Очікує на перевірку

Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт
Народився26 жовтня 1825(1825-10-26)[1][2][3]
Ойтін, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер7 лютого 1884(1884-02-07)[4][1][2] (58 років)
Афіни, Греція
ПохованняПерше афінське кладовище
Країна Велике герцогство Ольденбурзьке
Діяльністьастроном
ЗакладБоннський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Bonner Burschenschaft Frankoniad[5]
CMNS: Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт у Вікісховищі

Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт (нім. Johann Friedrich Julius Schmidt; 26 жовтня 1825(18251026), Ойтин, Німеччина — 7 лютого 1884, Афіни, Греція) — німецький астроном і геофізик.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Ойтині. Захопився астрономією ще у шкільні роки. У 14 років прочитав книгу «Селенографчний фрагмент» Шретера, завдяки якій придбав довічний інтерес до селенографіі. У 1841—1845 працював у Гамбурзькій обсерваторії, де познайомився з відомою картою Місяця, зробленою Беєром і Медлером. Основам астрономічних спостережень його навчав директор Гамбурзької обсерваторії Рюмкер.

У 1846—1852 був асистентом Аргеландера в Боннській обсерваторії, брав участь в зонних спостереженнях для каталогу «Боннський огляд». У 1853—1858 керував приватною обсерваторією барона фон Ункрехцберга поблизу Оломоуца. У 1856 випустив книгу «Місяць» — перший опис місячної поверхні з геологічної точки зору.

У 1858 уряд Греції запросило його на посаду директора Національної обсерваторії в Афінах, яку він займав до своєї смерті в 1884.

Протягом усього життя Шмідт спостерігав Місяць, головною його працею був великий атлас Місяця на 25 аркушах, який вийшов в 1878 і повнотою і точністю перевершив знаменитий місячний атлас Беєра і Медлера. У місячному атласі Шмідта відзначено 32 856 кратерів. Протягом 40 років вів систематичні спостереження змінних зір, відкрив багато нових змінних, включаючи Нову Лебедя в 1876. Зробив кілька сотень замальовок Юпітера, визначив з високою точністю періоди обертання Юпітера та Марса. Виконав численні спостереження сонячних плям, зодіакального світла, комет, туманностей; систематично спостерігав метеори і метеорні потоки, визначив радіанти багатьох потоків. Описав 28 місячних затемнень, що спостерігалися ним впродовж 38 років.

Поряд з астрономією, займався геофізикою, зокрема, дослідженнями земного вулканізму і сейсмічності, іноді — з ризиком для життя. Першим використовував барометр-анероїд для вимірювання висоти. Опублікував роботу про фізичну географію Греції.

Кратер Шмідт на Місяці названий на честь трьох однофамільців — Й. Ф. Ю. Шмідта, О. Ю. Шмідта і Б.Шмідта. Кратер Шмідт на Марсі названий на честь Й. Ф. Ю. Шмідта та О. Ю. Шмідта.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Schmidt, Johann Friedrich Julius // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 30. — S. 274.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.

Література

[ред. | ред. код]

(рос.)

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. «Астрономы. Биографический справочник» // Наукова думка, Киев, 1977 г.
  • Ньюкомб С., Энгельман Р., Астрономия в общепонятном изложении//Санкт-Петербург, 1896 г.
  • Паннекук А., История астрономии// М.,"Наука", 1966.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоганн_Фрідріх_Юліус_Шмідт&oldid=42135683