Антон Паннекук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антон Паннекук
Anton Pannekoek
Pannekoek.jpg
Народився 2 січня 1873(1873-01-02)
Ваасен
Помер 28 квітня 1960(1960-04-28) (87 років)
Вагенінген
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Alma mater Лейденський університет
Галузь наукових інтересів астрономія,
марксизм
Заклад Амстердамський університет
Вчене звання професор
Нагороди золота медаль Королівського астрономічного товариства

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Антон (Антоні) Паннекук (нід. Anton Pannekoek, псевдонім К.Горнер; 2 січня 1873, Ваасен - 28 квітня 1960, Вагенінген) — нідерландський астроном і теоретик марксизму. Член Нідерландської королівської АН (1925).

Біографія[ред.ред. код]

Паннекук вивчав астрономію і математику в Лейдені з 1891. Ще до вступу в коледж він цікавився астрономією і вивчав мінливість Полярної зірки. Він опублікував свою першу роботу, «Про необхідність подальших досліджень Чумацького шляху», будучи студентом. Кілька років потому він закінчив навчання і почав роботу в Лейденській обсерваторії. Після прочитання «Рівності» Едварда Белламі Паннекук став переконаним соціалістом і почав вивчати теорії Карла Маркса. Незабаром Паннекук стає добре відомим марксистським автором, пише для голландських і німецьких журналів. Незадоволеність роботою в обсерваторії привела його до Берліна, де він працює викладачем у школі, заснованій Соціал-демократичною партією Німеччини. Він був на святах у Нідерландах, коли почалася Перша світова війна. Не маючи можливості повернутися до Німеччини, Паннекук почав працювати викладачем хімії. Міська рада Амстердама затвердила його на посаді професора Амстердамського університету за сумісництвом в 1925 році і на повну ставку — у 1932. Заснував 1925 в Амстердамському університеті Астрономічний інститут і був його директором до 1946.

Астрономія[ред.ред. код]

Паннекук заклав основи вивчення розподілу зірок у Чумацькому Шляху і визначення структури нашої галактики за внефокальними фотографіями. Пізніше він зацікавився природою та розвитком зірок. Тому в Нідерландах Паннекук вважається засновником космофізики як окремої дисципліни.

У 1920 він розробив метод визначення відстаней до темних туманностей за підрахунками зірок. З 1921 займався вивченням яскравості Чумацького Шляху. Також Паннекук одним з перших досліджував іонізацію в зоряних атмосферах (1922, 1926) і теоретичні інтенсивності спектральних ліній (1931, 1935). Одним з перших застосував іонізаційну формулу Саха до зіркових атмосфер, досліджував, на яких висотах в атмосферах Сонця і зірок утворюються лінії поглинання. У 1926 ввів важливу поправку в формулу Саха, що враховує відхилення від термодинамічної рівноваги в зоряних атмосферах. У 1928 виконав спільно з М.Ґ.Й.Міннартом перші кількісний аналіз спектра сонячного спалаху. Запропонував широко відомий метод чисельного рішення рівнянь переносу для різних моделей атмосфери. У 1935 розробив теоретичні основи методу визначення електронної щільності в атмосферах зірок за останньою помітною лінії серії Бальмера в їхніх спектрах.

Крім теоретичної роботи, він також брав участь у кількох експедиціях з метою спостереження сонячних затемнень і вивчення спектрів зірок.

У 1926 він здійснив експедицію на острів Ява для складання карти сузір'їв Південної півкулі.

Він також займався історією астрономії, його книга з історії астрономії перекладена з голландської іншими мовами.

Його роботи з вивчення структури Галактики, космофізики та історії астрономії принесли йому міжнародне визнання, Паннекук був удостоєний почесного ступеня Гарвардського університету в 1936, а також золотої медалі Британського Королівського астрономічного товариства в 1951.

На честь Паннекука названий кратер на Місяці і астероїд 2378 Паннекук.

Ім'ям Паннекук названий Астрономічний інститут Амстердамського університету.

Марксизм[ред.ред. код]

У 1901 Антон Паннекук вступив в Соціал-демократичну робітничу партію Нідерландів (СДРПН). У 1907 він брав участь у заснуванні ліво-соціалістичної газети «Трибуна». У 1909 «трібуністи», в тому числі і Паннекук, були виключені з СДПРН за виступи проти керівництва партії. Паннекук виступив одним засновників Соціал-демократичної партії Нідерландів (СДПН).

У цьому ж році Паннекук був висланий з Нідерландів. Він мешкав у Німеччині, де приєднався до лівого крила Соціал-демократичної партії Німеччини. Паннекук швидко став відомий як теоретик лівої соціал-демократії.

У 1918 Паннекук брав участь у створенні Комуністичної партії Нідерландів. У 1919-1920 був членом Амстердамського бюро Комінтерну. З 1920 — один з лідерів Комуністичної робочої партії Голландії (КРПГ).

Антон Паннекук як «лівий ухильники» був об'єктом гострої критики з боку Леніна в роботі «Дитяча хвороба "лівизни" в комунізмі» (1920). Паннекук відповів Леніну брошурою «Світова революція і комуністична тактика» (1920). У 1921 він був виключений з ВПП за «лівий ухил».

У 1922 Паннекук був одним із засновників і керівників Комуністичної робочого Інтернаціоналу. У 1927 був одним із засновників Міжнародних комуністичних груп (GIC), але формально в організацію не вступив, віддавши перевагу теоретичній роботі.

Як визнаний теоретик марксизму, Паннекук був одним з основоположників «комунізму робочих рад» (ретекоммунізм) і провідною фігурою ліворадикального руху 1920-х — 1930-х років у Нідерландах і Німеччині.

Паннекук різко критикував Леніна і ленінізм. Його пояснення невдач Російської революції полягало в тому, що після приходу більшовиків до влади вони замінили владу Рад владою партії, що, на думку Паннекука, вело до перетворення більшовиків у новий панівний клас. Свої погляди на більшовизм він виклав у книзі «Ленін як філософ» (1938).

Твори[ред.ред. код]

Видання українською[ред.ред. код]

  • Антон Паннекук. Марксізм і дарвінізм / З анґл. пер. М. Дурдела. — Вінніпеґ: Накладом «Українських робочих вістий», 1920. — 43 с.

Бібліографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]