360 Бжезе, Ґміна Клай, Велицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 1425 |
| Країна |  Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | дипломат, посадова особа |
| Учасник | Грюнвальдська битва |
| Посада | Великий маршалок коронний |
| Термін | 1399 — 1425 |
| Попередник | Дмитро з Стоянець і Гораю |
| Наступник | Вавржінец Заремба з Калинова |
| Рід | Лянцкоронські |
| Батько | Пшедбор із Бжезя |
| У шлюбі з | Ганна Ганні з Тенчина |
| Діти | Миколай Лянцкоронський з Бжезя Ян Лянцкоронський з Бжезя Збіґнєва |
Збіґнєв з Бжезя (пол. Zbigniew z Brzezia) — польський державний і військовий діяч, дипломат, великий маршалок коронний (1399—1425), староста краківський (1409—1410), лелювський, добжинський (1412—1413).
Збіґнєв з Бжезя походив з польського шляхетського роду герба «Задора» з села Бжезє. Старший син великого маршалка коронного Пшедбора з Бжезя (пом. 1387/1388), якому у 1370 році Казимир III Великий дарує маєтки у Водзіславі та навколишніх землях[1].
Збіґнєв з Бжезя був соратником польського короля Владислава II Ягайло, від його імені їздив з посольством до імператора Священної Римської імперії і короля Угорщини Сиґізмунда Люксембурзького.
У 1408 році Збіґнєв з Бжезя очолив польське військо, яке було відправлене на допомогу великому князю литовському Вітовту, котрий воював із Великим князівством Московським.
Під час Ґрюнвальдської битви у 1410 році Збіґнєв з Бжезя командував 34-ю хоругвою коронного маршалка.
У 1413 році він брав участь у підписанні акту Городельської унії між Польщею та Великим князівством Литовським[2].
Збіґнєв з Бжезя був двічі одружений. Його першою дружиною була Ганна, походження якої невідоме. Діти від першого шлюбу:
- Миколай Лянцкоронський з Бжезя (пом. 1462), маршалок надвірний коронний (1425-1434), підстолія краківський (1435), великий маршалок коронний (1440-1462), староста сондецький, віслицький і ново-корчинський.
Близько 1420 року вдруге одружився з Ганною з Тенчина (пом. 1445/1451), дочкою підстолія краківського і каштеляна Войницкого Анджея з Тенчина (пом. після 1414) і Ганни з Горая. Діти від другого шлюбу:
- Ян Лянцкоронський з Бжезя (пом. 1451), маршалок надвірний коронний (1448-1451)
- Збіґнєва, чоловік — Лукаш з Слупса
- Paweł Jasienica: Myśli o dawnej Polsce. Warszawa: Czytelnik, 1990, s. 236;
- Zbigniew z Brzezia. Internetowa encyklopedia PWN (Polish) . Wydawnictwo Naukowe PWN. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 17 січня 2008.
- Zbigniew z Brzezia. WIEM Encyklopedia (Polish) . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 січня 2008.
- Документи до історії сіл Галичини 1772–1815 рр. у родинному архіві Лянцкоронських.
- Студії з історії польського села наприкінці XVIII – на початку XIX століть. Збірник наукових праць під редакцієюТомаша Карґоля, Богдани Петришак і Кшиштофа Слюсарка.
- ↑ Stanisław Cynarski Dzieje rodu Lanckorońskich z Brzezia. — Warszawa Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996. — ISBN 83-01-12160-2.(пол.)
- ↑ Statuta, Prawa Y Constitucie Koronne Łacinskie Y Polskie z Statutow Łaskiego Y Herborta Y Z Constituciy Koronnych Zebrane, Kraków 1600, s. 749.(пол.)
- ІСТОРІЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ ПРІЗВИЩА «КАЗИРОД» [Архівовано 19 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Lanckorońscy (пол.).
