Карл фон Гуйн
| Карл Ґеорґ фон Гуйн нім. Karl Georg Huyn | |
|---|---|
 нім. Karl Georg Huyn | |
 Губернатор Галичини | |
| 1917 — 1918 | |
| Монарх | Карл I |
| Попередник | Еріх фон Діллер |
| Наступник | Посаду скасовано |
| Народився |
18 листопада 1857[1] Відень |
| Помер |
21 лютого 1938[1] (80 років) Больцано |
| Відомий як | губернатор, військовослужбовець |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Освіта | Терезіанська академія |
| Alma mater | Терезіанська академія |
| Батько | Johann Carl Huynd |
| Діти | Hans Huynd |
| Звання | генерал-полковник |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Карл Ґеорґ фон Гуйн (нім. Karl Georg Huyn; 18 листопада 1857, Відень — 12 лютого 1938, Роттенбух, Больцано) — австрійський військовик та урядник, генерал-полковник. Останній австрійський губернатор Королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини.
Життєпис[ред. | ред. код]
Брав участь у Галицькій битві, де відзначився на її початку в 1914 році. У березні 1917 призначений генерал-губернатором Королівства Галичини та Володимирії. 1 травня 1917 року було присвоєно звання генерал-полковника.
28 жовтня 1918 очолив ліквідаційну комісію австро-угорської армії на польських територіях. 31 жовтня 1918 р. у Львові стало відомо про приїзд до міста Польської ліквідаційної комісії (створена 28 жовтня 1918 р. у Кракові), яка мала перебрати від австрійського намісника владу над Галичиною — і включити її до складу Польщі. УНРада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй всієї повноти влади у Галичині та Буковині. Фон Гуйн відповів категоричною відмовою делегації в складі: Кость Левицький, Іван Кивелюк, о. Олександр Стефанович, Сидір Голубович, Лонгин Цегельський, Степан Баран.[2]
У ніч проти 1 листопада 1918 року будинок намісництва зайняли українські стрільці на чолі з хорунжим Сендецьким. Гуйна було взято під домашній арешт; 1 листопада 1918 року Гуйн передав повноваження своєму заступникові Володимирові Децикевичу, який підписав урядовий акт про передачу влади в Галичині УНРаді. З української сторони документ підписали К. Левицький, О. Барвінський, С. Голубович, Л. Цегельський[3]. Увечері 1 листопада 1918 року Гуйн покинув Львів.
1 грудня 1918 року подав у відставку з усіх державних посад.
Отримував пенсію від уряду Австрії.
Помер у с. Роттенбух, що біля Больцано (нині Італія).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- ↑ Гуцуляк М. Перший листопад 1918 на Західних землях України. — К. : Либідь, 1993. — іл. — С. 49. — ISBN 5-325-00302-X.
- ↑ Вітенко М., Кугутяк М. Гуйн Карл-Ґеорґ // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Т. 1: А–Ж. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2018.436-437
Посилання[ред. | ред. код]
- Створення ЗУНР
- Karl Georg Reichsgraf von Huyn [Архівовано 5 червня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вітенко М., Кугутяк М. Гуйн Карл-Ґеорґ // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Т. 1: А–Ж. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2018. С. 436-437.
| Попередник Еріх фон Діллер |
|
Губернатор Галичини 1917 — 1918 |
|
Наступник Посаду скасовано |
